І жодних проблем? Не зовсім так. Споживачі, покладаючись на ретельність виробників, все ж таки повинні враховувати деякі нюанси, вибираючи продукт.
“Та що там вибирати, всі банки однакові”,— скаже хтось. Для непосвячених покупців працівники науково-дослідного центру незалежних споживчих експертиз “Тест” описали зовнішній вигляд бляшанок з рибною стравою, дослідивши 28 різних консервів, виготовлених вітчизняними, а також російськими та прибалтійськими виробниками. Насторожити споживача повинна здута упаковка, з прим’ятими боками, деформованими закаточними краями або з плямами іржі. Зазвичай всередині такої непривабливої ємкості міститься неапетитний продукт (розкришені шматочки риб’ячого м’яса, непрозора заливка із підозрілим запахом і присмаком).
Причин цього неприємного перетворення смачного продукту в несмачне, навіть небезпечне для здоров’я місиво, може бути кілька: порушена герметичність банки, неправильні умови зберігання консервів, вичерпаний термін придатності. Про нього, до речі, повідомляють цифри на кришці консервної бляшанки. Їх, тобто відтиснутих цифр, аж три ряди. У першому зазначено саме дату виготовлення (число, місяць, рік). Нижче, в другому ряду, можна прочитати асортиментний знак, який складається з трьох символів — цифр або букв. У цьому ж ряду повідомляють номер підприємства-виробника. Останній складається з номера зміни, яка виготовила продукцію, та індексу рибної галузі переробної промисловості (літера “Р”).
Окрім цих відомостей, роздивляючись коробку з рибними консервами, можна дізнатися ще й про те, які саме інгредієнти поклали всередину, про харчову й енергетичну цінність продукту тощо.
На жаль, виробники, як з’ясували в центрі “Тест”, вводять покупців в оману, пишуть на етикетках недостовірні дані. Скажімо, на баночці “Скумбрії в олії”, виробництва, відповідно до маркування, акціонерного товариства “Брівайс вілніс” (Латвія), не повідомляється, коли саме виготовили консерви та в яких умовах треба їх зберігати. До речі, про умови зберігання: нерідко написане на етикетці суперечить даним державного стандарту. Наприклад, “Скумбрія, бланширована в олії”, вироблена, згідно з маркуванням, акціонерним товариством “Масеко” (Естонія), потрапила до споживачів з неправильною інформацією: вказана на етикетці температура зберігання не відповідає нормативному документу.
З-поміж 28 ємкостей різних консервів з риби спеціалісти центру незалежних споживчих експертиз виявили п’ять жерстянок з недоліками. Найсуттєвіші — іржаві плями й подряпини на внутрішній стороні банок. У таку пошкоджену тару запакували “Сардінелу натуральну з додаванням олії” (виробник, відповідно до маркування, акціонерна компанія “Антарктика”, Одеса) і “Скумбрію атлантичну натуральну з додаванням олії” (продукція, як вказано на етикетці, закритого акціонерного товариства “Міксум” з Литви).
Результати лабораторних досліджень рибних консервів вразили навіть досвідчених “тестівців”. Річ у тім, що масова доля свинцю, за медико-біологічними вимогами Міністерства охорони здоров’я України, не повинна перевищувати одного міліграма на кілограм продукції. А у “Сардинах атлантичних натуральних з додаванням олії” виробництва, згідно з маркуванням, Мамоновського рибоконсервного комбінату (Калінінградська область, Росія) ця норма перевищена в шість разів! Тому-то у працівників центру виникло закономірне запитання: чи ж безпечно їсти такі консерви?..
Підготувала Галина РЕМІЗОВСЬКА, “Хрещатик”