— Якби питання самоврядування у нас не були другорядними, не з’явився б указ, за яким звільняли Олександра Омельченка за його заявою на відпустку,— сказав голова громадського центру “Єдність”, кандидат фізико-математичних наук Юрій Сенчук.— Цим самим завдано шкоди усій територіальній громаді міста. Тому я вважаю, що у столиці потрібно створити громадянський парламент, який би забезпечив народовладдя, законність, гласність і колегіальність в управлінні Києвом. Це може стати у майбутньому моделлю суспільства.

Таку заяву зроблено у Національній спілці письменників, де зібралася українська інтелігенція, щоб знайти відповідь на питання, яким має бути громадянське суспільство в Україні. Серед організаторів — громадсько-політичне об’єднання “Єдність”, Спілка письменників і газета “Столиця”.

Зібрання відкрив заступник Київського міського голови Володимир Яловий. Він повідомив, що тема національної еліти притаманна і програмі блоку, і програмі партії “Єдність”. У будь-які часи в державі були люди, які певним чином висловлювали інтереси народу; навіть переслідувані владою, вони не зрікалися своїх поглядів.

Хто є національною елітою, якою вона має бути, щоб виражати місцеві й державні інтереси, чи вся інтелігенція належить до еліти і що таке національна свідомість,— гаряче обговорювали учасники слухань. З доповідями виступили заступник директора Інституту історії НАН України, доктор історичних наук Станіслав Кульчицький, перший заступник голови Спілки письменників Петро Осадчук, народний депутат України Юрій Буздуган та ініціатор створення громадянського парламенту Юрій Сенюк.

Громадський парламент має представляти інтереси територіальної громади Києва. Діяти за її Статутом та за Конституцією. Замовляти програму соціально-економічного та культурного розвитку міста та приймати звіт Київради з цих питань. Погоджувати бюджет міста, скликати загальні збори киян і сприяти проведенню місцевих референдумів. Парламент може бути одно- (палата громадян) або двопалатним: громад (створених за місцем проживання по районах) та громадян (представників об’єднань, як, скажімо, профспілок, партій, фондів, молодіжних, жіночих, правничих, правозахисних та спортивних організацій, національних меншин, земляцтв тощо). У структурі мають бути громадянська та науково-експертна ради, науково-дослідний інститут проблем громадянського суспільства та центри — інформаційно-аналітичний, експертиз і нормотворчих актів. Діяльність висвітлюватимуть громадські радіо, телебачення та газета “Київське віче”.