Сьогодні в Україні відзначають Міжнародний день інвалідів. А напередодні в Українському домі відкрили щорічну виставку продукції для людей з особливими потребами. Туди прибули дружина Президента України, урядовці, депутати різних рівнів, представники громадських організацій та благодійних фондів.
Футболіст Володимир Кабанов п’ять разів поспіль на інвалідному візку здобував титул чемпіона світу. Йому Людмила Кучма вручила ключі від нової квартири. Крім того, благодійний фонд “Україна — дітям”, який очолює перша леді держави, передав маленьким киянам з особливими потребами 500 візків. Виготовили їх на столичному підприємстві “Артем”. Його спеціалісти розповіли на експозиції, що виготовляють такі украй необхідні товари уже десять років. За цей час освоїли також спеціальне крісло для лікарняних хворих, візок з електроприводом. Щоправда, коштує така “машина” майже 11 тисяч гривень. А найпростіший візок обходиться не менше семисот гривень.
На запорізькій “Іскрі” виготовляють візки для спортсменів: фехтувальників, велосипедистів. Начальник відділу маркетингу Анатолій Сисоєв повідав, що серед їхніх клієнтів — учасники столичного танцювального колективу “Березіль”, який недавно на конкурсі в Польщі виборов срібло.
— Виготовляючи інвалідні візки, ми практично не отримуємо прибутку,— поділився він.— З нашого боку це благодійність, бо основна продукція заводу — військова техніка.
А у столичній мерії людям з особливими потребами заступник голови Київської міської держадміністрації Валерій Бідний вручав Подяки Київського міського голови Олександра Омельченка. 98 активістів громадських благодійних організацій, які опікуються інвалідами, отримали цю високу муніципальну відзнаку.
— Подивіться на цю сміливу жінку,—Валерій Григорович вказав на керівника дитячої організації “Церебрал” Лію Ременік.— Якось вона підійшла до мене й заявила: ви не знаєте, як працювати з дітьми, хворими на церебральний параліч! Я прислухався до її порад, і з того часу ми трудимося разом.
Лія Самуїлівна розповіла, як 1989 року батьки, котрі мали дітей-інвалідів з народження, створили “Церебрал”. Опановували досвід іноземних лікарів, вибивали приміщення для першого в Україні (нині їх уже вісім) реабілітаційного центру в спеціалізованому дитсадку, розробляли програми соціальної та психологічної адаптації. До речі, саме представникам “Церебралу” вдалося умовити ректорів деяких вузів зарахувати своїх підопічних без вступних іспитів.
— На жаль, повністю вилікувати церебральний параліч неможливо,— додала пані Ременік.— Але допомогти хворим здобути фах, навчити їх виживати у дорослому світі — це нам до снаги. І наша турбота їм потрібна щодня. Проводимо численні фестивалі, конкурси, залучаємо громадськість до проблем інвалідів. І часто спираємося на столичну владу.
До речі, за словами Валерія Бідного, на наступний рік у муніципальному бюджеті планують збільшити асигнування на програму “Турбота”, особливо на допомогу людям з особливими потребами.