images


images
 Логотип видання 'Хрещатик'

images | | | | |        facebook новини в RSS-форматі номер в PDF-форматі
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
17:52 |  У Києві відбувся другий відкритий кубок Мацушими з Карате Кіокушинкайкан
images images images
17:33 |  Київ увійшов у ТОП-10 смарт-міст за економічною ефективністю
images images images
17:32 |  Валентин Мондриївський про харчування у школах: «Київські учні отримали право вибору»
images images images
15:08 |  Потужності фільтраційної станції на сміттєвому полігоні у Підгірцях збільшать майже втричі
images images images
15:03 |  Українці перемогли у престижному XII міжнародному конкурсі молодих піаністів
images images images
14:58 |  Ефективна партиципація в столиці: можливості, ресурси, інструменти соціальної участі та діалогу
images images images
14:09 |  Президент підпише Закон про мову, щойно він надійде з Верховної Ради
images images images
13:58 |  Покарання за сміття: Київрада підтримує штраф у розмірі $63
images images images
11:31 |  Верховна Рада ухвалила закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної»
images images images
10:40 |  Реновація промислової території Печерська та будівництва школи на 990 місць
images images images
17:22 |  До Великодня окремі категорії соціально незахищених киян отримають матеріальну допомогу - Марина Хонда
images images images
17:10 |  Київ ділиться з українськими містами досвідом впровадження інноваційних сервісів
images images images
16:23 |  Віталій Кличко: «Новий дорожній сезон у столиці буде насиченим»
images images images
14:18 |  Презентація системи харчування у рамках проекту «Мультипрофільне харчування у закладах освіти»
images images images
11:40 |  Напередодні Великодня у столиці пройдуть традиційні сільськогосподарські ярмарки
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса
images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

Державні закупівлі
Бюджет міста Києва на 2019 рік Контактний центр міста Києва - 1551
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    
виходить щодня                                 images 5 жовтня 2001 року, п'ятниця  №133 (1963) images
images
полоса
images
images
ХРЕЩАТИК, 36
images  
images
images
images
05/10/2001      надрукуватипрочитало 10017 человек  

images
Микола ПІНЧУК: “Депутати мають працювати не на імідж партій, а для людей”
images

Із досьє “Хрещатика”

Микола Якович Пінчук — депутат Київради по 13-му виборчому округу Дарницького району столиці, член постійної комісії з питань житла та розвитку комунального господарства. Народився 1950 року в сім’ї робітників у Малій Олександрівці на Київщині. З 1974-го, після служби в лавах Радянської Армії, працював на виробничому об’єднанні “Київський радіозавод”. Закінчив столичний будівельний технікум, Київський політехнічний інститут та Київський державний торговельно-економічний університет. Був інженером, старшим майстром і заступником начальника цеху управління житлово-комунального господарства Дарницького району столиці, яке згодом й очолив. Нині керує комунальним підприємством “Господар”. За гороскопом Рак. Одружений. Виховує двох доньок.


Число тринадцять для Миколи Пінчука щасливе. Жителі саме тринадцятого виборчого округу, що у Дарницькому районі столиці, довірили йому представляти свої інтереси в Київраді. Хоча, на думку Миколи Яковича, в прикмети вірити не варто — долю свою людина будує власними руками. Біля його кабінету завжди людно. Мешканці навколишніх будинків настільки звикли до допомоги свого депутата, що минають ЖЕКи, районні управління і вервечкою йдуть до Пінчука.

— За старою звичкою до мене й досі звертаються за порадою завідуючі дитячими садочками,— розповідає Микола Якович.— Попри те, що після реорганізації житлово-комунального управління в підприємство “Господар” дошкільні заклади перестали бути в моєму відомстві. Але допомагаю їм, чим можу. Наразі я лише вчуся бути депутатом, хоча раніше мене кілька разів обирали до районної ради. А ось до міської потрапив уперше. Висунули мою кандидатуру представники ради ветеранів, афганців та чорнобильців. Та й працівники “Господаря” наполягли. Хоча, відверто кажучи, я не дуже й рвався до влади. Суперників було багато,

18 чоловік. Своїм виборцям нічого надзвичайного не обіцяв і навіть особливої агітації не вів. Бо розумів: у людей і так протягом досить тривалого часу склалося враження про мою роботу, й змінити його за кілька місяців передвиборчої кампанії, красуючись на листівках чи на газетних шпальтах, нереально.

— Що ви відчували, вперше йдучи на сесію Київради?

