images


images
 Логотип видання 'Хрещатик'

images | | | | |        facebook новини в RSS-форматі номер в PDF-форматі
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
17:52 |  У Києві відбувся другий відкритий кубок Мацушими з Карате Кіокушинкайкан
images images images
17:33 |  Київ увійшов у ТОП-10 смарт-міст за економічною ефективністю
images images images
17:32 |  Валентин Мондриївський про харчування у школах: «Київські учні отримали право вибору»
images images images
15:08 |  Потужності фільтраційної станції на сміттєвому полігоні у Підгірцях збільшать майже втричі
images images images
15:03 |  Українці перемогли у престижному XII міжнародному конкурсі молодих піаністів
images images images
14:58 |  Ефективна партиципація в столиці: можливості, ресурси, інструменти соціальної участі та діалогу
images images images
14:09 |  Президент підпише Закон про мову, щойно він надійде з Верховної Ради
images images images
13:58 |  Покарання за сміття: Київрада підтримує штраф у розмірі $63
images images images
11:31 |  Верховна Рада ухвалила закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної»
images images images
10:40 |  Реновація промислової території Печерська та будівництва школи на 990 місць
images images images
17:22 |  До Великодня окремі категорії соціально незахищених киян отримають матеріальну допомогу - Марина Хонда
images images images
17:10 |  Київ ділиться з українськими містами досвідом впровадження інноваційних сервісів
images images images
16:23 |  Віталій Кличко: «Новий дорожній сезон у столиці буде насиченим»
images images images
14:18 |  Презентація системи харчування у рамках проекту «Мультипрофільне харчування у закладах освіти»
images images images
11:40 |  Напередодні Великодня у столиці пройдуть традиційні сільськогосподарські ярмарки
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса
images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

Державні закупівлі
Бюджет міста Києва на 2019 рік Контактний центр міста Києва - 1551
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    
виходить щодня                                 images 13 вересня 2002 року, п'ятниця  №136 (2147) images
images
полоса
images
images
МЕГАПОЛІС
images  
images
images
images
13/09/2002      надрукуватипрочитало 4286 человек  

images
Хто зігріє бомжа? У Лондоні безпритульних прописують на паркових лавках, а в Києві пішли далі
images
Волоцюг ми здебільшого зневажаємо і намагаємося не помічати. Наш ніс не витримує близького сусідства з ними в переповненому транспорті. Ми не розуміємо, як взагалі можна так себе занехаяти і так жити. До слова, біженці й вимушені переселенці теж не дефілюють у відпрасованих костюмах. Та вони не викликають відрази... Однак більшість нинішніх бомжів опинилися на вулиці не від гарного життя: в когось “видурили” чи відсудили квартиру, хтось утік від родинного “затишку”. А потім вони поступово опускаються на дно суспільства, що неспроможне подати цим бідолахам руки, бо й саме ледве не “простягує ноги” від невлаштованості життя. Як бути, коли, перечепившись увечері в під’їзді свого будинку через купу смердючого лахміття, раптом чуєш від неї: “Допоможіть...”?

“О, знову рідненького привезли...”

Нещодавно до редакції зателефонував пенсіонер Микола Мельниченко:

— У нашому парку ось уже другий тиждень на лавочці лежить хворий чоловік. Каже, що його сюди вивезли з лікарні. Ми з сусідами опікуємося ним, приносимо їжу й воду. Але що ж робитиме цей інвалід, коли піде дощ?(І дощ пішов.— Авт.)

Аби з’ясувати, чому і як опинилася людина просто неба, я виїхала до Солом’янського району. Літній чоловік невиразно говорив і постійно плакав. Навіть не маючи медичної освіти, можна було здогадатися, що він напівпаралізований: праві рука та нога майже не рухаються. Пересувається, спираючись на палицю. Пані Тимошенко, яка мешкає в цьому мікрорайоні, майже щодня підгодовує бідолаху. Я довідалася, що звуть його Володимир Суринов. Він 1940 року народження. Два роки тому приїхав до столиці з Хмельниччини й не має певного місця проживання... Трохи заспокоївшись, дядечко забідкався, що вже п’ять днів не їв і хоче бодай “шматочок хлібчика”. Угледівши в моїх руках газировку, додав, що й не пив. Але тут-таки схаменувся, бо біля лежбища рядочком були виставлені пляшки з водою (їх принесли йому опікуни). Із нерозбірливих слів чоловіка я з’ясувала, що той перебував у лікарні, доки мав гроші, а потім його звідти вигнали. Жив і на вокзалі. Як опинився в парку, не знає. Мешканці мікрорайону зверталися по допомогу для безпритульного до територіального центру соціального захисту. Але там відповіли, що опікуються бездітними пенсіонерами, а не тими, в кого немає житла...

