10 вересня 2003 року, середа  №132 (2339) номер газеты в PDF-формате PDF новини в RSS-форматі RSS  | Facebook   |  Київ | Економіка | Суспільство | Дозвілля | Авто | Здоров'я | Технології | Транспорт
images
images
 Логотип видання 'Хрещатик'
громадський бюджет kyiv smart city
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
18:33 |  15-16 лютого у столиці триватимуть традиційні сільськогосподарські ярмарки
images images images
16:42 |  Оперативна інформація про поширення коронавірусної інфекції 2019-nCoV
images images images
16:40 |  У Києві до Дня Героїв Небесної Сотні із 17 до 21 лютого триватиме виставка дитячих малюнків
images images images
16:28 |  Унікальна виставка харківських художників триває у столиці
images images images
14:13 |  У Києві обговорять, як зробити українську кухню модною
images images images
11:31 |  16 лютого вперше в Україні відбудуться тренувальні змагання з робототехніки FIRST Tech Challenge
images images images
11:29 |  15 лютого змінять роботу автобуси №№ 6, 9, 61 та тролейбуси №№ 34, 37А; 16 лютого – автобуси № 31
images images images
11:10 |  Сердечні статуї: нові фотозони Києва для закоханих
images images images
10:22 |  Безкоштовний проїзд за обійми: романтична акція на Фунікулері
images images images
09:49 |  14 лютого Микола Поворозник долучиться до акції з донорства крові до Дня святого Валентина
images images images
09:46 |  Володимир Слончак зустрівся з воїнами-афганцями та вручив відзнаки мужності
images images images
20:34 |  Безкоштовний проїзд за поцілунок: фунікулер готується до свята
images images images
17:44 |  Киянам нагадали про ризики неофіційного працевлаштування
images images images
17:31 |  У КП «Київпастранс» немає заборгованості з виплати заробітної плати – Дмитро Левченко
images images images
17:26 |  У ніч проти 14 лютого змінять роботу тролейбуси маршрутів №№ 93Н, 94Н
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса
images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

Державні закупівлі
Бюджет міста Києва на 2019 рік
Бюджет міста Києва на 2020 рік
Контактний центр міста Києва - 1551
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    
images
полоса
images
images
ТАЛАНТИ Й ШАНУВАЛЬНИКИ
images  
images
images
images
10/09/2003      надрукуватипрочитало 1281 человек  

images
Духовна донька Плісецької Так називають солістку балету Національної опери України народну артистку Олену Філіп’єву
images

Олена Філіп’єва працює в Національному театрі опери та балету вже шістнадцять років. Чималий стаж як для балерини. Та коли дивишся на симпатичну брюнетку, не віриться, що за її плечима титанічна праця, майже двадцять років життя в гуртожитках, тренування до знемоги, стерті до крові ноги... Звичайна собі молода жіночка. Ось тільки очі — серйозні й глибокі — видають, що думано-передумано, пережито нею за ці літа ой як багато. Й створено образів стільки — на кілька артистичних кар’єр вистачило б. Утім, і винагороджено її за каторжний труд щедро: в двадцять три стала народною артисткою України, побувала чи не в усіх куточках світу, лауреат міжнародних конкурсів. Визнана балерина (сама Плісецька сказала, що на території колишнього СРСР і в Європі їй немає рівні...). Одна із засновників благодійного фонду підтримки оперного та балетного мистецтва “Прем’єра” імені Івана Козловського. Дивно. І як вона скрізь встигає?! Що ж це за феномен — Олена Філіп’єва? Отож, коли трапилася нагода познайомитися з балериною, негайно відклала всі справи.

Зустрілися ми напередодні від’їзду прими в Туреччину, на Міжнародний фестиваль балету. В парі з Максимом Мотковим вони підготували фрагменти з “Дон Кіхота” Мінкуса та “Кармен” Бізе. Одразу поскаржилася, що стомлена вкрай: мала тяжкий минулий сезон — нещодавно відбулася прем’єра “Лілеї” Данькевича. Болять ноги... Тільки б відпочити, а тут і відпустка — не відпустка. Має їхати, хоча хотілося б побути вдома, побачити батьків, брата, походити тими вулицями, які міряно-переміряно дитячими ногами.

