14 березня 2003 року, п'ятниця  №37 (2244) номер газеты в PDF-формате PDF новини в RSS-форматі RSS  | Facebook   |  Київ | Економіка | Суспільство | Дозвілля | Авто | Здоров'я | Технології | Транспорт
images
images
 Логотип видання 'Хрещатик'
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
16:15 |  Список кандидатів в присяжні районних судів міста Києва
images images images
15:00 |  Віталій Кличко: «На маршрути у столиці вийшли 5 нових тролейбусів, до кінця липня додадуться ще 8»
images images images
13:41 |  КП «Київтранспарксервіс» оголошує нові аукціони в системі «ProZorro.Продажі»
images images images
15:26 |  Триває пошук земельних ділянок для будівництва житла постраждалим від афери «Еліта-Центр» (Оновлено)
images images images
14:55 |  Віталій Кличко ініціював службове розслідування щодо керівництва Святошинського дитячого будинку-інтернату
images images images
13:05 |  Киян запрошують долучитися до толоки «Чисто субота» у Гідропарку та на інших локаціях Дніпровського району
images images images
12:16 |  Київська влада працює над запровадженням механізму зміни місця голосування онлайн
images images images
10:38 |  Оновлений парк «Веселка» відкрився на Нивках
images images images
10:11 |  У столиці на рік припадає понад 2 тисячі знімальних днів у межах різноманітних проектів
images images images
09:19 |  Містобудівна рада підтримала проект детального плану території для мікрорайону на Троєщині
images images images
09:08 |  Міська влада постійно підтримує дитячі будинки сімейного типу – Марина Хонда
images images images
17:26 |  Департамент культури дає Гідропарку нове життя
images images images
17:25 |  Віталій Кличко показав, як триває реконструкція легкоатлетичного манежу на Березняках
images images images
17:24 |  е-пенсія вже в Україні
images images images
16:34 |  У I півріччі 2019 року підприємствам міста Києва відшкодовано 6,5 млрд. грн. ПДВ
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса
images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

Державні закупівлі
Бюджет міста Києва на 2019 рік Контактний центр міста Києва - 1551
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    
images
полоса
images
images
КУЛЬТУРА
images  
images
images
images
14/03/2003      надрукуватипрочитало 4170 человек  

images
“Веснянка” Цей фольклорно-етнографічний ансамбль Шевченкового університету знають і в Європі, і за океаном
images
Фольклорно-етнографічному ансамблеві Київського національного університету імені Тараса Шевченка виповнюється 45. Студенткою першого курсу філологічного факультету я потрапила в цей колектив 1963 року, коли він святкував п’ятиліття. Мріяли ми тоді про виступи на великих сценах, про багатий репертуар, про хороші костюми. Про закордонні гастролі навіть у снах не марилося. Втім, про програму дбали самі, щороку мандруючи глухими селами України, Молдови та Білорусі й вишукуючи народні перлинки. Строї моделював сам керівник і засновник гурту Володимир Нероденко (що робить і нині). А гастролі... Починали з турне по Київщині.

На перших гастролях

Була колись така загальнодержавна програма — народна філармонія. Отож наші герої завантажили в старенькі автобуси сякий-такий реквізит і вирушили. Зима тоді стояла люта, дороги снігом замело. Крізь завію світу білого не видно. Нероденко раз по разу виходив на холод і заметіль, щоб відшукати путівець. І майже навпомацки пробиралися далі. Тут один автобус забуксував, а зрештою й зламався. Довелося “ущільнюватися”. Не знали тільки, куди “колодки” (пеньки для сценки “На колодках”) подіти. Якось дочахкали до Березані, а там не лише чудово виступили, а й перше веснянчатське весілля відгуляли. Справжнє, не фрагмент із обрядового танцю, який із успіхом виконували. До слова, зазвичай наречений і наречена за роллю часто згодом справді ставали на рушник...

Володимир Нероденко і Галина Шумська вирішили побратися. Вже й дату реєстрації шлюбу призначили, та поки що не розголошували новину. Щоправда, Галина поділилася секретом з подругою Оленою Гутянською... І ось за традицією після концерту зголоднілих артистів запросили на банкет. На порозі залу молодята мов заніміли... Посеред великої світлиці стояли буквою “П” столи. На почесному місці, як і належить на українських весіллях, каравай з калиною та вишиваний рушник. Мало того, лава для молодят встелена кожухом навиворіт — щоб жилося їм затишно... Володимир Минович і Галина Іванівна нещодавно розміняли п’ятий десяток спільного життя. Виховали двох доньок — Ярославу і Ладу та трьох онучат — Іванну, Марічку й Сашка. Всі вони танцюють у “Веснянці”, а Ярослава працює балетмейстером, допомагає батькові. Галина Іванівна керує хоровою групою й ансамблем “Молодички”. Отакий-то перший сімейний тандем веснянчат. Ще й іншим “протоптали” доріжку. Якось ми намагалися порахувати тих, кого звела “Веснянка”. Дійшли до половини сотні й — зупинилися... Нас із чоловіком також доля поєднала в цьому колективі. І сценарій був схожий: крадькома від нас готували весільний рушник, гільце й з’явилися чималеньким гуртом в Палац одружень — “Шоколадний” будинок на Печерську... В національних костюмах, з оркестром і прикрашеним калиною караваєм. За звичаєм обсипали хмелем, житом і грішми. Поламали тоді шлюбний “конвеєр”, затримавши ритуал.

