14 березня 2002 року, четвер  №38 (2049) номер газеты в PDF-формате PDF новини в RSS-форматі RSS  | Facebook   |  Київ | Економіка | Суспільство | Дозвілля | Авто | Здоров'я | Технології | Транспорт
images
images
 Логотип видання 'Хрещатик'
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
12:00 |  Кличко: Технології Smart City, що ми впроваджуємо, допомагають поліпшити міські сервіси та зробити життя мешканців більш комфортним
images images images
11:25 |  На залізничому вокзалі Києва з'явиться зал очікування для захисників України
images images images
11:24 |  Віталій Кличко: «Найближчим часом презентуємо політичну силу, із якою підемо на місцеві вибори»
images images images
11:22 |  Презентація результатів гендерного аналізу «Стратегії розвитку міста Києва до 2025 року» та інших
images images images
11:19 |  Проблемні питання по об’єктах незавершеного будівництва розглянуть сьогодні
images images images
10:36 |  ПриватБанк відновив роботу в Україні системи термінових грошових переказів Sigue
images images images
10:25 |  Стань профі з 1+1
images images images
10:00 |  Одна з переваг реєстрації KYIV SMART CARD в особистому кабінеті
images images images
09:14 |  Чоловіку під виглядом страхового агента продавав підроблені поліси автоцивілки
images images images
17:09 |  Киян запрошують долучитись до презентації Києва на національному конкурсі «Молодіжна столиця України-2020»
images images images
16:10 |  Основні зміни в новій редакції українського правопису (2019)
images images images
14:36 |  В Україні вивчать доцільність будівництва сучасних засклених теплих зупинок громадського транспорту
images images images
14:27 |  Припинено діяльність конвертаційного центру з обігом у понад 1 мільярд гривень
images images images
14:10 |  Кількість нещеплених дітей у закладах освіти Києва за рік зменшилася майже вдвічі
images images images
14:08 |  Мер Києва візьме участь у Smart Government Day у Швейцарії
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса
images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

Державні закупівлі
Бюджет міста Києва на 2019 рік Контактний центр міста Києва - 1551
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    |    
images
полоса
images
images
ФІНАНСИ
images  
images
images
images
14/03/2002      надрукуватипрочитало 5837 человек  

images
Імперські борги громадянам повертає Україна За п’ять років вкладники Ощадбанку отримали тільки 0,3 відсотка своїх заощаджень
images

4,3 мільярда рублів заборгував уряд СРСР мешканцям України, вкладникам Ощадбанку (станом на 1 січня 1991 року). І саме таку суму самостійна Українська держава зобов’язалася повернути своїм громадянам після розпаду Союзу.

Як трапилося, що Україна взяла на себе багатомільярдний чужий борг, не використавши на свою користь жодної копійки з цих грошей? Виявляється, ми підписали угоду про принципи та механізм обслуговування внутрішнього боргу колишнього СРСР, згідно з якою сторони, а це одинадцять союзних республік, взялися погасити державний борг радянського уряду кожна на своїй території з власного бюджету. Підпис під цим “мудрим” документом від України поставив прем’єр-міністр Вітольд Фокін. Хвалити Бога, що хоч білоруси тоді схаменулися і внесли правку, згідно з якою ця угода мала укладатися разом з іншою — про розподіл активів та пасивів Державного банку СРСР. Однак це застереження підписантів не врятувало: “старший брат” перший документ схвалив, а другий — ні. Тож і вийшло, що Україна взяла на себе чужі зобов’язання, не прийнявши на власний баланс відповідної суми заощадження від Держбанку СРСР. Разом із вкладами, які надійшли на рахунки вже упродовж 1991 року (31,8 мільярда рублів), зобов’язаннями за облігаціями державної цільової позики (0,6 мільярда), внутрішньої виграшної позики (1 мільярд), державними казначейськими зобов’язаннями (0,2 мільярда), сертифікатами Ощадбанку (0,4 мільярда) та страховими внесками громадян (7,4 мільярда) сума постала приголомшлива — 131,96 мільярда гривень (це з компенсацією у співвідношенні — 1 рубль — 1,05 гривні згідно з Законом “Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України” від 26 листопада 1996 року. 75 відсотків цієї суми становлять боргові зобов’язання колишнього СРСР.

