19 вересня 2003 року, п'ятниця  №138 (2345) номер газеты в PDF-формате PDF новини в RSS-форматі RSS  | Facebook   |  Київ | Економіка | Суспільство | Дозвілля | Авто | Здоров'я | Технології | Транспорт
images
images
 Логотип видання 'Хрещатик'
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
21:12 |  Рух по проспекту Перемоги біля Шулявки відновлено
images images images
17:03 |  У Дніпрі відбулися змагання з мехатроніки, управління верстатами з ЧПУ та STEM-турнір серед дівчат
images images images
12:55 |  Віталій Кличко: «Прогін нового Шулявського мосту вже над проспектом Перемоги. Рух транспорту відкриють ввечері»
images images images
11:42 |  Триметрові трансформери, літаючі діжки та машина Голдберга
images images images
11:39 |  Викрали та вбивли жінку у Києві - затримано двох осіб
images images images
11:34 |  Дарницька площа - рух транспорту вже відновлено
images images images
10:33 |  Кличко показав, як вночі асфальтували Дарницьку площу
images images images
08:33 |  Продовжується зведення Шулявського мосту
images images images
07:43 |  Як запобігти смертельно небезпечному захворюванню
images images images
00:04 |  Рух проспектом Перемоги обмежать зранку 20 жовтня
images images images
19:04 |  В Києві пройшло більше 20 толок, учасники висадили понад 1300 дерев та 1375 кущів
images images images
18:57 |  Схема об’їзду під час перекриття руху на Дарницькій площі у ніч проти 20 жовтня
images images images
16:55 |  Віталій Кличко: «Сьогодні до вечора демонтують незаконну надбудову на вулиці Софіївській»
images images images
11:19 |  Як зростає кількість вакцинованих дітей в Україні
images images images
09:46 |  Кличко показав квіткове сузір'я на Співочому полі
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса
images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

Державні закупівлі
Бюджет міста Києва на 2019 рік Контактний центр міста Києва - 1551
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    |    |    
images
полоса
images
images
ЛЮДИНА, МІСТО, КРАЇНА
images  
images
images
images
19/09/2003      надрукуватипрочитало 1702 человек  

images
Провидець Про батька вітчизняної кібернетики Віктора Глушкова згадували вчені на ювілейній сесії загальних зборів Національної академії наук України
images
Коли в академіка Глушкова запитали, які проблеми людства він вважає найбільш значущими, вчений відповів, що таких чимало, але найголовніша — проблема щастя. Тож завдання й обов’язок науки — робити людей щасливішими. Ось, виявляється, над чим усе життя працював батько вітчизняної кібернетики, постать котрого за талантом і масштабністю багато хто вважає рівною постаті іншого геніального українського вченого — академіка Вернадського. Хіба що конкретні наукові інтереси у них були різними. Віктор Михайлович задовго до більшості своїх сучасників передбачив побудову інформаційного суспільства. Про це йшлося на ювілейній сесії загальних зборів НАН України, присвяченій 80-річчю академіка.

Першу в Європі електронно-обчислювальну машину створили в Києві

Звично вмикаючи комп’ютер чи упівока спостерігаючи за репортажем про штучного собаку (от уже ці японці, завжди щось вигадають!) або ж купуючи хліб, випечений автоматикою, ми навіть не замислюємося над тим, що лише піввіку тому все це було просто науковою фантастикою. Адже коли 1956-го молодий, але вже відомий математик Віктор Глушков приїхав на запрошення Української академії наук до Києва, саме слово кібернетика межувало з лайкою. У свідомості народу ще міцно трималося втовкмачене сталінською пропагандою твердження про “буржуазну псевдонауку”. І, як свідчать нині історики, необхідна була поява такого беззаперечного лідера, дійсно геніального вченого (час уже розставив усі крапки над “і”), щоб переломити ці сумніви й загальну недовіру.

