PDF
RSS
У рідному Шахтарську 20-річна Олена Падалка не мала роботи, тож приїхала до столиці. Якийсь час пробувала себе в ролі продавця, офіціантки, рекламного агента, а потім стала “працювати” повією. Одного осіннього вечора, коли дівчина чекала тролейбуса, біля неї загальмувала іномарка. Водій років 55-ти запропонував підвезти її. Чоловік шукав, з ким розважитися, тож вони чудово порозумілися в його двокімнатній квартирі. Володимир (так звали нового знайомого Олени) розповів, що він — колишній військовий музикант, йому 71 рік, і однієї дівчини йому замало, адже він любить груповий секс. Через якийсь час Олена завітала до старого гульвіси з подругою. Наступного дня вони навперебій розповідали своєму знайомому Василю Діденку, у якого заможного клієнта гостювали, які в нього дорогі меблі та відеотехніка, та ще й розкішний “Пежо-605”. На що Василь, за плечима якого було три судимості, сказав: багатого пенсіонера треба “грохнути” і пограбувати. Заперечень не було. Олена запитала Діденка, як він це робитиме, і той запропонував сценарій. Головну роль у ньому він відвів собі.
Виконуючи план, який блискавично визрів у голові досвідченого зека, Олена через день зателефонувала Володимиру і сказала, що чекає його, і не одна, а, як він хотів, з двома “нічними метеликами”. Той не забарився.
“Де дівчата?” — запитав з порога. “Вийшли по цигарки”,— відповіла Олена. Тієї ж миті з ванної кімнати вийшов Василь і вдарив гультяя молотком по голові. Удари сипалися раз по раз, а пенсіонер, хоч і впав на підлогу, та лишився живий. Діденко гукнув спільницю, яка сиділа на кухні, й наказав швидко принести мотузку. Повія гарячково шукала підходящого шнурка, а Володимир хрипів і намагався підвести голову. Олена витягла з телевізора кабель і подала Василеві. Чоловік душив жертву, а та ніяк не помирала. Діденко повернув лежачого на бік, розстебнув ремінь його штанів і звелів Олені витягти його. Вбивця зробив з ременя петлю й накинув на шию старого гультіпаки. А коли він не подавав уже ознак життя, Василь покликав дівчину, і вони разом потягли труп до ванни.
Діденко відкрив пляшку горілки й налив Олені повну чашку. Сам не пив, бо був “під наркотою”. Дівчина випила майже всю півлітрівку, але не сп’яніла, тому що перебувала в стресовому стані. Василь їй весь час повторював: “Назад вороття немає. Нам обом загрожує по 15 років ув’язнення. Потрібно замітати сліди”. О другій ночі обоє поїхали на квартиру Володимира. У коморі побачили сейф і швидко знайшли ключі від нього. Василь натягнув на пальці рукави від светра, щоб не залишати відбитків, і відімкнув замок. Вигребли золоті прикраси, три мисливські ножі. Повернулися до помешкання Олени й поділили викрадене. Тоді Василь сказав, що потрібно розчленувати труп. Вбивця діловито розрізав мертве тіло, а повія допомагала. Далі обоє вийшли на вулицю, щоб купити пакети для сміття. Уже розвиднілося, коли рештки старого ловеласа було ретельно запаковано. Діденко сказав, що до квартири хтось може зайти, отож пакунки сховали до шафи. Згодом він пішов до товариша і попросив допомогти вивезти труп. Завантажили те, що лишилося від прихильника групового сексу, до багажника і поїхали в бік Вишгорода. Біля Міністерського озера викинули пакети в рів.
Проїжджаючи повз будинок, де мешкав Володимир, його син помітив, що серед білого дня на кухні горить світло. Стривожений чоловік подзвонив у вхідні двері, але ніхто не відчинив. Тоді набрав номер дружини й попросив привезти запасні ключі. У квартирі був справжній погром: в обох кімнатах розкидані речі, з підлоги підняті килими, з полиць викинуто книги. Пропали гроші та речі (в цілому на 19810 гривень). Син написав заяву до міліції. Через півмісяця правоохоронці зателефонували йому і повідомили, що його батька вбито, а вбивць затримано.
— Вину обох злочинців доведено показаннями свідків, речовими доказами, висновками судових та медико-криміналістичних експертиз,— повідомив прокурор відділу нагляду прокуратури Києва Петро Коваленко.
* * *
За вироком столичного апеляційного суду Василя Діденка та Олену Падалку позбавлено волі на п’ятнадцять років.
