29 серпня 2002 року, четвер  №127 (2138) номер газеты в PDF-формате PDF новини в RSS-форматі RSS  | Facebook   |  Київ | Економіка | Суспільство | Дозвілля | Авто | Здоров'я | Технології | Транспорт
images
images
 Логотип видання 'Хрещатик'
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
15:26 |  Триває пошук земельних ділянок для будівництва житла постраждалим від афери «Еліта-Центр» (Оновлено)
images images images
14:55 |  Віталій Кличко ініціював службове розслідування щодо керівництва Святошинського дитячого будинку-інтернату
images images images
13:05 |  Киян запрошують долучитися до толоки «Чисто субота» у Гідропарку та на інших локаціях Дніпровського району
images images images
12:16 |  Київська влада працює над запровадженням механізму зміни місця голосування онлайн
images images images
10:38 |  Оновлений парк «Веселка» відкрився на Нивках
images images images
10:11 |  У столиці на рік припадає понад 2 тисячі знімальних днів у межах різноманітних проектів
images images images
09:19 |  Містобудівна рада підтримала проект детального плану території для мікрорайону на Троєщині
images images images
09:08 |  Міська влада постійно підтримує дитячі будинки сімейного типу – Марина Хонда
images images images
17:26 |  Департамент культури дає Гідропарку нове життя
images images images
17:25 |  Віталій Кличко показав, як триває реконструкція легкоатлетичного манежу на Березняках
images images images
17:24 |  е-пенсія вже в Україні
images images images
16:34 |  У I півріччі 2019 року підприємствам міста Києва відшкодовано 6,5 млрд. грн. ПДВ
images images images
15:48 |  Усі дільничні виборчі комісії столиці готові до проведення позачергових виборів народних депутатів України
images images images
15:14 |  Триває локалізація аварійної ситуації на Мостицькому колекторі
images images images
13:31 |  Чорнобильцям столиці потрібно змінити посвідчення
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса
images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

Державні закупівлі
Бюджет міста Києва на 2019 рік Контактний центр міста Києва - 1551
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    
images
полоса
images
images
ПЕРША СТОРІНКА
images  
images
images
images
29/08/2002      надрукуватипрочитало 4399 человек  

images
Конкур На Київському іподромі відбулися десяті Всеукраїнські кінноспортивні змагання
images

Шанувальники кінних перегонів, мабуть, оцінили свято, влаштоване на честь річниці Незалежності України: адже гони, які влаштовують там щосуботи — то одне, а от Всеукраїнські кінноспортивні змагання — то все-таки зовсім інше. До слова, такий фестиваль проводиться у Києві уже вдесяте — і саме на столичному іподромі.

Навіть не дуже азартні гравці на тоталізаторі (мінімальна ставка — гривня) чи знавці верхової їзди дістали неабияку насолоду — від параду учасників, показових виступів майстрів виїздки (наприклад, олімпійського чемпіона Юрія Ковшова), кумедних тарантасиків, запряжених трійкою поні, чи величного ходу майже справжнього запорізького війська у національних строях. На свято прибули й столичні та державні достойники: Київський міський голова Олександр Омельченко у товаристві своїх заступників та дружини, представники Міністерства агрополітики...

У цьогорічних “незалежницьких” забігах брали участь три- й чотирирічні коні чистокровних верхових порід — від восьми до 12 рисаків на один заїзд. Розігрували десять призів з присвятами Президентові, Київському міському голові, міністру аргарної політики, столичній держадміністрації, іподрому, ну й, звісно, Незалежності України. На відміну від щотижневих перегонів на Київському іподромі, коли жокеї сидять у візках, у програму включили заїзди у сідлах і конкур (подолання перешкод).

А бігли годованці восьми українських кінних заводів — Дніпропетровської, Кіровоградської, Запорізької та Луганської областей. До слова, деякі з господарств ведуть свою історію ще з бозна-яких часів. Так, наприклад, найстаріший в Україні Деркульський кінний завод № 6 (Луганська область) було створено 1767 року за указом імператриці Катерини ІІ для розведення й вирощування стройових коней для офіцерів-гвардійців. Лимаревський конезавод, закладений у 1822 році, як і інші розплідники Луганської області, постачали ремонтних коней для кавалерії. Та під час революції й громадянської війни поголів’я було розкрадено. Щоправда, з 20-х років племінна робота на Луганщині знову закипіла — у Деркулі відновили орловсько-ростопчинську породу, позбирали чистокровних верхових коней, які залишилися у приватних кіннозаводчиків. На Всесоюзній сільськогосподарській виставці 1939 року було представлено велику “колекцію” саме орлово-ростопчинців — їх стали називати російською верховою породою. А жеребець Браслет і кобила Біологія стали чемпіонами цієї виставки. Стрілецький же конезавод з 1924 року вважався одним із кращих з виведення скакунів — поголів’я поновлювали за рахунок напів- і чистокровних маток та жеребців-ахалтекінців. А у Новоолександрівці знову, як у XIX столітті, завели відділення українських верхових коней — так званих ваговозів. До речі, з молока кобил цієї породи виготовляли кумис (кисломолочний продукт) — цей промисел живе в Україні й сьогодні.

