8 листопада 2001 року, четвер  №152 (1982) номер газеты в PDF-формате PDF новини в RSS-форматі RSS  | Facebook   |  Київ | Економіка | Суспільство | Дозвілля | Авто | Здоров'я | Технології | Транспорт
images
images
 Логотип видання 'Хрещатик'
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
15:39 |  Бюджет Києва 2020 під загрозою
images images images
15:35 |  Віталій Кличко: «Головні суперники для мене – ті виклики, що стоять перед Києвом»
images images images
10:15 |  Сьогодні в Україні відзначають День молитви за сім'ю
images images images
10:03 |  Креативні індустрії і державна служба — вже не паралельні світи
images images images
09:56 |  Впровадження смарт-ініціатив робить Київ безпечним містом
images images images
09:40 |  Київраду заблокують на пів року
images images images
17:55 |  Цими вихідними киян запрошують на Контрактову площу на сімейне свято «Живи Fest-2019»
images images images
15:33 |  У Києві зменшують вартість опалення в будинках за допомогою смартфона та програми регулювання тепла
images images images
15:10 |  На Хрещатику заборонять рух транспорту через заходи до Дня рятівника
images images images
14:40 |  Школа без булінгу, сім’я без насильства
images images images
14:24 |  21 вересня на Борщагівському шляхопроводі відновлять рух автотранспорту
images images images
14:04 |  9 українських стартапів, що заслуговують вашої уваги
images images images
13:01 |  Кличко подякував уряду Канади за системну підтримку децентралізаційної реформи в Україні
images images images
11:36 |  Із 21 вересня до ранку 23 вересня змінять рух трамваї маршруту № 2
images images images
11:14 |  За 8 місяців 2019 року до бюджету надійшло 176,5 млрд грн ЄСВ
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса
images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

Державні закупівлі
Бюджет міста Києва на 2019 рік Контактний центр міста Києва - 1551
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    |    
images
полоса
images
images
ІСТОРІЯ СУЧАСНОСТІ
images  
images
images
images
08/11/2001      надрукуватипрочитало 8626 человек  

images
“Матч смерті” Відтворюючи футбольний двобій в окупованому фашистами Києві, кінематографісти з’ясували реальну картину подій
images
Валерій НОВОСВІТНІЙ

“Хрещатик”

Тривають зйомки стрічки “Матч смерті”. Кінематографісти, зокрема автор сценарію і режисер-постановник Олександр Шапіро, продюсерський центр ”Гетьман”, прагнуть документально точно відтворити події, що відбулися в окупованому Києві 1942 року.

Уперше про ту футбольну гру розповів 1943 року читачам газети “Красная звезда” військовий кореспондент Лев Кассіль, відомий також як дитячий письменник. Події відтворював зі слів очевидців, але деталі, що применшували героїку, прибрав. Саме йому приписують відомий вислів — матч смерті. 1963 року на кіностудії імені Олександра Довженка зняли ура-патріотичний художній фільм “Третій тайм”. Версію змагань, викладених у книзі й кінокартині, радянські ідеологи видавали потім за дійсну.

З фашистами змагалася команда хлібозаводу...

Тривалий час побутувала думка, що проти фашистської команди грали київські динамівці. Розстріляним гравцям навіть поставили кілька пам’ятників. Усе ж

9 серпня 1942 року на поле виходив “Старт” (у документах значився як “команда хлібозаводу № 1”) у такому складі — Микола Трусевич, Олексій Клименко, Іван Кузьменко, Михайло Свиридовський, Микола Коротких, Федір Тютчев, Михайло Путистін, Василь Сухарєв, Володимир Балакін, Михайло Мельник і Макар Гончаренко. Половина з них — динамівці. Невдовзі після гри розстріляли чотирьох: Кузьменка, Клименка, Коротких і Трусевича.

Елітний ”Флакельф” пропустив десять голів у двох київських матчах

Про те, що був не лише матч смерті, на якому акцентувала увагу радянська ідеологія, а серія ігор з окупантами, повідав чи не вперше Анатолій Кузнецов у романі “Бабин Яр”. Улітку 1942-го з

7 червня по 16 серпня відбулося загалом дев’ять ігор за участю “Старту”. Сім — з вороже налаштованими окупантами, включаючи мадяр і румун, ще два — з націоналістами із команди “Рух”, які служили в лавах “Галичини”. Наші футболісти забили 56 голів і одинадцять пропустили.

Легендарними стали дві останні гри, коли довелося змагатися з професіоналами із “Флакельфа” — команда військово-повітряних сил “Люфтваффе”, яка спеціально прилетіла до Києва з Німеччини, щоб підняти дух фашистів своїми перемогами. До цього вона жодного разу не програвала на окупованих територіях. Це була елітна команда.

Першу гру 6 серпня “Флакельф” продув з рахунком 5:1. По гарячих слідах 9 серпня відбувся матч-реванш, який німці знову програли — 5:3 (а не 6:0, за радянською легендою. — Ред.). Оце і був матч смерті. Напевно, наших футболістів попереджали, що краще не вигравати, але ж на трибунах зібралися кияни, для яких гра на полі була реваншем за важкі часи окупації.

Футболістів розстріляли не за перемогу над гітлерівцями?

