29 березня 2002 року, п'ятниця  № 47 (2058) номер газеты в PDF-формате PDF новини в RSS-форматі RSS  | Facebook   |  Київ | Економіка | Суспільство | Дозвілля | Авто | Здоров'я | Технології | Транспорт
images
images
 Логотип видання 'Хрещатик'
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
18:54 |  Обмеження руху транспорту біля метро Академмістечко до 30 червня
images images images
16:58 |  Асоціація міст України була і залишається аполітичною організацією, що захищає інтереси місцевого самоврядування
images images images
16:56 |  Київ декілька років поспіль тримав першість у створенні місць у закладах дошкільної освіти
images images images
16:55 |  Затверджено остаточний перелік проектів-переможців ГБ-4
images images images
15:57 |  Київ профінансував у 8 разів більше коштів на впровадження Нової української школи, ніж передбачають нормативи
images images images
14:20 |  Аудиторами ДФС донараховано порушникам законодавства 19,1 млрд гривень
images images images
14:17 |  Проект еко-моніторингу повітря Managing Air Quality
images images images
14:16 |  Новий підхід до середньострокового планування розвитку міста Києва
images images images
13:57 |  Лікар у Вашому домі - здійснено понад 82000 обстежень
images images images
12:49 |  У столичній мерії стартував Перший соціально-економічний форум
images images images
11:25 |  Мінрегіон планує зробити обов’язковим встановлення металевих стовпчиків на тротуарах перед пішохідними переходами
images images images
11:22 |  У Києві планують побудувати перший в Україні комплекс із переробки опалого листя
images images images
09:09 |  Держава в смартфоні вже працює, – Володимир Гройсман
images images images
09:08 |  Микола Поворозник оголосить остаточні результати голосування за проекти Громадського бюджету-4
images images images
09:36 |  Привітання Київського міського голови зі святом Святої Трійці
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса
images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

Державні закупівлі
Бюджет міста Києва на 2019 рік Контактний центр міста Києва - 1551
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    
images
полоса
images
images
ПРАВО І ПРАВА
images  
images
images
images
29/03/2002      надрукуватипрочитало 5746 человек  

images
Адвокат у законі Якщо в української демократії є совість, вона мусить вибирати між Стусом і Медведчуком
images

Є у Києві дуже специфічна газета. Її симпатії навдивовижу мінливі. Сьогодні цькує того, кого оспівувала вчора, а завтра оспівуватиме предмет своєї нинішньої критики. Причому, якщо хтось перетворюється на мішень, то жодної світлої плями в його діяльності не знаходять. А якщо оспівують, то немає межі всебічних чеснот “янгола”. І що зовсім кумедно, дорікають несимпатичному тим, чого впритул не бачать у свого улюбленця. Деякі злі люди називають цю газету “Кієвскіє гадості”. Нині вони “мочать” київського мера Олександра Омельченка. Проте це нічого не значить. Завтра зміниться ситуація, і відчайдушно кинуться його прославляти, геть забувши, як ще вчора закидали брудом...

А фаворитом у них “законник” Медведчук. Майже щодня тільки й читаєш: Медведчук сказав, Медведчук заявив, Медведчук зустрівся... В одному з останніх номерів вміщено фотографію: Віктор Черномирдін тисне руку усміхненому (о диво!) Віктору Медведчуку. І напис: “Закону про мови бути!” Можна зрозуміти посла Росії, будь-який дипломат на його місці не менш гостинно зустрів би людину, яка вірно і віддано служить національним інтересам країни, котру представляє цей посол. Але, якщо ми не помиляємося, пан Медведчук є громадянином України і мусив би мати якісь обов’язки і перед власною державою та її народом. Хоча ми не знаємо, який саме народ Медведчук вважає своїм...

* * *

Дбаючи про те, як надати російській мові в Україні офіційного статусу (а де-факто панівного), пан Медведчук, однак, ніколи не був помічений у діях, спрямованих на захист української мови та культури. Цей юрист використовує свої правові знання, аби повернути російській мові ті привілеї, які вона мала в Україні останні 300 років, ясна річ, за рахунок української. І повернути так, щоб не треба було змінювати статті Конституції. Цікавий хід! На папері (а стаття Конституції таким чином перетворюється на клаптик паперу) українська — державна, а в житті — нічого подібного. Напевно, він у такий спосіб і з іншими статтями Основного Закону попрацює, якщо дозволять. Не дають спокою Вікторові Володимировичу президентські амбіції, хоч він і клянеться, що у президенти не хоче. Але що більше клянеться, то менше вірять. І російською мовою не випадково заходився опікуватися, і посольство не випадково відвідує, і Віктора Степановича Черномирдіна не просто так причарувати намагається. Карта розігрується. Російська. Політична. З далеким прицілом. А російську мову лідер СДПУ(о) шанує не більше, ніж малайську. Тільки російський вплив на наші вибори (президентські) значно більший від малайського. А то б і малайська відчула батьківську турботу нашого правознавця.

Знає Медведчук, що на заході України дуже шанують героїв національно-визвольного руху, і тут же місцеві жителі довідуються, що й рідний його батько був героєм ОУН. Щоправда, на сході і півдні України наш “законник” про цей промовистий факт свого родоводу мовчить, як партизан на допиті...

Газета всупереч своїй звичній балакучості ніяк не хоче прокоментувати цей момент у поведінці улюбленого персонажа. Виходить, що гордість за батька у пана Медведчука тільки з одного боку Збруча, а на схід від Збруча геть зникає.