“До нас зірки з неба впали”,— казали Оленині земляки про концерт її колег

Навесні цього року містечко поблизу Запоріжжя облетіла звістка — в Дніпрорудний їдуть столичні артисти. Афіші сповіщали: 10 квітня в Палаці культури відбудеться концерт солістів Національного театру опери і балету імені Тараса Шевченка. Люди ж одне одному переказували: трупу везе їхня землячка, Олена Філіп’єва. Донька відомих і шанованих Валерія Олеговича та Людмили Миколаївни, які все життя вчителювали в цьому краї, виховали не одне покоління фізкультурників. Усі нетерпляче очікували гостей. Були й тривоги. Господарі хвилювалися, чи сподобається у них розбещеним славою й закордонними гастролями танцівникам? Як їх ліпше прийняти? Де оселити митців? Певно, звикли до п’ятизіркових апартаментів. Олена ж переймалася іншим: чи зрозуміють мешканці загубленого в ковилах поселення великий балет? Адже “живцем” багато хто його і в очі не бачив. Та й по телебаченню рідко показують. Хіба коли стається щось непередбачуване... Скажімо, як під час ГКЧП. Цілий день тоді миготів на екранах “Танець маленьких лебедів”.

Концерт відбувся за аншлагу. Аплодували від душі, знову й знову викликаючи артистів на сцену. А ті старалися щосили. Щоб донести красу, щоб відчули неймовірне поєднання музики і рухів, дивовижну пластику тіла і душі. Не підвели Олену друзі: глядачі, може, й по-своєму трактували кожен образ, та вийшли із залу з переконанням: балет — це чудо. Майже побожно дивилися на тих, хто служить Терпсихорі, казали: “До нас зірки з неба впали”.

Мала бути гімнасткою, але танець заколобродив

Назва містечка, де народилася Олена, походить від слів “руда” і “Дніпро” — Дніпрорудне, бо розташоване на березі найбільшої ріки України. Споконвіку там селилися ливарники й ковалі. І нині майже в кожній тамтешній родині хтось добуває залізо. Оленин брат також шахтар. А представники цієї професії повинні мати гарт. Отож там чи не з часів козацтва панував культ сильного і красивого тіла. Спорт шанують і досі. У родині Філіп’євих — особливо: тато й мама займалися ним фахово, та й дітей змалку призвичаювали до тренувань. Викладали фізкультуру в школі, в технікумі. Мріяли, що донька піде в художню гімнастику, а син — у легку атлетику. Стрибки вгору і в довжину, біг, волейбол... Королева спорту. А дівчинка прагнула танцювати, тому булава, скакалка зі стрічками припадали в кутку кімнати пилом. Ноги ж починали рухатися самі собою, щойно чула музику. Будь-яку. Хоч куди б ішла, хоч би де була — витинала всілякі колінця. Якщо не насправжки, то подумки. Звертається хто — не зважає. Витає в небесах. Мов пороблено малій. Керівник хореографічного гуртка, куди віддали-таки дитину, порадив батькам поїхати до Києва. Мовляв, там є спеціальне училище при театрі. Тато дослухався його слів і повіз Оленку в столицю. Оселилися в готелі. Ясна річ, претендентка відповідної підготовки не мала. Знала кілька рухів з українських та російських танків.

Два тури здолала легко, а на третій попросили підготувати свій танець. Як це зробити — навіть не уявляли ні вона, ні батько. У пропахлому фарбою номері (якраз чепурилися до приїзду закордонних гостей на Олімпіаду-1980) склали сяку-таку композицію. З нею й виступила перед екзаменаційною комісією. Повернулися додому майже без надії: інші дівчатка робили чудернацькі па, вигинали руки, мов лебідь шию... А вона про балет тоді мало що знала. Та несподівано отримали виклик на навчання в Київське державне хореографічне училище. Так десятирічною потрапила в оспіване поетами місто.

