Андрій Кокотюха

patriot: 10:57:33

Кого із сучасних європейських і американських письменників і поетів Ви вважаєте найріднішими для себе (за світовідчуттям)?

Питання передбачає розмову на кілька днів, тому відповім максимально коротко: те відчуття світу, яке зазвичай притаманне поетам, мені не притаманне абсолютно. Тому будемо говорити тільки про прозаїків, називати прізвища сучасних авторів немає особливого сенсу, тому що кожен текст кожного автора може бути рідним та близьким ситуативно. Наприклад, 20 років тому я вперше прочитав "Над гніздом зозулі" Кена Кізі і думав, що ріднішого тексту і ріднішого автора в мене не буде. А коли я перечитав цей роман через 20 років, то вже спіймав себе на думці, що згоден не з усім. Тому, говорячи про рідних та близьких іноземних авторів, я вважаю за краще називати не прізвища, а жанри та стилі. Відповідно мені подобаються трилери (Жан Крістоф Гранже, Вел Макдермід), "чорні" романи (нуар або неонуар, Колін Харельсон, Ю Несбе), а також радикальна проза, яку ще називають контркультурною або альтернативною (покійний Гантер Томпсон, заборонений у Росії Ірвін Велш, навіть феміністка Вірджіні Депанд). Звичайно, перелік можна продовжити, але загалом будь-який автор може бути близький мені та рідний насамперед своїм бжанням працювати і висловлюватись чесно.

patriot: 11:00:50

Чи потрібна письменникові освіта?

Я не знаю. Жоден університет не навчить Януковича писати романи. Так само, як жодна консерваторія не навчить мене оперному співу. Для того, хто хоче писати, важливіша самоосвіта і працьовитість. Письменник - це каторжник-доброволець. Скажімо, слюсар не може виточити одну гайку і все життя нею пишатися, так само і письменник. Успіх однієї книги не означає успіху письменника. Успіх треба закріплювати написанням наступної. І так - скільки протягнеш.

Севрюк: 11:02:32

Якщо я не помиляюсь, Ви родом із Чернігівщини. Чи Ви берете участь у діяльності Чернігівського земляцтва?

Очевидно, що таке земляцтво є, бо в Києві є земляцтво всіх регіонів, наприклад, я знаю, що дуже активне Львівське земляцтво. Активності Чернігівського земляцтва я на собі не відчуваю, можливо, ця спільнота і займається чимось корисним.

Дамаскін: 11:05:55

Як Ви ставитесь до кінематографу? Який Ваш улюблений фільм?

Я не розрізняю для себе кіно і літературу. Книжку я можу порівняти з фільмом, а фільм - з книжкою. Коли пишу сам з-під пальців виходять не потоки свідомості та сповіді невизнаногго генія, а епізоди та мезансцени. А коли я дивлюсь фільм, то уявляю собі художній текст і внутрішні монологи героїв. Про улюблені фільми можна говорити теж кілька днів, тому обмежуся однією назвою: "Одного разу в Америці" Серджо Леоне.

Дамаскін: 11:07:16

Що Вам подобається з української і російської музики?

Рок. Незалежно від країни-виробника. Хоча найкраще слухати ту музику, яку при потребі можна зробити тихіше.

Читач: 11:15:09

Чому є реклама у ЗМІ різних конкурсів для письменників та книжкових виставок і ярмарків, але фактично відсутня реклама авторів-переможців цих конкурсів?
Всі знають російських авторів, яких російські видання успішно рекламують, і відповідно запитують їх новинки, а не українських.