Танцюють усі — і бабусі, й онуки...

Отже, 8 березня “Веснянка” відзначила іменини. Урочистості відбудуться трохи пізніше — треба підготуватися, бо в концерті візмуть участь усі покоління учасників. А яке ж свято без гостей? Утім, у цьому разі гості — поняття умовне: тут їхній дім, друзі. Діти, навіть онуки стали членами танцювально-хорової родини.

Напередодні ювілею прийшли на репетицію в актовий зал університету колишні учасники “Веснянки”. Ось що вони розповіли про улюблений колектив.

Світлана Мальцева — провідний інженер Інституту мікробіології та вірусології танцює у “Веснянці” від дня її заснування. З нею ми ходили в Карпати, виступали по колибах, в недобудованих клубах, де сценою слугував імпровізований поміст, а глядачі сиділи просто на землі. Без колективу не мислить себе. “Вижила завдяки йому. Маю багато тут друзів, ділюся з ними горем і радощами”,— сказала вона. Донька Надія в ансамблі 12 років. Коли на 40-річчя “Веснянки” ставили коронну “Тропотянку”, де поруч танцювали мама й доня, то складно було розпізнати здаля, хто є хто. Навіть об заклад билися, хто веде перед. Виявилося, Світлана... Мальцева (так її завше називаємо) — душа колективу. Вона єдина, я певна цього, знає буквально всіх веснянчат.

Валя Марахонько (нині Шудра) мріяла стати українським філологом, знати фольклор. Це й привело її в ансамбль. “Подивилася на репетицію і зрозуміла — моє!” Танцювала п’ять років, доки стала мамою. Виховали з чоловіком трьох дітей. Старша донька Поліна теж тут водила хороводи. Нині у вимушеній “відпустці” — народила маля.

Тетяна Русинова закінчила радіофізичний факультет. Займається медичними розробками. В ансамблі була понад десять років.

Ніна Алейнова прийшла сюди дев’ятикласницею, та й “застряла” на двадцять літ. Привела її мама — Галина Антонівна Алейнова, тодішній хореограф, колишня солістка ансамблю танцю імені Павла Вірського. Ніночка займалася в балетній школі при Жовтневому палаці. Веснянчата досі згадують, як дівчина мужньо повелася на гастролях в Угорщині. Бідолашну тоді спіткало лихо — фурункульоз. Після хірургічного втручання і перев’язок виходила на сцену, долаючи біль, бо заміни не було... Ще й усміхалася. Тепер Ніна Алейнова — референт з міжнародних зв’язків Інституту мікробіології та вірусології.

Олена Безпалова — доктор фізико-математичних наук, стояла біля витоків “Веснянки”. Скільки здолали карпатських доріг, вишукуючи старовинні танці та пісні. Виступали перед доярками, вівчарями в колибах, на полонинах. Іноді слухачів було менше, ніж “артистів”. Нині дружимо сім’ями, зустрічаємося мов найближчі родичі. І знову прийшла в альма-матер, хоча вдома роботи непочатий край.

Юрій Борецький має чи не десятирічний “стаж”. Кадровий офіцер, пройшов пекло Афганістану, отож ціну дружби знає.

Андрія Фурсова — відомого київського бізнесмена, привів у колектив товариш Микола Сікорський. Андрій вважає, що тут навчився впевнено триматися на сцені, на людях, а це прислужилося в роботі. Етнічний росіянин, він через фольклор пізнав українську культуру. Запевнив: син, якому нині 14 років, обов’язково прийде в ансамбль.

Микола Сікорський у “Веснянці” з 1975 року. Є її учасником і досі. Хоча тепер ранг у нього інший — репетитор. Таким чином фахівець з міжнародного права й арбітражу “відпочиває” від основної роботи. Тут знайшов свою половинку: з дружиною Аллою виховують двох доньок і сина. Дівчатка й шестилітній мізинчик відвідують дитячий ансамбль “Квіти України”. Другим етапом обов’язково стане “Веснянка”. Просив принагідно згадати його незмінну партнерку, нині викладачку Академії Служби безпеки України Тамару Скрипник. Віртуозні виступи цієї пари заворожували глядачів.

Анатолій Козлов — доцент Національного авіаційного університету. Це він очолював нашу мандрівну групу в подорожах забутими Богом і людьми закутками, де збереглося хоча б щось автентичне. Ходили ми з ним до ректора “вибивати” копійки на поїздку. Навіть у ЦК Комсомолу України побували. Зізнаюся, довелося тоді трохи покривити душею: переконували начальство, буцімто хочемо пройти шляхами Ковпака чи... Котовського. Стежки ж завжди вели в улюблені Карпати з їхнім неповторним фольклором. Сашко Кузько, Ніна Налпенко, Сашко Петров, Володимир Федорченко, Юрко Новиков, Михайло Гуць, Катя Філоненко, Галина Мартиненко, Сашко Власенко, Василь Власов, Микола Величко... Щоліта брали старенький магнітофон, щоб записати переказ чи пісню, а також відра, намети — і гайда. Стільки радощів!