Почувши, що я викликатиму “швидку”, Володимир Суринов з жалем мовив:

— Ні, вони мене не заберуть (схоже, йому таки хотілося в лікарню.— Авт.)

А медики служби “03”, щойно побачивши хворого, обурилися:

— Ви що, знущаєтеся? Хіба він потребує негайної госпіталізації?...

Добре, хоч погодилися завезти до найближчої лікарні № 4 (мовляв, “за місцем проживання”).

Та найцікавіше відбувалося в самій медичній установі. Нашого підопічного зустріли як давнього знайомого:

— О, рідненького привезли!

Помітивши моє здивування, відповідальна чергова по лікарні Марія Василенко пояснила, що Володимир Суринов у них частий гість, якого вони мало не щомісяця і миють, і годують. Та він зазвичай нишпорить у холодильниках і речі в пацієнтів краде. Втім, за словами медсестер, безпритульним тут допомагають, чим тільки можуть. Наприклад, приносять із дому старий одяг. Згадали випадок, коли бомжу подарували навіть військовий піджак, а він за кілька днів його продав.

Як з’ясувалося, з 18 лютого до 1 березня Суринов проходив тут курс лікування (за словами пані Марії, він був хворий на бактеріальну пневмонію). Тож пацієнта “відкачали” антибіотиками, підгодували. А коли прийшов до тями, виписали (у звичне для нього середовище — “на вулицю”)...

Дякувати, цього разу не відмовили в госпіталізації. Та через два дні до редакції знову зателефонував пенсіонер Микола Мельниченко і розповів, що безпритульного, яким ми спільно опікувалися, сусіди бачили на ринку...

Волоцюга може відпочити у камері розподільника

Часом можна почути, що одягнені у лахміття люди, які порпаються у смітникових бачках, нікому не заважають. Якщо не вдаватися в подробиці їхнього сусідства з нами. Вони поширюють “букет” інфекційних хвороб: СНІД, сифіліс, гонорею, шкірні недуги, виразки. Кожен третій є носієм туберкульозу. Нерідко з їхньої вини трапляються пожежі в підвалах та на дахах будинків, де волоцюги облаштовують свої кубла. Як убезпечити людей, чи є якийсь реальний вихід? Аби хоч якось тримати бомжів у полі зору, у столиці для них створили приймальник-розподільник. За словами заступника начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Києві — начальника міліції громадської безпеки полковника Віктора Ратушняка, заклад створили для “перевірки волоцюг на причетність до злочинів” (а не для того, щоб утримувати й піклуватися про безпритульних людей.— Авт.) Хоча принаймні на короткий час безпритульні знаходять тут і прихисток. За сім місяців цього року в згаданій установі побували 3000 осіб. До речі, затримувати “людей вулиці” стражам безпеки допомагають і працівники метрополітену. Але буває, що бомжі приходять до приймальника й самі.

...Персонал похмурого будинку зустрів мене на диво привітно. Якийсь чолов’яга прибирав територію. Дорогою до кабінету начальника Івана Рибалка зустріла лікарів “швидкої допомоги”, котрі приїхали, аби госпіталізувати хворого з діагнозом “біла гарячка”. Сказали, що відвезуть у наркодиспансер, потримають кілька днів, поки трохи оклигає, а потім відпустять, бо ж за курс терапії, ясна річ, потрібно платити.

— Нині в розподільнику ремонт. Камери підлагоджуємо,— розповідає пан Рибалко. І показує “малу”, що розрахована на вісім чоловік. Є ще й “великі”, — на тридцять. За словами мого екскурсовода, всіх бомжів забезпечують спальними місцями. Існує ще й резерв. Їжу для затриманих готують у кафе, що неподалік. Дають кашу з маслом, іноді й м’ясо. За словами старшого інспектора управління адміністративної служби міліції капітана Сергія Карандюка, котрий супроводжував мене до приймальника-розподільника, в армії годують гірше, ніж тут...

Іноді під час обіду в приймальнику-розподільнику читають проповіді. Кому цікаво — слухають. А хтось просто не звертає уваги. Та Іван Рибалко впевнений, що слово Боже позитивно впливає на людей. Мовляв, добре, якби з ними ще й психологи працювали: аби бомжі бодай частково змінили власне світосприйняття...