— Знаючи попередній склад ради, спостерігаючи за її, прямо скажемо, непрофесійною роботою, я побоювався, щоб історія не повторилася й у цьому скликанні. Але нашому меру Олександрові Омельченку вдалося згуртувати людей і налаштувати їх на продуктивну працю. На мою думку, Київрада нині діє набагато ефективніше і злагодженіше, ніж парламент. У нас немає партійної колотнечі. Міські депутати працюють, у першу чергу, для людей, а не ганяються за передвиборчими дивідендами. Це не ода собі. Просто бачу практичні результати роботи своїх колег в округах.

— Проте, здається, не всі вони рівноцінно працюють в постійних комісіях Київради. Чому, приміром, від вашої — з питань житла та розвитку комунального господарства — на сесію виносять мало пропозицій та проектів рішень?

—Навіть не знаю, як відповісти. Річ у тім, що ми обговорюємо під час робочих засідань безліч болючих проблем. Погомонимо, погомонимо — і все марно...

— Про що ж ви гомоните найчастіше?

— Приміром, про таке. Чи повинен платити за воду й опалення мешканець, якщо надовго залишає свою квартиру? Чи слід розробити якісь пільги на такий випадок? Як на мене, це вирішується елементарно — потрібно ставити лічильники. Наша комісія контролює виконання комунальними службами загальноміських програм “Покрівля”, “Подвір’я”. До речі, очолюване мною підприємство “Господар” займається благоустроєм міста. І я помічаю, як багато залежить від самих жителів. Якщо в будинку громада ініціативна — там і ліфти цілі, і стіни чисті. А буває, мешканці лише нарікають на владу й вимагають дати те, відремонтувати се. Мовляв, порядку немає. А самі палець об палець не вдарять. Але ж викручують лампочки в під’їздах чи смітять не чужі, а свої ж, сусіди. Там, де люди скинулися, придбали за власні гроші двері й замки, все стоїть ціле, охайне. А в будинках, де я те ж саме зробив за так звані депутатські кошти (видані столичною владою для роботи в окрузі), двері вже поламані, подряпані, з викрученими замками. Мабуть, ще не віджила своє “совдепівська” психологія: річ спільна — отже, нічия. Не всюди на повну силу працюють і будинкові комітети. Але потроху люди звикають до консьєржок, менше б’ють дзеркал у парадних, не крадуть вазонів.

— Які справи у вашому депутатському доробку?

— Нещодавно облаштував нове приміщення для підліткового клубу “Гном”. Закупив для нього тренажери, комп’ютери. Раніше тут була молочна кухня, яка кілька років не працювала. Районний голова дав “добро” на її переобладнання, і будівельники взялися до діла. Тепер понад 300 маленьких дарничан не вештаються увечері вулицями, а займаються у “Гномі”. Причому безплатно. Окрім того, вдалося відкрити в районі ще кілька спортивних клубів. Улітку намагаюся відправити дітей відпочити. У “Господаря” під Полтавою є свій табір “Світанок”, і щороку в три зміни там оздоровлюються 40 хлопчиків та дівчаток.

На прохання мешканців свого округу профінансував будівництво двох бюветів. Над ними поставили ручної роботи дубовий дах, а навколо — різьблені лавки та огорожу. Біля бюветів завжди людно, адже джерельну артезіанську воду не порівняти з хлорованою, яку подають у багатоповерхівки.

А ще нині займаюся облаштуванням дитячих майданчиків. Адже хочеться їх зробити яскравими й цікавими. І не з пластику чи заліза, як було раніше, а з природного матеріалу — дерева. А ще запровадив премії для кращих студентів та викладачів Київського ремонтно-механічного технікуму на загальну суму сім тисяч гривень.

— Про що найчастіше вас просять виборці?

— Надати матеріальну допомогу, купити ліки. Найчастіше приходять пенсіонери, самотні, немічні, в котрих кожна копійчина на рахунку. Намагаюся не залишати наодинці з бідою й інвалідів дитинства, а їх у моєму окрузі 42. Організовую волонтерів, які час від часу за ними доглядають, в міру можливостей забезпечую продуктами. Часто спілкуюся з батьками хворих дітей, тому добре знаю, кому для оздоровлення потрібен басейн, кому — спеціальні тренажери. Планую заснувати в нашому районі оздоровчо- реабілітаційний центр. Мабуть, його буде створено в одному із занедбаних дитячих садків. До речі, в такому ж приміщенні торік я допоміг відкрити плавальний басейн.

