Логотип видання 'Хрещатик'

images
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама  | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
images
Новини
  images
17 травня 2002 року, п'ятниця  №70 (2081) номер газеты в PDF-формате PDF новини в RSS-форматі RSS   |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    
images
полоса
images
images
ПЕРША СТОРІНКА
images  
images
images
images
17/05/2002      надрукуватипрочитало 5383 человек  

images
Не хочуть студенти бути академіками
images

Завтра День науки. Професійне свято академіків, професорів, доцентів та аспірантів. Утім, чимало співробітників українських інститутів, зокрема математичних машин і систем, геотехнічної механіки, геологічних наук, біохімії довкілля, чорної металургії, є чи не ровесниками установ, у яких працюють. А молодих учених не більшає. І хоча до лав наукової братії торік влилися 275 випускників аспірантури НАНУ й 286 випускників вузів, та, схоже, не хочуть студенти бути академіками. Недарма президент Національної академії наук Борис Патон бідкався на загальних зборах НАНУ, що лише минулого року звільнилися понад півтисячі наукових співробітників віком до 35 років (майже половина з них — випускники вузів 1998—2000-х). Пішли й 20 стипендіатів Президента України та 21 — Академії наук.

Мабуть, розумники й розумниці оцінюють свій потенціал аж ніяк не в 300—400 гривень на місяць? Чи не тому Україна, як і інші держави з перехідною економікою, вже десятиліття потерпає від так званого відпливу мізків. Молоді перспективні вчені прагнуть щонайшвидше виїхати туди, де їхні дослідження щедро фінансуватимуть. А ті, котрі здобувають освіту за кордоном, теж усілякими правдами і неправдами намагаються там залишитися. Кілька років тому іноземні організації навіть вирішили сплачувати премію кожному фахівцю, котрий повернеться на Батьківщину. За словами Бориса Євгеновича, якщо в Україні будуть створені необхідні умови для їхньої праці, то ніхто нікуди не виїжджатиме. Та особисто мені допоки не доводилося чути, аби хтось із співвітчизників, котрим усміхнулася заокеанська фортуна, погодився повернутися на рідні терени. Звісно ж бо: працювати світлі голови хотіли б у лабораторіях, обладнаних потужними комп’ютерами та надсучасними приладами. Мовляв, минули часи, коли можна було робити досліди, умовно кажучи, на коліні. У світі, он, розшифрували геном людини, кипить робота з клонування живих істот, давно розгорнулися дослідження у квантових площинах. Та багатьом вітчизняним науковим установам доводиться лише мріяти про таке технічне озброєння. За словами Бориса Патона, починаючи з липня 2001 року, бюджетні кошти перераховували вченим лише на зарплатню, стипендії й оплату комунальних послуг. Хіба до новеньких комп’ютерів, коли часом нема за що придбати нові ручки й олівці? Можливо, саме тому головний керманич НАНУ спрямовує своїх колег на комерціалізацію досліджень і відкриттів? Якось мій знайомий, кандидат математичних наук, поскаржився: “Хіба ж міг я колись передбачити, що у свої 45 разом із дружиною та двома дітьми тулитимуся в гуртожитку? Заради добробуту сім’ї виконую замовлення бізнесменів, а вечорами “грачую” на стареньких “Жигулях”.

Утім, не все так погано і безнадійно у нашій науці. Скажімо, торік після тривалого спаду збільшилися обсяги виконуваних академічними інститутами досліджень, отриманих патентів на винаходи і корисні моделі, кількість укладених ліцензійних угод і контрактів на використання ноу-хау. Перші вітчизняні технопарки виробили й реалізували високотехнологічної продукції на суму понад 50 мільйонів гривень. Серед фундаментальних праць, опублікованих ученими-гуманітаріями, — перші два томи “Історії української культури”, перший том “Енциклопедії сучасної України”, “Пересопницьке Євангеліє”. Великі сподівання покладає академія на розвиток нових наукових напрямків — нанофізики й наноелектроніки, біосенсорики й клітинної трансплантації. Очікують прориву й на фронтах інтелектуальних інформаційних технологій, фізики м’якої речовини, декаметрової радіоастрономії, молекулярної фізіології, кріобіології.

Відрадно, що напередодні Дня науки Президент України підписав Указ “Про додаткові заходи щодо підтримки молодих учених”. Зокрема, наступного року буде засновано гранти на підтримку досліджень та суттєво збільшаться державні субсидії на будівництво житла. А столична влада вже виділила п’ять мільйонів гривень на спорудження квартир для молодих учених. Може, й справді, років за ...дцять бути науковцем у нашій країні знову стане престижно?

Олена СИНЮТА “Хрещатик”
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images
images
17/05/2002 | .
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images

images
© газета "Хрещатик", "Хрещатик.Київ"
У разi використання матерiалiв
гіперпосилання на kreschatic.kiev.ua обов'язкове.
Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
| | | | | | | |