Ще одне питання, на яке можна відповідати кілька днів із показом слайдів та малюванням схем. Якщо коротко, то справа в наступному. Рекламоване пиво можна купити в найближчому кіоску за рогом. Рекламований презерватив - там же або в найближчій аптеці. Та рекламовану послугу можна замовити. Натомість рекламовану книгу певного автора можна купити здебільшого в Києві. І то не в кожній із трьох-чотирьох десятків книгарень. А за межами Києва така послуга, як книга сучасного автора-переможця різних там конкурсів, майже недоступна. Хіба автор сам привезе на горбу 10 книжечок у райцентр. Тираж середньо-статистичної художньої книги українського автора в Україні - від 1 до 5 тис. примірників. Витрати на друк - близько 3-5 тис. доларів, залежно від ситуації. Зовнішня реклама і реклама по телевізору та радіо себе просто не окуплять. До того ж, треба сьогодні не рекламувати, наприклад, Кокотюху на щитах, а збільшувати кількість книгарень, кількість сучасних українських письменників та повертати позитивний імідж читанню як такому, бо пиво у нас п"ють переможці, а хто читає книжки?

Севрюк: 11:16:31

Мені дуже сподобалась книга «Бурачковицькі хроніки», написана Богданом Волошиним на галицькому діалекті. Може, і Вам спробувати написати щось на чернігівському?

А мені деякі читачі говорять, що я пишу на ніжинському діалекті. Мабуть, це так. Я не філолог за освітою, професійно мову не вивчав. Пишу тією мовою, яку чув із дитинства, а це мова Ніжина.

987654: 11:18:34

Над чим Ви зараз працюєте, чи пишете якийсь сценарій? Як називався останній Ваш сценарій?

Сподіваюся, останнього сценарію не буде ніколи, будуть тільки наступні. Скажу, що це історико-пригодницький фільм. А взагалі говорити про те, що буде, у мене-серед мене якось не заведено. Я просто забабонний, не хочу "каркати", уже перевірено.

Читач: 11:26:26

Чи легко писати про політиків?

Дуже легко. Взяв Інтернет, набрав бездушної інформації, зліпив чтиво на потребу тих, кого це ціквавить, і хто готовий заплатити за таку книжку гроші. Мені така робота легка ще й тому, що я політику не люблю і не маю симпатії до жодних політичних сил і жодних персоналій. Через те ані симпатизую нікому, ані займаюся викриванням. Насправді досвід показав, що політики в Україні цікавлять досить невелику кількість людей. Наприклад, написана для "Фоліо" біографія Тимошенко вийшла загальним накладом десь 12 тис. примірників. Це з 2006 року, і сюди я включив кишенькову брошуру, зроблену мною ж з великої книги. На дурняк ці книги не роздавалися, значить, лише 10 тисяч громадян України готові були заплатити за Юлю 26,80, і ще 2 тис. готові заплатити 17,50 за брошуру. Художню книжку і сценарій писати набагато важче. Там думати треба, сподобається людям чи ні, а тут зліпив книжечку про політика - і точно знаєш, що в неї кілька тисяч читачів. Такий у нас книжковий ринок. Це українці люблять читати. А догоджати читацьким смакам завжди легко.

Костя47: 11:29:07

Які з Ваших творів були екранізовані?

Повість "Тупик для втікача" 1998 р., романи "Легенда про безголового" 2007 р., "Повзе змія" 2009 р. Більшість - у проектах. Вони теоретично розглядаються як сценарії, та проблема не лише в тому, що виробництво стало, а й у тому, що трилери в Україні екранізовувати важче та дорожче, ніж мелодрами. Про стрілялки я навіть не говорю. Але все ще буде.

Активіст: 11:34:35

Наскільки ефективною є діяльність різних спілок письменників та поетів? Чи є Ви членом якось із них?

Ні, я не член жодної письменницької організації. Не бачу практичної користі для себе. А ефективною діяльність може бути тільки тоді, якщо вона активна і чимось підкріплена, наприклад, провели літературний фестиваль, поїхали в тур райцентрами України, активно просувають своїх членів за кордон для перекладу, і ці переклади мають успіх, видаються і пропагуються книжки під брендом організації тощо. В Україні прикладів такої діяльності під егідою якоїсь спілки я не бачу. Є поетичні фестивалі, вони часом об"єднуються з рок-музикантами і бардами, але поезія - то зовсім інший формат, і все одно жодна спілка цим не займається. Взагалі, що таке "творча організація", як Ви можете організувати творчість? Роботу - можете.