Людмила Хлистун юрист за фахом. Прийшла в колектив дещо пізніше. Сина Владислава ще школярем привела в ансамбль. Хлопець закінчив економічний факультет, працює в американсько-українському представництві, а у “Веснянці” з’являється, щойно видасться вільна хвилина.

У Миколи Щепця (меншого) — сина Ольги та Миколи Щепців, колишніх веснянчат, теж чудові враження про колектив. Ось уже 14 років хлопець є його солістом. Тут зустрів друзів, відпочиває душею.

Несподівано на репетицію з’явилися близнюки Олександр і Андрій Борисенки. Неждано-негадано, бо служать в армії, в Новограді-Волинському. Нині ж хлопці у відпустці. І одразу — в репетиційний зал... Зізналися: скучають дуже.

Це фрагменти розмови з киянами, а є ж ще симпатики й колишні учасники колективу за кордоном.

“Ви збагатили спадщину українців...”

Згадую Сашка Лапчука, Діну Добинську, Богдана Дебека з Канади, котрі були з нами з 1966 до 1971-го. Ось їхні відгуки про ті вже далекі часи. Сашко: “Для нас це золоті роки науки і веселого людського щастя...” Діна: “Хоч між нами простори Атлантики, ми ніколи не забуваємо і не забудемо наших днів з вами...” Богдан: “Ви збагатили спадщину українців у Канаді та й взагалі у цілому світі”. Що ще можна до цього додати? А те, що Сашко Лапчук організував за океаном такий самий ансамбль, і виконують вони ті самі танці, яких навчили їх Нероденко, Алейнова, Ферро... Що в 60-х роках минулого століття у Львівському університеті народився молодший брат “Веснянки” ансамбль “Черемош”, а в Луцькому педагогічному інституті — “Пролісок”. Що подібний фольклорно-етнографічний гурт створили у Фінляндії випускниці Київського університету, співачки “Молодичок”, керованих Галиною Шумською. Що вже тридцять п’ять років “Веснянка” носить звання народного колективу, знімалася в художніх фільмах “Тіні забутих предків”, “Ой, не ходи, Грицю”, “Вечори на хуторі поблизу Диканьки”, “Ніч у маю”. Що відродили такі народні традиції, як колядки, щедрівки, веснянки, масниця, зелені свята. Зрештою, що ансамбль виховав не одне покоління справжніх українців. І за це велика дяка й шана.

Лауреат “Сонячних кларнетів”

“Веснянці” завжди щастило на художніх керівників. Василь Уманець, Галина Верховинець, Маргарита Єницька, Елеонора Виноградова, Володимир Суржа, Сигізмунд Любанський, Валерія Ферро, Галина Алейнова... Протягом 45 років очолює колектив Володимир Нероденко — доцент Шевченкового університету, народний артист України. Поруч працюють його дружина Галина і донька Ярослава.

Окреме слово про музичного керівника заслуженого артиста України Олександра Должикова. Студентом першого курсу консерваторії він потрапив у “Веснянку”, і ось уже 41 рік оркестр під його орудою не тільки робить музичний супровід, а й має окрему програму. Виконують вони оригінальні твори Должикова та народні пісні в його обробці, а також класику. “Свято на Буковині”, “Сюїта” маестро ввійшли до репертуару Національних оркестрів народних інструментів та радіо і телебачення. Колектив має чимало відзнак. Лауреат Всесоюзного конкурсу в Єревані (1970 рік). Посів перше місце серед колективів Києва в рік відзначення 1500-ліття столиці України. Переможець конкурсу “Сонячні кларнети”...

Пам’ятаєте розповідь про перші гастролі “Веснянки” в Березані? Тоді ми манівцями добиралися до сільських клубів, ночували по хатах. Так ось, за 45 років самодіяльний ансамбль побував у Москві (двічі), Санкт-Петербурзі (двічі), Саратові, Львові (кілька разів), Ужгороді, Чернівцях, Донецьку, Тбілісі, Ташкенті, Нукусі, Кустанаї, Ульяновську, Дніпропетровську, Кривому Розі, Єревані. Демонстрували свою майстерність і за кордоном: в Угорщині, колишніх Чехословаччині, Югославії, Німеччині, Польщі, Італії, Фінляндії, Туреччині, Греції. Не кожен професійний колектив похвалиться такою географією...

Віра КУЛЬОВА “Хрещатик”
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images

images
© газета "Хрещатик", "Хрещатик.Київ"
У разi використання матерiалiв
гіперпосилання на kreschatic.kiev.ua обов'язкове.
Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
| | | | | | | |


: 0.4053 sec