Часто виборці просять допомогти з житлом. А де ж його взяти? Добре, коли вдасться “вибити” хоч одну-дві квартири на рік. Часто люди приходять за порадою щодо приватизації помешкань, продажу, обміну. Знаєте, я за час свого депутатства вже настільки вивчив психологію відвідувачів, що людина — ще в дверях, а я вже знаю, за чим вона прийшла. Є й такі, що завжди чимось незадоволені.

Був у мене випадок. Кілька юнаків хотіли надіслати на моє ім’я листа з проханням посадити на вулиці такій-то дерева. Прочитавши це послання, їхній сусід, інвалід без ніг, з гнівом порвав папір і сказав: “Як не соромно — здорові хлопці не можуть три ямки для кущів викопати! Якби я міг ходити, то сам цілий парк насадив би!” Це я до того, що люди часом хочуть, аби депутат за них зробив абсолютно все. Мовляв, ми тебе обрали, працюй. Але навіть найпростіші питання забирають дорогоцінний час, за який можна оформити дитині-сироті путівку до санаторію чи замовити ліки для самотньої пенсіонерки.

Але не всім вдається допомогти. Особливо щодо житла. Бувало, пишеш у різні інстанції, просиш — і все марно. Та й не кожен керівник іде назустріч. Приміром, нині я листуюся із залізничниками. У будинку на Новодарницькій, що їм належить, уже давно немає гарячої води. Щоправда, у мешканців є газові колонки. Але користуватися ними вони не можуть, доки не узгодять документацію з газовиками. А за це потрібно заплатити щонайменше вісім тисяч гривень. Сподіваюся, що залізничники все ж таки допоможуть цю проблему вирішити. Якщо ж ні — виноситиму питання на сесію.

— У Київраді зараз мізкують над тим, як реконструювати старі будинки, так звані хрущовки. А що ви можете запропонувати як професійний будівельник?

— Гадаю, легше звести новий будинок, аніж повністю переробити хрущовки. Адже реконструкція справа кропітка й дорога. Хоча на підпорядкованій мені як керівникові “Господаря” території пробуємо дати раду таким будинкам. На всіх хрущовках ми зробили шатрове накриття, зняли м’яку покрівлю й замінили її на шифер. Довелося клопотатися й допотопними трубами, які іржавіли в землі, і перекладати їх у нові канали.

— Ви — людина безпартійна. Але ж, мабуть, у вас є якісь політичні симпатії?

— Немає, хоча сам я в минулому був комуністом. Тепер переконаний, що депутати мають працювати не на імідж партій, а для людей. Тому я проти обрання в Київраду за партійними списками. У парламенті, де крутиться велика політика, цього, можливо, й не уникнути. А в місті виборець мусить знати, що голосує за конкретного Іваненка, Петренка, Сидоренка, а не за номер 50 у партійному списку. Особисто я працюю для людей, і моя партія — це мої виборці. І тільки вони мають право давати мені оцінку.

— Часу на захоплення, мабуть, зовсім не вистачає?

— Так. Колись давно, ще під час служби в армії, писав вірші, але сьогодні процитувати їх не ризикну. Зате цікавлюся науковою літературою. Маю дуже велику бібліотеку вдома. Раніше її збирали батьки моєї дружини, а потім уже я. Коли випадає вільна хвилина, забираю дружину та доньок — і гайда кудись на природу або в гості до батьків. До речі, за 27 років сімейного життя ще жодного разу не було такого, щоб я і моя дружина проводили відпустку нарізно.

— У чому ваше найвразливіше місце, чим можна вас зачепити за живе?

— Я не переношу несправедливості. І дуже переживаю, коли когось незаслужено ображають, звинувачують. Але мені завжди щастило на справедливих керівників та відповідальних підлеглих.

— Чи є у вас життєвий девіз?

— Так. Ще з юності сповідую принцип: у житті є багато труднощів, але не існує нічого неможливого. І відтоді постійно переконуюся в його правдивості. Долю свою людина будує власними руками. І моя кар’єра — яскравий приклад того.

Ірина ТИРАН “Хрещатик”
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images
images
05/10/2001 | Питання, що чекають вирішення. Минуле засідання Київради було як ніколи дискусійним
images
images
05/10/2001 | Олександр ОМЕЛЬЧЕНКО:.
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images


images
© Редакцiя газети "Хрещатик".

У разi використання матерiалiв сайту,
гіперпосилання на www.kreschatic.kiev.ua обов'язкове.

Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
bigmir)net TOP 100



: 0.335 sec