Велика Вітчизняна війна завдала ще один нищівний удар по конярству України: тоді вийшов указ про комплектацію кінних військ силами племінних господарств. Шляхетних тварин практично було кинуто під кулемети. Деякі господарства, як-от Деркульське, надто пізно почали евакуацію, тому все цінне поголів’я було просто втрачено. Щоправда, невдовзі недостачі поповнилися “залишками” конезаводів Уралу, Троцького та Стрілецького господарств — у 43—44-му сюди надійшло 203 чистокровних коней. Після війни поголів’я заводів поновлювали як могли — навіть новий, в Онуфріївці Кіровоградської області, відкрили, завізши трофейних чистокровних коней з Німеччини, Угорщини, а також з військових заводів імені Першої кінної армії та Забайкальського.

А от що розповів мені головний куратор іподрому — начальник столичного управління побутового обслуговування та ринків Василь Щербенко. За його словами, ходити і їздити верхи він навчився одночасно.

— Мабуть, тому мені й віддали в опіку іподром,— жартує він.— Хоча що там казати — порівняно з колишніми багатствами конезаводів та господарств нині маємо занепад. От, наприклад, українські іподроми: уявіть, з чотирьох — у Львові, Одесі, Харкові та Києві, можна сказати, вижив лише один — наш, столичний. Та й то лише завдяки тому, що от уже два роки, як його забрала громада міста — напівзруйнованим, з боргами у два з половиною мільйони гривень.

За останній рік тут відремонтували дахи та фасад (“Ну, чисто тобі Кабмін!” — зауважив один із відвідувачів), впорядкували під’їзні до іподрому шляхи і — що чи не найважливіше — довели до ладу поле: вирівняли доріжки, висіяли газони. Адже коні потребують якісного майданчика чи доріжок не менше, ніж, скажімо, професійні футболісти чи бігуни. Нині на Київському іподромі живе й тренується десь 240 коней. До речі, чимало пожильців мають господарів — це й організації, і фізичні особи.

От я й поцікавилася у знавця коней Василя Щербенка — а скільки ж коштує сам кінь? У яку суму обійдеться його утримання? Скільки доведеться платити конюхові й жокею? Так-от: необ’їжджений скакун обійдеться у п’ять-шість тисяч гривень. А от навчений... Тут усе залежить і від породи, і від досвіду всіляких змагань — від багатьох факторів. Конячку можна починати тренувати десь із двох років — її привчають до сідла, вчать ходити по колу, тоді ж починається й виїздка. Тобто фокуси, як-от конкур чи танцювальні па показових виступів на нинішніх змаганннях — вищий клас, який потребує такої праці, поту й терпіння — і кінського, й людського!..

Утримання ж тварини у конюшнях іподрому, за словами Василя Щербенка, вельми помірне за коштами — 15 гривень на день. У цю суму входять оплата конюхові, наїзнику й вартість раціону, тобто сіна, вівса, висівок, усіляких кормових добавок.

Щоправда, знавці лише іронічно усміхалися: мовляв, і кінь коштує значно дорожче — так, щонайменше п’ять-шість тисяч... Але ж доларів! І за те, щоб плекали-годували любу тварину, треба десь із “штуку” тієї ж “зелені”. От, мовляв, дорогенька, й рахуйте...

Оксана КОЗАК, Володимир СТРУМКОВСЬКИЙ (фото) “Хрещатик”
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images
images
29/08/2002 | Перший дзвінок. Він пролунав учора для молодих учителів на серпневих районних конференціях
images
images
29/08/2002 | ...радує.
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images

images
© газета "Хрещатик", "Хрещатик.Київ"
У разi використання матерiалiв
гіперпосилання на kreschatic.kiev.ua обов'язкове.
Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
| | | | | | | |


: 0.6405 sec