18 ciчня 2002 року, п'ятниця  №7 ( (2018) номер газеты в PDF-формате PDF новини в RSS-форматі RSS  | Facebook   |  Київ | Економіка | Суспільство | Дозвілля | Авто | Здоров'я | Технології | Транспорт
images
images
 Логотип видання 'Хрещатик'
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
17:10 |  У Києві презентували цільову програму, що покликана впровадити європейські стандарти поводження з тваринами – Тарас Панчій
images images images
16:47 |  На вулиці Ревуцького «Київтеплоенерго» замінить 5 км тепломереж
images images images
16:27 |  Віталій Кличко вручив нагороди до Дня незалежності
images images images
15:41 |  22 та 23 серпня частково обмежать рух на вулиці Стальського
images images images
15:40 |  Навесні 2020 року буде презентовано проекти двох нових велодоріжок
images images images
15:26 |  Зарплату педагогічним працівникам дошкільних, позашкільних та професійно-технічних закладів підвищать з 1 вересня
images images images
14:45 |  Що робитимуть із жебраками в метро
images images images
12:41 |  Фільтрують усе: на сміттєзвалищі у Підгірцях успішно працює німецьке обладнання
images images images
12:24 |  У Києві викрили шахрая, який незаконно заволодів приміщенням вартістю понад 900 тис. грн.
images images images
12:13 |  Кличко повідомив, коли Подільським мостом поїдуть автомобілі
images images images
11:16 |  «Київводоканал» відключив несанкціоновані врізки в технічні колектори в районі Русанівських садів
images images images
10:34 |  Змагання на ретро-автомобілях, забіг у вишиванках, богатирський турнір, музика просто неба: Київ відзначатиме День Державного Прапора і 28-му річницю незалежності України
images images images
09:04 |  Дмитро Загуменний відвідав у лікарні пораненого співробітника «Муніципальної охорони»
images images images
09:03 |  Департамент охорони культурної спадщини заборонив проведення робіт на Байковому кладовищі до надання проекту
images images images
09:02 |  Віталій Кличко: «Пішохідно-велосипедний міст подобається усім, окрім моїх політичних опонентів»
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса
images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

Державні закупівлі
Бюджет міста Києва на 2019 рік Контактний центр міста Києва - 1551
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    
images
полоса
images
images
КУНСТКАМЕРА
images  
images
images
images
18/01/2002      надрукуватипрочитало 7127 человек  

images
Мінімум 200 кіло м’яса за зарплатню міг купити дореволюційний арсеналець
images
Звичайний понеділок. Звичайна штовханина у метро. Набурмосені обличчя. З такими — тільки на барикади. Вони не знають, куди ми їдемо... Якби знали, вийшли б разом із нами з червоними прапорами... Але ми оберігаємо редакційну таємницю. Мовчки виходимо на метро “Арсенальна”, пірнаємо в “явочний” підземний перехід, дістаємося до заводу, прославленого своїм бунтівним норовом...

Двері за пощербленою кулями заводською стіною відчинені.

— Працюєте? — запитуємо у господарів.

Нам, кореспондентам “Хрещатика”, не відмовляють і запрошують до залів. Тут затишно й урочисто. І головне, є на що подивитися. М’яке світло падає на скло вітрин, віддзеркалюючи підготовлені дбайливими руками експонати.

Різними кольорами світяться макети; наче кришталь, сяють космічні пристрої; холодом віє від зброї — гармат, мінометів, штиків...

Але, стоп! Ми у музеї. Називається він прозаїчно — музейно-виставковий центр державного підприємства завод “Арсенал”.

Тут із чотирьох, обладнаних раритетами зал, три — у повній бойовій готовності. Хоч завтра приймай відвідувачів: майже півтори тисячі цінних, скоріше, безцінних фото, документів, макетів, виробів, старовинних речей не дочекаються, щоб ними милувалися, захоплювалися, дивувалися...

— У нашого музею,— каже Сергій Свиридовський, його директор,— склалася дивна традиція. Підсумки підбивають раз на... сорок років.

Саме стільки часу минуло відтоді, як відкрилася перша експозиція закладу. За ці роки були у нього і злети, і падіння.

Деякий час музейно-виставковий комплекс узагалі не діяв. Цьому є причини і політичні, і економічні. Більше року арсенальці Сергій Свиридовський та його колега Леонід Холодкевич відновлювали експонати. Тепер результати їхньої копіткої праці видно, як кажуть, неозброєним оком.

— Хоча ще одного офіційного відкриття не було,— продовжує розповідь Сергій Семенович,— до нас постійно заходять і колишні працівники заводу, і їхні діти та онуки, і просто кияни, котрі цікавляться історією заводу і міста, і гості “Арсеналу” з далекого і близького зарубіжжя.

Ні пан Свиридовський, ні пан Холодкевич не пишаються тим, що вже зроблено, а думають про майбутнє. Планують, як облаштують четверту залу. Можливо, це буде експозиція про інженерів-конструкторів. Адже про робітників “Арсеналу” є чимало матеріалів, а от про тих, хто не спав ночей, придумував усі технічні новинки, досі мало хто й знає. Почасти тому, що були такі люди на збройному заводі дуже сильно засекреченими. Тепер часи настали інші, але говорити про них усе ж бояться. Однак...

— Є у нас,— ділиться планами Сергій Свиридовський,— шість тисяч фотонегативів, на яких історія “Арсеналу”, життя, робота, побут наших спеціалістів. А ще маємо 174 документальних фільми. Там — не лише про “Арсенал”. Це фактично історія Києва й усієї держави. Не завадило б і новий сучасний фільм створити. А ще хотілося б і книгу видати, і проспект музею...

