Принаймні таке завдання ставить перед собою на найближчі два роки уряд Анатолія Кінаха. Якщо Верховна Рада ухвалить запропоновану програму діяльності, в першу чергу вітчизняні виробники високотехнологічної продукції, розробники ноу-хау матимуть непогані шанси вийти на міжнародні ринки збуту Азії, Африки, Південної Америки. Українські експортери також братимуть участь у всіляких престижних тендерах, створюватимуть в інших державах спільні підприємства, продаватимуть ліцензії та укладатимуть угоди на обслуговування техніки. Уже цього року експорт товарів та послуг зросте на 5,1 відсотка, наступного — на 6,1, у 2004-му — на 5,9, а імпорт скорочуватиметься за цей час майже на 7 відсотків щороку (приблизно на 22—24 мільярди доларів). Зароблятиме гроші Україна і на транзитних перевезеннях, використовуючи своє вигідне географічне розташування.

Оптимізація торговельно-економічних відносин з Росією та іншими колишніми республіками, повномасштабна реалізація домовленості про створення зони вільної торгівлі країн СНД — ключове завдання цього періоду. Вже наступного року Кабінет Міністрів України збирається домовитися з Російською Федерацією про перехід на справляння податку на додану вартість за принципом “країни призначення” щодо усіх товарів без винятку. Усе це призведе до збільшення товарообігу з нею на 3—5 відсотків, з іншими країнами СНД — на 8—10 відсотків і здешевлення (5—8 відсотків) вітчизняної продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках.

Щоб прорвати “економічну блокаду” на міжнародному рівні, Анатолій Кінах і його команда спробують переконати Європейський союз, США та інші держави в тому, що Україна вже має ринкову економіку. Так, уже цього року планують закінчити переговори про доступ до ринків і послуг з делегаціями держав — членів робочої групи, яка розглядає заявку України про вступ до міжнародної торговельної організації СОТ. У наступному впритул наблизитися до підписання Угоди про партнерство і співробітництво з Європейським союзом, створити умови для асоційованого членства в цій організації. Зрозуміло, для цього доведеться ще більше приборкати у себе інфляцію, лібералізувати валютний ринок, накопичити золотовалютні резерви, щоб протидіяти фінансовим кризам. Прийняти Державний бюджет на 2003 рік з дефіцитом, який не перевищуватиме 0,5 відсотка внутрішнього валового продукту, ухвалити і поетапно запровадити Податковий кодекс України.