Від потерчати до Жизелі

Поселили в гуртожитку при училищі. Кімната була величезна, на дев’ять мешканочок. Сумувала тоді страшенно. Коли навідував тато (а він “вояжував” чи не щовихідного), проводжала його в сльозах. Так хотілося додому... Та поступово звикла і, коли їхала на канікули, через два дні вже хотілося назад. Тепер скучала за подружками, бо жили дружно й весело. Ділилися переданими з дому гостинцями. Горіхи, яблука, цукерки — споконвічні дитячі радощі. Свято душі.

Класний керівник Ольга Михалевич робила все, аби вихованки почувалися добре. Часто збирала їх у себе на квартирі. Чаювали, обговорювали побачене, прочитане. Найбільшим щастям став театр. Уже тоді їх залучали у вистави. Пам’ятає, з яким пієтетом виходила на сцену в ролі потерчати з балету Скорульського “Лісова пісня”, як вальсувала у “Сплячій красуні” Чайковського. Аякже, поруч зі справжніми артистами!

На другому курсі почали репетирувати “Коппелію” Деліба. Зазвичай провідні партії виконували солісти театру, а тут раптом балерина захворіла. Запропонували спробувати Олені. Учениця мусила за два дні підготувати головну партію, інакше зривалася прем’єра. Юнка справилася. До слова, дуже старалася, бо в партері сиділи батьки. Нині вони часті гості в театрі. Обов’язково відвідують спектаклі, в яких грає донька.

Олена згадує свій дипломний іспит. Тоді трупа опери майже в повному складі подалася на гастролі в Японію. Балерина, яку запросили до Києва танцювати партію Жизель, не приїхала. Звернулися до вісімнадцятирічної випускниці... Три дні дали на підготовку. Вивчила партію й станцювала так, що багато хто досі пам’ятає її героїню. Вразили дивовижної краси величезні очі й сум у них неймовірний, вселенський. І дирекція одразу вирішила: Олена має залишитися у них солісткою. Як згадують, дівчина була аж надто серйозна, зосереджена і майже ніколи не сміялася. Колеги їй порадили навчитися... всміхатися.

Щоб відтворити характер героїні, треба дивитися партнерові в очі

Так після хореографічного училища потрапила в столичний театр опери і балету. Це було непросто. Щоб прописати артистку в Києві, за неї мали заплатити 25 тисяч карбованців. Оселилася в гуртожитку на Кавказькій. Жили за принципом: тісно, зате тепло. Сусідки всіляко допомагали юним балеринам, коли ті поверталися з вистав чи репетицій украй знеможені (купальники в один куток, пуанти — в інший), з єдиним бажанням — швидше дістатися постелі. Бувало, нагодують їх, порадять, як бути. Відтоді Олена приятелює з нинішньою солісткою опери Іриною Вежневець.

Добрим словом Філіп’єва згадує педагога Альвіну Кальченко. Кілька років учениця навіть жила у неї. Та й потім, коли отримала квартиру, інколи залишалася ночувати: кортіло поділитися з наставницею секретами. Могли проговорити цілу ніч. Або сиділи мовчки, налаштувавшись на одну хвилю.

Перетанцювала всі сольні партії, брала участь чи не в усіх спектаклях (неважливо, яка роль, головне, вийти на сцену, навчитися триматися на людях, сміливості набратися). Зрозуміла, з часом змінюєшся, щоразу переосмислюєш образ. Адже не можна танцювати завжди однаково. Навіть пластика стає іншою.

Пам’ятає, як готувала “Лебедине озеро” Чайковського. Технічно все ніби було гаразд, та осягнути внутрішній світ (такий різний!) Чорного й Білого лебедів тоді не змогла. Не перевтілилася в образи, не вжилася. Згодом помудрішала, дійшла думки — всьому свій час. Каже, що й Сильфіду освоїла не одразу. Спочатку треба було підготувати душу.

Знайти власний почерк допоміг партнер, народний артист України Микола Прядченко. Він навчав: “Техніка — то добре, це автоматизм. Дует же — передусім психологічний контакт. Дивися в очі, щоб душу побачити. Для глядачів неважливо, підстрибнула ти на сантиметр вище чи нижче. Вони мають відчути настрій. Зрозуміти, що тобі близька героїня”. Справді, можна відточувати техніку, а душа залишиться порожньою, розмірковує прима-балерина.

