Кожний вісімнадцятий українець — людина, яка має особливі потреби. Тож для їхніх потреб спеціальним чином мають бути обладнані хоча б п’ять відсотків квартир, місць у театрах та кіно, на стадіонах та в церквах. Не кажучи вже про спільні для всіх під’їзди, ліфти, транспорт, переходи, які досі не мають пандусів. А от за кордоном вже з’явилися так звані безбар’єрні будинки. До слова, нещодавно перша така будівля, обладнана за євростандартами (від дверей на фотоелементах до широченних коридорів і кімнат, у які проїде інвалідний візок), з’явилася і в Києві. Це відремонтоване приміщення столичного казенного експериментального протезно-ортопедичного виробництва. Напередодні Міжнародного дня інвалідів там побував Голова Верховної Ради України Володимир Литвин.
Колишня протезна майстерня дореволюційних часів нині перетворилася на фірму, де щороку виготовляють понад 32 тисячі візків, 213 тисяч пар ортопедичного взуття, майже 40 тисяч протезів для мешканців Київської, Житомирської, Чернігівської та Черкаської областей. Спікеру продемонстрували процес виготовлення... штучної ноги: від зняття мірок до останньої примірки кінцівки. Найновіше обладнання дозволяє зробити протези навіть дітям з уродженими ластами, яким раніше доводилося оперувати культі, аби підігнати їх “під стандарт”. Сучасні ж технології пристосовуються до будь-яких вад та особливостей клієнта, дозволяють навіть зробити штучні суглоби, які працюють, мов природні.
— Враження гнітючі,— зізнався Володимир Литвин.— Адже майстри тут — своєрідні скульптори, митці. Однак працюють, як мовиться, на ентузіазмі, бо держава їм заборгувала. Може, економічні проблеми зникнуть, якщо всьому уряду влаштувати сюди екскурсію і подивитися на безногих дітей, які не розуміють фінансових колізій, а хочуть мати сучасні протези...
На жаль, в цьому році профінансовано лише 48 відсотків програм для інвалідів, повідомив голова Комітету Верховної Ради у справах інвалідів Валерій Сушкевич. Протезні фабрики під загрозою закриття. Не вистачає санаторних путівок, майже не встановлюються телефони, надана лише чверть запланованої адресної матеріальної допомоги. Людям з фізичними вадами залишається лише надія на переміни у 2003-му, що його оголосили Європейським роком інвалідів.