кyoн: 11:37:33

Які, на Ваш погляд, перспективи розвитку української літератури, особливо молодих авторів?

Питання довжиною в рік. Відповім коротко. Перспективи з"являться, якщо з"явиться не 20 книжкових новинок на рік, а хоча б 200, і то прози: не лише потік свідомості і розповідь про сексуальні невдачі після жмені трамадолу, а історичні романи, пригодницькі, любовні, молодіжні, урбаністичні, рустикальні, фантастичні, сатиричні тощо. Літератури повинно бути багато, тоді буде розвиток.

sash: 11:40:45

Чи існує в Україні проблема української мови? І що взагалі для Вас українська культура?

Будь-які проблеми існують у того, хто їх створює. Існує не стільки проблема мови, скільки те, що Україна малоцікава її громадянам, на жаль. А українська культура для мене нічим не відрізняється від культури будь-якого великого міста. І якщо в Україні поки що майже немає власної урбаністичної культури, то це теж проблема, яку не вирішити кількома реченнями.

Цікаво: 11:42:22

Деякі митці, наприклад Цибулько, працюють також у сфері політконсультацій та піару. А Ви не пробували в якійсь політичній силі проявити свою творчість?

По-перше, той, хто йде в політику, престає бути митцем, а по-друге, політика вбиває будь-який потяг до творчості. Іноді прокидаюся сеоред ночі весь мокрий: аж страшно, наскільки мене в цьому житті не цікавить політика.

gera: 11:43:57

Чи вистачає Вам грошей, зароблених вашою літературною творчістю?

Літературною творчістю - ні, писанням - так, бо писати - це моя робота, а творчість і робота, на жаль, - трошки різні речі. Творчістю взагалі багато не заробиш. Навіть художники називають картини робОтами.

gera: 11:44:57

Якби Ви не були письменником, то ким би тоді були?

Очевидно, працював би в книжковому магазині або у кіно-, відео-, DVD-прокаті.

кyoн: 11:46:34

Чи важко бути письменником?

Дякую за визнання мене письменником. Важче, коли ти самого себе, коханку і маму переконав у тому, що ти письменник, а більше в це ніхто не вірить.

Бар: 11:47:13

Ваше улюблене місто за межами України?

Колись був У Нью-Йорку, він мені сподобався, хоча інша Америка - ні.

Бар: 11:49:30

Используете ли Вы для написания книг вещества, расширяющие сознание?

Десь років так 10 тому, коли мої алкогольні пригоди були знамениті в певних колах, я виношував ідею фестивалю "Алкоголь проти наркотиків". Тепер я вже 2 роки як остаточно зав"язав з алкоголем, він почав заважати мені писати книги, хоча алкогольний досвід вважаю для себе корисним, якщо не основним.

Бар: 11:52:18

Судя по тому, что пишут современные авторы, фантастика исчерпала себя, особенно если говорить о научной. Видите ли Вы возможные пути ее дальнейшего развития?

Ви знаєте, я не можу говорити про фантастику, бо я - такий музичний інструмент, який на фантастику абсолютно не налаштований. Єдине, що можу сказати про фантастику, - це те, що в Україні спільнота фантастів найбільш поширена і найбільш дружна. Мене аж завидки беруть. Але що вони пишуть, я не знаю. Який жанр вичерпав себе, так це класичний детектив у всіх його проявах: книга, кіно, серіал.

987654: 11:56:04

Де та як довго Ви працювали журналістом?

З 1990 по 2000 - в різних друкованих виданнях як на штатній, так і на гонорарній основі.
З 2000 по 2007 рік до свого газетно-журнального досвіду додав телебачення, мандрував кількома каналами. Зараз здебільшого співпрацюю з інтернет-виданнями. Журналістт активний тоді, коли він рухається, а кілька останніх років література і кіно прив"язали мене до власної квартири, хоча дуже хочу багато їздити, як раніше.

sash: 11:57:01

Де Ви найбільше любите відпочивати?