Цю істину педагог-репетитор Філіп’єва (згодом Олена закінчила Слов’янський університет) передає й учням. Вважає, що все буде гаразд, коли вихованці прислуховуватимуться до зауважень, намагатимуться виправити помилки.

Сама Кармен пальму першості одразу віддала киянці

Неймовірно тяжко далися перші гастролі. У Францію поїхала через рік після закінчення училища. Танцювали партію Жизель з колегою по черзі. Як зауважує нині, через день доводилося входити в роль — закохуватися й божеволіти. “На землю” повертатися було страшенно складно: “Уже давно антракт, а я не можу втриматися на ногах. Хитає”. Тепер адаптувалася, навчилася керувати почуттями.

Філіп’єва багато виступала в урядових концертах. Дуже вдячна Борисові Шарварку за те, що завжди запрошував її в свої грандіозні шоу-вистави. Балерину помітили: у 22 роки вже була заслуженою артисткою України, а ще через рік, у 1993-му,— народною. До слова, не чекала, що станеться це так швидко, адже зазвичай високе звання дають через п’ять літ. Дізналася про підвищення під час відпустки. Якраз варили з мамою варення, коли подзвонили з Києва і повідомили радісну новину.

Першу відзнаку (ІІІ премію) здобула в 1989 році на Міжнародному конкурсі в Москві. У 1994-му запросили на престижне змагання на честь самої Майї Плісецької. І ось всесвітньо відома балерина нагороджує переможців. Усіх відзначених назвала, а володарку головної (золотої!) медалі... забула. Як розповідає Ірина Вежневець, котра спостерігала за урочистостями по телебаченню, на екрані висвітилися Оленині очі. Повні сліз... Раптом Майю Михайлівну хтось запитав: “А кому ж “золото”? “Як кому? Звичайно, Філіп’євій!” — відповіла зірка. Потім сказала дівчині: “Оленко, всі судді одностайно віддали пальму першості вам”.

Потрапила киянка на конкурс “Майя” знову ж таки випадково (певно, у цій випадковості закладено закономірність): однокласник Віталій Бреусенко працював у Москві й запропонував виступити в парі. Спочатку злякалася — а раптом провалиться (бо готуватися було ніколи, відвели тільки два тижні). Адже... народна артистка України. Соромно буде. Та захотілося попрацювати з відомим педагогом-балетмейстером Олександром Прокоф’євим.

За словами Філіп’євої, фестиваль “Майя” багато що змінив у її житті. Коли знімали фільм про Плісецьку, яку часто називали Кармен, Олена виконувала роль фатальної жінки. Репетирувала з Самою. Спочатку то був суцільний переляк. Наша героїня згадує: “Коли сімдесятирічна балерина показала кілька па, я знітилася. Здавалося, що не зможу відтворити їх. Страшенно засоромилася”. У перший день прима їй зробила чи не тисячу зауважень. Коли назавтра зустріла дівчину в репетиційному залі, здивувалася: “Оленко, ви виправили всі помилки!” Майя Михайлівна високо оцінила талант нашої землячки: “На всій території колишнього Союзу і Європи немає такої балерини. Вона танцює серцем і душею. Іншої такої я не знаю”. Відтоді щира дружба єднає киянку з великою артисткою та її чоловіком Родіоном Щедріним.

На міжнародних конкурсах у Країні Вранішнього Сонця в 1996 та 1999 роках Філіп’єва посіла друге місце серед балетних зірок всесвітньої величини. Певно, могла б знайти затишніше місце, де більше платять. Тим паче, що в японському місті-побратимі Кіото не раз давала майстер-класи. Та звідусіль поспішає додому, у власну квартиру, яку дуже любить і прагне якомога краще облаштувати. Тож завше щось везе додому. На згадку. І обов’язково подарунки — друзям та рідним.

Віра КУЛЬОВА “Хрещатик”
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images

images
© газета "Хрещатик", "Хрещатик.Київ"
У разi використання матерiалiв
гіперпосилання на kreschatic.kiev.ua обов'язкове.
Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
| | | | | | | |