Щоправда, їхав Глушков не на порожнє місце. Саме у київській Феофанії Михайло Лаврентьєв та Сергій Лебедєв до того вже створили першу в Європі електронно-обчислювальну машину. Віктор Михайлович спочатку очолив лабораторію обчислювальної техніки, потім обчислювальний центр, а у 1962-му став директором Інституту кібернетики, яким і керував до смерті. Лише 58 років життя відвела цьому вченому доля, але його наукова спадщина і досі є джерелом ідей для сучасних дослідників. Світове визнання принесла Віктору Михайловичу створена ним теорія цифрових автоматів, з якої почалися вивчення й розробка різноманітних кібернетичних систем та електронно-обчислювальних машин. На південній околиці міста будуються нові корпуси інституту з численними лабораторіями, експериментальними майстернями, конструкторським бюро, дослідним виробництвом. Тут народжується ціла серія ЕОМ: “Промінь”, “Мир”, АСОР, АРКУС, “Київ-67”, напівпровідникова машина широкого призначення “Дніпро”. А ще київські кібернетики мріяли створити машину, яка б мислила, мов людина. Для цього організовують новий підрозділ — штучного інтелекту, котрий очолив видатний вчений і хірург Микола Амосов.

Інформатика не залишиться окремою галуззю знань, переконував всіх академік Глушков, вона перетвориться на універсальний інструмент пізнання законів розвитку суспільства, живої й неживої природи. Це своє теоретичне передбачення він блискуче підтвердив на практиці. Загальнодержавна система збору та обробки інформації (ЗДАС) давала можливість ефективно керувати економікою такої величезної держави як Радянський Союз. На думку Глушкова, народне господарство СРСР ще у 30-ті роки переступило певний інформаційний поріг, за яким уже не обійтися без ЕОМ. Тому що воно настільки розрослося й ускладнилося, що його “образ” просто “не вміщувався” у колективній пам’яті й свідомості людей. Навіть якщо можна було б якимось чином примусити все населення ні про що інше не думати. Потрібні електронні підсилювачі людського інтелекту, з’єднані у єдину систему, вважав Віктор Михайлович. До речі, таким “підсилювачем інтелекту” для своїх колег був він сам. Умів вислухати й оцінити чужу думку, чужу ідею. Мабуть, саме це дозволило йому зібрати в інституті унікальний за творчим потенціалом колектив. Учені “гнізда” Глушкова стали засновниками кількох наукових шкіл у галузі кібернетики: системного аналізу й оптимізації, технічної та економічної кібернетики, обчислювальної техніки... Доробок самого Віктора Михайловича включає понад 500 праць, з яких більше двадцяти — монографії. Він був лауреатом Ленінської та державних премій, дійсним членом вітчизняної та почесним — багатьох зарубіжних академій наук, депутатом Верховної Ради.

Він щедро дарував коханій дружині небесні сузір’я

На ювілейній сесії загальних зборів НАН України, присвяченій 80-річчю Глушкова, президент Національної академії наук Борис Патон розповів, що Віктор Михайлович напрочуд вміло знаходив спільну мову з представниками різних гілок влади (аж до найвищих). Державні й партійні діячі, промислова еліта, чиновники не могли встояти перед силою його переконання. Недаремно, скажімо, академік Костянтин Ситник із ностальгією згадував, як щедро за Глушкова фінансувалися дослідження, як швидко розбудовувалося містечко кібернетиків.

Був відкритий академік Глушков і для журналістів. Завжди охоче давав інтерв’ю, брав участь у дискусійних круглих столах, теле- та радіопередачах. За словами журналіста Михайла Сороки, котрий у ті часи досить часто зустрічався з академіком, готував до друку його статті, це була свідома політика вченого. Таким чином Віктор Михайлович, по-перше, пропагував свою улюблену кібернетику, намагався створити у громадській свідомості новий, позитивний її образ, а, по-друге, міг через ЗМІ “натиснути” на тих, хто опирався впровадженню автоматизованих систем управління та комп’ютерів.

Попри те, що дні академіка розписувалися по хвилинах, а на сон він собі залишав зазвичай не більше чотирьох-п’яти годин, у нього завжди знаходився час для сім’ї. Одна з доньок Віктора Михайловича Ольга згадувала, що батько був широко освіченою людиною. Він прекрасно знав поезію, годинами міг читати напам’ять вірші, любив музику і дуже гарно співав, володів кількома іноземними мовами. Щирою увагою, мудрими порадами обдаровував і дітей, і всіх, хто бував у домі. Нині Ольга Вікторівна мешкає в Москві, працює в одній із великих російських фірм, що займається інформаційними технологіями. Пані Ольга підтримує тісні зв’язки з Академією наук Російської Федерації та Московським державним університетом (там, до слова, навчається її син, онук Віктора Михайловича — Віктор) і може засвідчити, що тамтешні вчені дуже цінують академіка Глушкова.