Фельдшер (оскільки лікаря тут немає) оглядає затриманих. Кожному роблять флюорографію. Брудний одяг “прожарюють” у спеціальній камері, очищаючи від вошей. Документи оформляють зі слів самих безпритульних. Одразу після співбесіди інспектори надсилають запити за тими адресами, які вказують затримані. І вже звідти надходить офіційна інформація: чи справді людина там мешкала, що з нею сталося. Після встановлення особи, перевірки її на причетність до скоєння злочинів (на все це відведено до 30 діб) зобов’язані видати направлення до Центру соціальної адаптації або ж... відпустити. Аби, можливо, через якийсь час юридичний невидимка (у розподільнику видають лише довідку про перебування в цій установі) знову сюди потрапив?

Тих, хто побував у Центрі соціальної адаптації, вдруге туди не тягне

На жаль, виходу з цієї “круговерті” ще ніхто не знайшов. Бомжі-пенсіонери пенсію не отримують, молодим матерям, котрі не мають визначеного місця проживання, матеріальну допомогу в догляді за дитиною не виплачують. Їм майже завжди відмовляють у медичній допомозі. Здається, начебто соціуму так навіть зручно. Адже зазвичай допомагають лише малозабезпеченим або тим, у кого є офіційний статус. Не має значення, який. Та в бомжів немає ніякого (щоправда, й дістати його вони не надто поспішають). Звісно, декотрі з клієнтів приймальника-розподільника клянуться-божаться, що, як тільки вийдуть “на волю”, нарешті почнуть жити, “як усі люди”. Коли я покидала приймальник, побачила, як на лавці в коридорі чоловік чекає автобус із Центру соціальної адаптації. Хотіли було його сфотографувати, та відмовився. Мовляв, ще дочка побачить. І відвернувся... Ще один, Віталій, переконував, що почне збирати гроші на оформлення документів, які нібито кілька років тому вкрали разом із сумкою. Раніше він працював вантажником на ринку, заробляв п’ять гривень за день. Грошей вистачало тільки на випивку, про заощадження годі було й казати. Сам Віталій розуміє, що причиною всіх його бід є горілка. “Тільки б не зірватися”,— каже насамкінець...

Охочих знову стати, “як усі”, з приймальника-розподільника відвозять у Ясногородку (до Центру соціальної адаптації для чоловіків). За словами персоналу, ніхто нікого не змушує. Та, власне, й тих, котрі виявили таке бажання, небагато. А ті, хто вже там побував, удруге відмовляються. Хоча там безпритульним видають чистий одяг, їх годують, забезпечують роботою та оформляють паспорти. За словами першого заступника начальника Головного управління соціального захисту Київської міськдержадміністрації Тетяни Костюренко, в Пущі-Водиці невдовзі збудують Центр соціальної адаптації-2 для жінок.

Але ж безпритульні не надто поспішають “адаптуватися”. Та мені доводилося чути, що за два-три місяці бомжі документи гублять, і знову все спочатку. Виходить, коло замкнулося?

Світосприйняття цих людей дуже відрізняється від нашого. І в цьому суть. На думку співробітників приймальника-розподільника, майже ніхто з їхніх “постояльців” не зможе довго спати на ліжку з простирадлом, їсти з тарілки, а не зі сміттєзбірника. Та й навіщо їм повертатися назад, вони не знають.

Проблема бомжів існує в усіх цивілізованих країнах світу. Та, скажімо, в Лондоні за волоцюгами “закріпили” лавочки в парку, пронумерувавши кожну. Тобто тепер вони мають місце “прописки”. А от у кількох російських і білоруських містах є будинки, облаштовані під такі собі “комуналки” для безпритульних. Звісно, ніхто не намагається силоміць повернути їх до соціального життя. Але ці люди не кинуті напризволяще і, як мовиться, перестали бути “юридичними невидимками”. В Одесі планують створити Центр, за адресою якого реєструватимуть бомжів. А в Києві, за словами першого заступника начальника Головного управління соціального захисту Київської міськдержадміністрації Тетяни Костюренко, нині ведеться будівництво нічліжки для безпритульних. Під неї столична влада виділила кінотеатр “Будівельник” на вулиці Суздальській. Та, мабуть, цього не досить для величезного міста, де на квадратний кілометр — мікрорайон волоцюг...

Олена КУЗЬМЕНКО журналіст
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images


images
© Редакцiя газети "Хрещатик".

У разi використання матерiалiв сайту,
гіперпосилання на www.kreschatic.kiev.ua обов'язкове.

Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
bigmir)net TOP 100



: 0.3681 sec