Найбільше версій існує довкола причин, чому саме розстріляли гравців “Старту” — Трусевича, Кузьменка, Клименка і Коротких. Це сталося 24 лютого 1943-го, через півроку після матчу, в сирецькому концтаборі. За однією з версій, після розгрому української націоналістичної команди “Рух” з рахунком 8:0 адміністратор Георгій Швецов доніс гестапівцям, буцімто динамівці порушують комендантський режим. Після чого вони опинилися за колючим дротом.

Легенда, яку всіляко підтримували радянські ідеологи, полягала в тому, що німці помстилися гравцям за перемогу. Це стверджував не лише Лев Кассіль, а й один із учасників матчу смерті, колишній гравець київського “Локомотива” Володимир Балакін. Після війни він написав книгу спогадів. Про це говорив і Макарчик — футболіст Макар Гончаренко. Хоча через багато років він фактично заперечив свої ж власні слова, сказавши: “Ніхто із офіційної адміністрації перед початком матчу не примушував нас грати у піддавки...”

Деякі дослідники стверджують, що футболістів розстріляли разом з іншими в’язнями у відповідь на партизанську акцію, коли підірвали механічний завод “Старт” на Нивках. І футбол до цієї трагедії не мав ніякого відношення.

Подейкували, що хтось із ув’язнених кинув камінь у собаку коменданта концтабору. І той, розлючений, наказав вишикувати всіх полонених. Так і не знайшовши винних, дав команду розстріляти кожного п’ятого. Серед них було четверо динамівців.

Дехто ж стверджує, що футболістів розстріляли за те, що вони крали хліб на хлібозаводі. Але їм заперечують: хлопці працювали двірниками і в них не було доступу до продукції. Про це, зокрема, згадує заслужений майстер спорту Валентин Федоров, учасник футбольних зустрічей у блокадному Ленінграді. А йому розповідали родичі-кияни...

— Так чи інакше,— каже автор і режисер стрічки Олександр Шапіро,— схиляюсь до думки, що спортсмени загинули саме через участь у матчі. Окупанти пам’ятали про вразливу поразку і при нагоді помстилися. Це причина, а привід — партизанська акція на заводі “Старт”. Це стверджує у своїх щоденниках Макарчик.

Ті, хто загравав з окупантами, поплатилися за це після війни

—Учасник матчу смерті Микола Трусевич мав приватну їдальню на нинішній Богдана Хмельницького,— розповів “Хрещатику” продюсер стрічки Колесников.— Коли прогорів, почав торгувати запальничками. Чудово грав у більярд. Його напарником часто був Радомський — начальник концтабору, куди забрали футболістів через день-два після гри. Всіх, крім п’ятьох, які співробітничали з гестапівцями.

А організували змагання в окупованому Києві (напевно ж, з подачі гітлерівських ідеологів) Дюндиков і Кордиков. Перший — власник ювелірної фабрики на Дмитріївській, сформував команду “Алмаз”, що брала участь у чемпіонаті. Кордиков — фойбесдойче, який непогано почувався при німцях. Був директором хлібозаводу.

Ми поцікавилися в Олександра Шапіро, як склалася доля тих, хто загравав з окупантами?

— Націоналістичне товариство “Рух”, яке виставило на чемпіонат свою однойменну команду, організував Георгій Швецов. Він уособлював авангард пронацистського спорту в окупованому Києві. Його, а також Голембіовського, Гундарєва (колишні динамівці, які грали в “Русі” і співробітничали з гестапо) після війни ув’язнили. Швецова звільнили лише після смерті Сталіна, 1953 року. Працював білетером на стадіоні, але в 70-х роках хтось із старих уболівальників його впізнав. Довелося зникнути.

Були й інші учасники тих подій, що відсиділи в сталінських таборах. Дехто пропав безвісти. Наприклад, Павло Комаров грав за основний склад “Динамо” (Київ). 1940 року разом з одноклубником Лівшицем полюбляли чарку. Їх турнули з команди. Під час окупації Паша був бригадиром у концтаборі “Мишоловка”, фашисти його завербували. Після війни про нього довго ніхто нічого не чув. Аж раптом у 60-х роках, коли київське “Динамо” грало із “Селтиком” у Британії, прийшов на матч, спілкувався з нашим тренером. Цікавився, як там, у Союзі? На що почув відповідь: “Ти, Паша, краще не висовуйся, бо коли повернешся — посадять”.

* * *

— Я зацікавлений відзняти життя і не турбуюсь про ідеологію,— зауважив режисер картини “Матч смерті” Олександр Шапіро.— Але й не прагну розвіяти легенду своїм фільмом. Нам нема чого соромитися минулого. Хтось міг мати за окупантів булочну, грати в більярд з катом, пристосовуватися, навіть співробітничати з фашистами, але під час матчу це була єдина команда. Ці люди мали мужність виграти. Їхнє поле битви — футбольне. Гітлерівці сподівалися на матч-реванш, а натомість зазнали поразки. Хтозна, можливо, вона якось, скажімо, емоційно, наблизила перемогу наших військ під Сталінградом.

images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images
images
08/11/2001 | Шевченко і Рено не проти знятися в кіно.
images
images
08/11/2001 | Столиця могла б стати співпродюсером фільмів.
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images

images
© газета "Хрещатик", "Хрещатик.Київ"
У разi використання матерiалiв
гіперпосилання на kreschatic.kiev.ua обов'язкове.
Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
| | | | | | | |