Раніше як було: сидиш перед екраном і радієш, порівнюючи наші канали з програмами російського телебачення, де кінофільми раз у раз перемежовуються телевізійною рекламою. Є навіть такий жарт: “Тільки влаштуєшся подивитися улюблену рекламу, як її одразу переривають якимось фільмом”. У Росії законодавство до телевізійників лояльніше, ніж українське. Як для мене, глядача, це погано, бо хочеш переглянути стрічку, а не “Allways” з крильцями. Але віднедавна ситуація у нас змінилася на гірше.

Ні, чинний Закон України “Про рекламу” ніхто не переглядав, але телеканали, які сплять і мріють про це, тихою сапою роблять під нього підкоп. Найдовше, напевно, стримувався “1+1”. Навіть придумав такі собі хитрощі. Глядачі вже помітили, що з початком нового телесезону двічі на день — приблизно о 17-й та 22-й — виходить випуск “ТСН”, обриваючи перегляд серіалу чи художньої картини. Але якщо ICTV робить це ненав’язливо — заставка миттєво змінюється трьома відеосюжетами про останні події, і ведучий за кадром за хвилину-півтори вистрілює текст, то “1+1” чинить спроквола — кілька секунд заставка, а потім ведучий у студії розповідає про новини. Плюс самі сюжети. На все витрачається хвилин дві, якщо не більше, але потім ще хвилин п’ять стежиш за калейдоскопом крикливих рекламних відеороликів. Ніби все й законно: реклама хоч і посередині фільму, але водночас в інформаційному блоці. А це начебто й не заборонено законом. Але ж як дратує! Крім того, нещодавно розпочався показ серіалу “Буржуй-2”, і наприкінці, підрізавши останні кадри, знову йде рекламний блок. Дивляться глядачі початок наступної серії і знизують плечима: чи то щось недогледів у попередній, чи як?

Нещодавно під час громадських слухань з обговорення нової редакції Закону “Про рекламу” наводились дані, що з 29 статей чинного на сьогодні закону телеканали виконують тільки п’ять. Інші 24 або відверто ігноруються, або ж телевізійники знайшли форми, як їх обійти. Це стосується, насамперед, заборони на рекламу алкоголю і тютюну на телебаченні. Крім того, голова Держкомінформу Іван Чиж в одному з недавніх інтерв’ю звинуватив телеканали у порушенні встановленої законом максимальної тривалості рекламних блоків, яка не має перевищувати 15 відсотків (9 хвилин) на годину. “Цим страждають практично всі”,— додав він. Де вихід? Напевно, він справді в ухваленні нового Закону “Про рекламу”, але якщо інтереси телевізійників добре лобіюють у парламенті, то хто замовить слівце за нас, глядачів?