Кілька місяців не дожила до ювілейної дати дружина Валентина Михайлівна. Колишній заступник директора Інституту кібернетики, член-кореспондент Академії наук Борис Малиновський у своїй книзі процитував її розповідь про останні місяці Глушкова. Коли лікарі винесли страшний присуд: хвороба смертельна, врятувати неможливо, то Віктору Михайловичу, звичайно, нічого не сказали. Та він сам усе зрозумів і, бажаючи якось заспокоїти дружину, почав згадувати їхні прогулянки у молодості, коли щедро дарував коханій небесні сузір’я: “Не сумуй! Адже через подаровані мною сузір’я колись буде проходити світло з нашої Землі, і на кожному ми будемо з’являтися знову молодими. Так і будемо у вічності завжди разом!”

Наші спеціалізовані програми не поступаються імпортним

Більше двадцяти років тому не стало академіка Глушкова. На базі Інституту кібернетики, як він і мріяв, тепер створено Національний кібернетичний центр, до якого входять шість повноцінних наукових закладів. За словами академіка Івана Сергієнка, розроблено і впроваджено чимало нових систем. Приміром, “Гарт” призначена для прикордонних військ України. Завдяки їй час, потрібний, щоб перетнути кордон, скоротився більш ніж удвічі. Системою “Рада” послуговуються парламентарії. Послугами “Урану” користуються понад 50 навчальних та академічних інститутів. У рамках ЮНЕСКО розробляються дистанційні програми навчання. До речі, під час ювілейної сесії працювала виставка, на якій були представлені близько 25 сучасних інформаційних технологій, що зараз працюють в нашій економіці.

Академік Сергієнко вважає, що вітчизняним кібернетикам треба враховувати нинішню ситуацію: великі фірми західних країн та Японії фактично монополізували ринок комп’ютерів загального призначення. Змагатися з ними у цій сфері навряд чи доцільно. Але у галузі спеціалізованої обчислювальної техніки та відповідних програм ми цілком конкурентоспроможні. Для їх створення в Україні є і кадри, і досвід, і реальні проекти.

Як розповів член-кореспондент Національної академії наук Ігор Войтович, в останні роки життя увагу Глушкова привернули екстрасенси, зокрема ті, хто “лікував” руками. Він висунув дуже цікаву гіпотезу про біомагнітне випромінювання людського організму. Пізніше Ігор Войтович з колегами вже експериментально підтвердили: кожен орган людини, і руки теж, випромінює електромагнітну енергію. Але ці поля дуже слабкі, вони у мільйони разів менші магнітного поля Землі, у тисячі разів — індустріальних джерел. Тому їх здатні зареєструвати тільки надчутливі прилади. Щоб створити таку апаратуру, працювали фахівці різних галузей: від спеціалістів з вимірювальної техніки до лікарів-кардіологів. Остання розробка київських вчених — апарат, котрий безконтактним методом за десять хвилин “знімає” так звану магнітограму, яка за інформативністю набагато переважає звичну електрокардіограму. Є й інші цікаві методи. Нещодавно разом із фахівцями Інституту гігієни праці кібернетики обстежили зварників, котрі вже більше семи років не працювали за спеціальністю, але скаржилися на погане самопочуття. З’ясувалося, що кров та легені цих людей перенасичені залізом, що й було причиною недуги. А в експерименті, проведеному спільно з Інститутом біохімії, навпаки найдрібніші часточки заліза навмисне ввели в око миші. Завдяки новітній апаратурі вдалося простежити, як метал “проходив” судинами та органами гризуна. Ця методика згодиться для діагностики деяких захворювань, зокрема онкологічних. А можливо, і для їх лікування.

Наталя ПРИСТУПКО “Хрещатик”
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images
images
19/09/2003 | Свято княжого міста. Васильків, який увійшов у історію як південний форпост Київської Русі, як батьківщина літописця Нестора, а також як духовна колиска подвижників монахів Антонія та Феодосія Печерських, відзначив свій 1010-й день народження
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images

images
© газета "Хрещатик", "Хрещатик.Київ"
У разi використання матерiалiв
гіперпосилання на kreschatic.kiev.ua обов'язкове.
Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
| | | | | | | |