* * *

Не коментується і нова книжка народного депутата України Дмитра Чобота “Нарцис”. Шкода, що важко її побачити в книгарнях, на розкладках. Адже популярність у неї величезна. Бестселер. Люди дають його одне одному на ніч, щоб до ранку встигнути прочитати, бо інші у черзі стоять. Про кого книжка? А про Медведчука. Кажуть, що у деяких регіонах твір вилучають, забороняють розповсюджувати. Однак це лише додає йому популярності. Дмитро Чобіт описує деякі факти з біографії колишнього віце-спікера Верховної Ради. З’ясовується, що “символ нашого юридичного сумління”, який тлумачить нам закони, був засуджений народним судом ще за часів УРСР. І не за політику, як Чорновіл, Лук’яненко, Стус, а за банальну побутову кримінальщину. За побиття неповнолітнього та заподіяні йому тяжкі тілесні ушкодження (зламано ребро).

Так поводився комсомолець і студент юридичного факультету Київського університету Віктор Медведчук, за що й був справедливо покараний. Дістав два роки ув’язнення. Відсидів лише два місяці. Звільнили, як стверджує, спираючись на документи, автор “Нарциса”, з формулюванням “у зв’язку з недоцільністю подальшого перебування в ув’язненні”.

Але тривалий час, спрямовуючи скарги до Москви, Медведчукові внаслідок цих титанічних зусиль удалося отримати довідку з Генеральної прокуратури про відсутність складу злочину.

Відповідно поновили і в університеті. А потім була робота у колегії адвокатів, де судилося Медведчукові бути на політичному процесі Василя Стуса адвокатом, який так і не спромігся захистити поета-в’язня.

Збереглися свідчення багатьох в’язнів сумління про парадоксальну роль у цьому процесі Віктора Володимировича. Колишні дисиденти вважають, що Медведчук не виконував своєї ролі захисника: не стільки захищав, скільки “топив” поета. Ці люди цитують прикрозвісну заяву Медведчука: “За усі свої злочини Стус має відповісти”. На жаль, Спілка адвокатів України не популяризує цей виступ свого голови. Бо він міг би стати дуже показовим прикладом з історії тоталітарної адвокатури. На цьому можна було б вчити студентів-юристів, насамперед, як не повинен поводитися адвокат (без дефіса у середині слова). Дуже не любить згадувати ці обставини наш занадто перспективний політик, як і його рідна преса. І щось не чутно було, щоб він виступив і сказав, що все це брехня. Мовляв, нічого такого не було, не був я засуджений, не сидів, не виключали мене з університету. Мовчить... Як казали у таких випадках творці римського права, їхнє мовчання подібне до крику. Себто дуже промовисте мовчання.

* * *

Не дають спокою газетярам і полковницькі погони київського мера. Але існує ще з радянських часів усталена практика, що всі високопосадові особи (раніше — секретарі обкомів та голови облвиконкомів, секретарі ЦК, міністри, а тепер — губернатори, мери, цивільні міністри), навіть не причетні до військової служби, протягом багатьох років отримували і отримують чергові військові звання. Тож це не ексклюзив для окремої особи. Це загальнодержавна система. Якщо вона погана, то її треба скасувати. Для всіх без винятку. У тому числі для улюбленого Медведчука, який примудрився, не маючи ніякого стосунку до Збройних сил, за рекордно короткий термін зробити блискучу кар’єру від капітана до полковника (адвокатських військ?) Таке не приснилося б і бойовому офіцеру під час війни. У сусідніх країнах це вдалося лише “синові юриста” Володимиру Жириновському.

Пригадує парламентарій Чобіт і про видатні “наукові заслуги” нашого персонажа. Швиденько зробивши кандидатську дисертацію, він стрімко пише і захищає докторську. Але там, де зберігаються усі захищені в Україні з 1951 року докторські дисертації, чомусь відсутня одна. Ви будете сміятися, але то дисертація Медведчука...

Може, всі ці факти — то злісні наклепи на чистого яко немовлятко пана Медведчука? То чому б такому юридично обізнаному чоловіку не звернутися до суду з позовом про захист честі та гідності? Не звертається... Наскільки нам відомо, народний депутат України Дмитро Чобіт із жодного суду повістки ще не отримував. Хоча, крім наведених тут даних, у його творі багато інших, теж дуже цікавих.

Інколи “не останній в Україні юрист”, як без зайвої скромності Медведчук себе характеризує, стає дивно мовчазним. Шкода. Бо громадськість чекає на захоплюючі розповіді Віктора Медведчука про його ставлення до життєвого шляху Василя Стуса. Адже людям треба робити свій вибір, а для цього потрібна найдокладніша інформація про діючих політиків, зокрема про їхнє, як казали у радянські часи, “обліко моралє”.

Діставши таку інформацію, можна і визначити свою громадянську позицію, бо, як справедливо сказав український поет Мойсей Фішбейн, “якщо в української демократії є совість, вона мусить вибирати між Стусом і Медведчуком”. І справді, як буде (не дай Боже!) керувати незалежною Україною людина, причетна до трагедії одного з тих, хто, не шкодуючи живота свого, за таку Україну боровся? У християнстві є принцип: без каяття немає прощення. Каяття не було. Боюся, що й не буде. Отже, і сьогодні Віктор Медведчук вважає те, що сталося з нашим геніальним поетом, цілком законним і справедливим? Адже й дотепер ми не почули від нього нормальної оцінки того інквізиторського судового процесу...

Григорій КРУТ журналіст
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images
images
29/03/2002 | У Чернівцях спалили бігборди “Єдності”.
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images

images
© газета "Хрещатик", "Хрещатик.Київ"
У разi використання матерiалiв
гіперпосилання на kreschatic.kiev.ua обов'язкове.
Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
| | | | | | | |


: 0.5903 sec