“Быть по сему”,— таким було повеління російської імператриці Катерини II у 1764 році. Написала вона ці слова на проекті київської фортеці, який розробили ще за часів правління її попередниці — Єлизавети I. Ідея ж спорудити кам’яну фортецю належить Петру I.

З 60-х років XVIII століття київський арсенал почав діяти як підприємство по виготовленню артилерійського спорядження для російської армії.

Приміщення, де нині міститься музей, було складом зброї та боєприпасів. На другому поверсі стояли гармати, внизу у підвалах — порохові склади. Самі стіни тут мають півтораметрову ширину.

— Мабуть, у цих стінах,— каже Сергій Семенович,— були облаштовані підйомники, щось на зразок сучасних ліфтів. На них піднімали й опускали зброю, оснащення, порох. Поки що ми не дослідили, що всередині стін та у підвалах. Коли там побуваємо, думається, матеріалу для майбутніх експозицій додасться. Чому б не зробити макети цих ліфтів? Або схему підземних ходів?

...Наприкінці XVIII століття київський “Арсенал” став великим військовим заводом. Кількість працівників на підприємстві змінювалася відповідно до тодішньої швидкоплинної (пацифічної чи мілітаристської) ситуації. На початку позаминулого століття тут працювали заледве 700 чоловік. Ті сім сотень під час Вітчизняної війни 1812-го виготовили 20 гармат і відремонтували (страшно подумати!) 100 тисяч рушниць.

Як вони жили? Скільки грошей отримували? Чи були соціально захищені? Ось як свідчать цифри. До революції 80 відсотків працівників “Арсеналу” отримували від 20 до 40 рублів на місяць. Багато це чи мало? Для порівняння: квартирна платня становила 18,8 відсотка від зарплати. Фунт хліба (трохи менше 400 г) коштував півтори копійки, фунт яловичини — чотири копійки. Дружин та дітей робітників годували за кошти заводу. Ось штатний розклад, згідно з яким на даний момент на арсеналі працюють 170 майстрових. Поряд ще один цікавий документ: табель команди київського арсеналу. Він складений на 453 людини, включаючи ротних. Ротні (від слова “рты”) — це жінки та діти. На заводі були свої навчальні заклади, лікарні. А історія нинішнього Кловського ліцею по вулиці Шовковичній, 25 починається від першого арсенального училища, заснованого у 1900 році.

Відображені в експозиціях музею і революційні події 1917-го, Січневого повстання 1918-го. Тут документи, листи, фотографії, газети того часу... Віддзеркалення тодішніх подій без ідеологічних перекосів і звинувачень. Висновки невтішні — у горнилі революції склали голови безневинні. І як не зберігати пам’ять про 300 арсенальців, які загинули у січні 1918 року?

Особлива сторінка в історії заводу — про те, як робітники “Арсеналу” їздили до Володимира Ілліча, щоб допоміг виплатити зарплату, яку не отримували декілька місяців.

Збереглися свідчення, як верталися назад на бронепоїзді з найсучаснішим паровозом. І привезли три мільйони паперових рублів... У перерахунку на революційну свідомість це становило дві з половиною тонни золотом. А скільки це було пудів жита у ті буремні роки? Про те історія мовчить.

Зате потім почався порядок. І музейні експонати розповідають, як “Арсенал” став виготовляти лемеші до плугів, вози, сокири, замки. Першу нагороду отримав у 1923-му — орден Трудового Червоного Прапора. До речі, всі нагороди і відзнаки збережені й виставлені.

А які непересічні самі арсенальці! Серед них є просто унікальні люди! Наприклад, підпільники Гороховські, які підлітками вбили в Києві німецького генерала. Після цього подалися до партизан, воювали і були нагороджені. А після війни мусили відповідати на запитання: “А де це ви, сопляки, узяли ордени й медалі?” До слова, досі живі брати! Або ось записаний в музеї “Арсеналу” Герой Соціалістичної Праці знаменитий Віктор Щербина, який і нині працює на заводі токарем. Зараз про нього мало хто знає, а раніше він був заступником голови Президії Верховної Ради України.

Як водиться, з тих років у музеї любовно зберігають відомості про заводські династії. У деяких з них сімейний трудовий стаж перевищив 700 років...

Яке виробництво без легенди? Який “Арсенал” без переказів? От і музей зберіг чи то експонати, чи то перекази, як тридцять років тому у благословенних сімдесятих працювали на “Арсеналі” напівсекретні, напівлегендарні люди... Легендарними стали і вироби, придумані ними. Приміром, фотоапарати, історія випуску яких тягнеться з 1947 року.

З тих же років триває напівсекретна історія виробництва оптичних надточних пристроїв для самонаведення авіаційних ракет, космічних фотоапаратів з багатьма змінними об’єктивами, шолома для льотчика, що діє за принципом, куди подивиться льотчик, туди й стрільне літак.

А з найсучасніших експонатів — індивідуальні квартирні лічильники газу та банківські автолічильники знаків грошової оплати, в тому числі і єврокупюр...

Любов НЕЧИПОРЕНКО, Павло БАГМУТ (фото) “Хрещатик”
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images
images
18/01/2002 | Квітка під Новий рік за доброту. Примхливий алое віддячив своїм доглядачам з “Київміськоформлення”
images
images
18/01/2002 | “Спартанські” умови. найбільш придатні для колючих рослин на підвіконні
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images

images
© газета "Хрещатик", "Хрещатик.Київ"
У разi використання матерiалiв
гіперпосилання на kreschatic.kiev.ua обов'язкове.
Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
| | | | | | | |