Як же повертаються українцям їхні заощадження радянської доби? На це запитання спробувала знайти відповідь Рахункова палата, перевіривши використання коштів держбюджету, виділених на погашення заборгованості. З’ясувалося, що розвитку цього процесу не сприяє чинне законодавство, у якому закладено суттєві протиріччя. Скажімо, за міждержавною угодою 1992 року вклади населення вважаються внутрішнім державним боргом України. А вже у вітчизняних законодавчих актах 1996 року вони таким не є. Ця неузгодженість правових норм стала однією з причин незадовільного, вкрай повільного і такого, що здійснюється за залишковим принципом виконання боргових зобов’язань держави перед своїми громадянами.

Державні гроші на повернення вкладів почали виділятися з 1997 року. За п’ять років, що минули, держбюджет перерахував Ощадбанку та Національній акціонерній страховій компанії “Оранта” понад 390 мільйонів гривень. Хоча за законами “Про державний бюджет” щорічно передбачалося куди більше: 1997 року — 200 мільйонів, 1998 — 370, по 200 мільйонів у 1999—2000 роках, а на нинішній рік заплановано 500 мільйонів гривень.

Шлейф проблем потягнувся з першої ж спроби компенсацій. Верховна Рада ухвалила відповідну постанову лише в середині липня 1997 року. Кабмін і Нацбанк також не поспішали з виконанням положень документа (тільки 31 жовтня було затверджено порядок перерахування грошей з держбюджету до Ощадбанку). Тож не дивно, що до кінця року, незважаючи на попередження парламенту, було переказано всього 30 мільйонів гривень. Тобто лише 15 відсотків визначеної суми.

У 1998 році, на який було заплановано аж 370 мільйонів гривень компенсацій, уряд лише через п’ять місяців, після затвердження бюджету, прийняв свою постанову. Та вже у серпні змушений був зменшити суму компенсацій до 100 мільйонів гривень, оскільки вступив у дію Указ Президента “Про скорочення видатків державного бюджету на 1998 рік”. Фактично ж Ощадбанк у четвертому кварталі отримав 20 мільйонів гривень, або 20 відсотків від уже скоригованої суми.

За 1999 рік з 200 обіцяних мільйонів гривень надійшло лише 10. Така практика породила безліч правопорушень: від несправедливого використання коштів і створення соціальної напруги — до формування “фінансових пірамід”, пов’язаних з неконтрольованим випуском облігацій внутрішньої державної позики.

І тільки з 2000 року порядок відшкодування заощаджень дещо змінився. Відповідальним за перерахунок та витрачання коштів став Мінфін. Це внесло певну чіткість у сам процес, але мало вплинуло на механізм виплат. Усі документи, починаючи від затвердження держбюджету, приймалися із запізненням. І тому жодних видатків за перші чотири місяці не було. Казначейство здебільшого перераховувало гроші в кінці місяця, кварталу, року, через що своєчасно перерахувати їх вкладникам не було жодної можливості. Тож утворювалися значні перехідні залишки, які протягом тривалого часу не використовувалися за призначенням. Однак 100 мільйонів гривень бюджетних коштів (із 198) до вкладників таки дійшли — і то вже був великий прогрес.

У 2001 році знову все повторилося: запізнення з прийняттям постанови уряду і перерахунками казначейства, плутанина з розподілом коштів між окремими категоріями вкладників. Щоправда, грошей люди отримали дещо більше, адже Кабмін дозволив Ощадбанку використовувати минулорічні залишки коштів на погашення компенсаційних виплат.

Всього ж за п’ять років сума заборгованості за знеціненими грошовими заощадженнями зменшилася лише на 0,3 відсотка. І допоки Мінфін і Держказначейство фінансуватимуть ці видатки лише на 8 відсотків, як це було донедавна, або ж перераховуватимуть кошти не в першу чергу, а наприкінці звітного періоду, вкладникам ще довго доведеться чекати своїх грошей. Та й Ощадний банк собі не ворог: безплатно користуватися чималими сумами залишків невикористаних за цільовим призначенням державних коштів — вигідний бізнес, стверджує Рахункова палата, фіксуючи мільйонні бариші,

Лариса ДАЦЮК ”Хрещатик”
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images
images
14/03/2002 | Кредитування села. Якщо держава дає гривню, комерційні банки — 20
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images

images
© газета "Хрещатик", "Хрещатик.Київ"
У разi використання матерiалiв
гіперпосилання на kreschatic.kiev.ua обов'язкове.
Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
| | | | | | | |