За межами України. Там точно неможливо працювати. А ще в поїздах, де можна почитати чи подивитися фільм.

Севрюк: 12:00:28

А чому б Вам самим не піти і не вступити у Чернігівське земляцтво? А не чекати впливу його активності на себе.

Тому, що я навіть до жінок не нав"язуюся. Вони самі приходять, якщо я їм потрібен. Видавці теж дзвонять: "Напишіть, Андрію, книгу". Якщо є в мені потреба - відкритий, потрібна якась послуга - замовляю та оплачую, потрібна допомога - звертаюся до друзів та колег. Із цього приводу дуже добре сказав Шерлок Холмс:"Мені від Вас нічого не потрібно, значить, якщо Ви звертаєтесь, то Вам щось потрібно від мене".

666: 12:01:03

Кого из молодых авторов Вы считаете самым перспективным?

Артем Чех багато пише, значить перспектива є.

666: 12:02:56

Каков общий тираж Ваших книг? Сколько Вы всего написали произведений?

Загальний тираж, думаю, тисяч за 100 перевалив. Треба порахувати, до речі. У прес-релізі використаю. А видано 17 художніх та 14 нехудожніх книг. Далі буде.

Настасья: 12:04:23

Який Ваш найулюбленіший письменник?

У мене їх 5: Микола Гоголь, Володимир Висоцький, Сергій Довлатов, Чарлз Буковські, Раймонд Чандлер (це класик "чорного" роману).

Настасья: 12:06:54

З якими українськими письменниками Ви товаришуєте?

Сергій Жадан, але про літературу ми з ним за 15 років знайомства та дружби не говорили жодного разу. Тим він мені і цінний. Підтримую гарні стосунки з Андрієм Курковим, Ірен Роздобудько, Ларисою Денисенко, Галею Вдовиченко, Анатолієм Дністровим, Іваном Андрусяком, Сергієм Пантюком. Всі інші - колеги, варті поваги.

Liron: 12:09:08

Где читают Ваши книги, кроме Украины? В каких странах? На какие языки они переведены?

У Росії. Було кілька пропозицій перекладатися в Польщі та Америці, але це приватні ініціативи. Я не культовий і не модний український автор, звичайний професіонал. А таких у країнах, де книговидання досить розвинуте і є бізнесом, своїх багато.

Liron: 12:11:24

О чем Вы любите писать? Какие темы Вам интересны?

Про все, крім політики, економіки та спорту. Про секс писати ще не хочеться, бо є бажання брати участь у процесі, а не описувати його. Взагалі, як Ви вже, мабуть, зрозуміли, мені близькі чоловічі, "чорні" та радикальні тексти. Хоча всі ці ознаки можуть бути притаманні одному твору.

sash: 12:13:05

Яким був Ваш перший заробіток і в якому віці? Що саме Ви робили?

Перший серйозний заробіток - 550 радянських рублів на будівництві котеджів для чорнобильців у Іванківському районі. Якщо говорити про літературну творчість, - 140 радянських же рублів за оповідання, прочитане по радіо.

Max: 12:14:48

Яка Ваша найулюбленіша книжка?

Ух! Давайте погодимося на "Компроміс" Сергія Довлатова і визнаємо: нещасна та людина, в якої лише одна улюблена книжка.

Max: 12:17:51

Які зі своїх творів Ви вважаєте найуспішнішими?

"Шлюбні ігрища жаб" у плані розголосу та доступності читачам станом на 1996 - 1997 роки, а також "Темна вода" і "Повзе змія" - у фінансовому плані. Книга "Зоопарк" чомусь подобається шанувальникам так званої молодіжної прози, і це для мене приємна несподіванка. Дуже хочу, щоб мала успіх "Аномальна зона", яка вийшла у вересні цього року. Там мій світогляд станом на сьогоднішній день.