images


images
 Логотип видання 'Хрещатик'

images | | | | |        facebook новини в RSS-форматі номер в PDF-форматі
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса

images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

раделитель розцінки на рекламуРеклама
раделитель меню репроцентрКольороподіл/репроцентр
images меню государственные закупкиДержавні закупівлі
images

Бюджет Києва 2018 Бюджет міста Києва на 2018 рік
images
фото "Картка киянина". Інформаційна сторінка
images
фото Контактний центр
міста Києва - 1551
images
images
images
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    
виходить у вівторок, середу, п‘ятницю images 29 жовтня 2003 року, середа  №160 (2367) images
images
полоса
images
images
ІСТОРІЯ СУЧАСНОСТІ
images  
images
images
images
29/10/2003



images
“Імена України в Космосі” В академічній збірці під такою назвою розповідається про понад 400 найменувань, які увічнюють у Всесвіті літопис нашої держави
images
У своєрідну книгу вічності — Космос — уписано імена видатних людей, географічні назви, історичні події, пов’язані з Україною. Астрономи взялися за цю роботу майже сторіччя тому і вже понад чотириста найменувань у міжзоряному просторі можуть розповісти нам і нащадкам про нас. Проте місія українського народу в історії земної цивілізації та Всесвіту не завершена, тому можна сподіватися, що фоліант, підготовлений до 85-річчя Національної академії наук України, започаткує багатотомне видання. Розповісти про “Імена України в Космосі” ми попросили академіка, заступника голови Ради з космічних досліджень Національної академії наук України Ярослава ЯЦКІВА та кандидата фізико-математичних наук, віце-президента Української астрономічної асоціації Ірину ВАВИЛОВУ.

— Це видання унікальне за кількома ознаками,— акцентував Ярослав Степанович.—Уперше в українській енциклопедистиці матимемо зібрання імен України, якими названо космічні об’єкти: рельєфні утворення на поверхнях тіл Сонячної системи, малі планети, комети, зорі й галактики. Окремий розділ присвячено топоніміці, тобто як присвоюються власні імена в космосі, коли і чому. Ще одна особливість книги — подання матеріалу у вигляді статей, нарисів, есе, спогадів. Збірка добре проілюстрована. Завдяки таким нестандартним підходам ми прагнули якнайкраще висвітлити окремі події в історії України та діяльність її видатних постатей.

— Ідея цього літопису належить вам?

— Так. Але концепція — Ірині Борисівні. Як і основний тягар її реалізації.

— Це розповідь про українців чи й про тих, чиї імена пов’язані з Україною?

— Ми згадуємо й представників інших народів, котрі незалежно від національності називали чи називають Україну своєю Батьківщиною,— пояснює Ірина Вавилова.— Працюючи тут чи за кордоном, послуговуючись нашою мовою чи мовами інших народів світу, всі вони збагачували українську культуру, поширювали відомості про нашу державу, за це треба віддати їм належне: вченому у галузі юриспруденції і права, члену Міжнародного Суду ООН Володимиру Сташису, художнику Іллі Рєпіну, композитору Петру Чайковському... Є й ті, хто зробив вагомий внесок у розвиток світової культури, науки, працюючи за межами України, але їхній рід пов’язаний із нею: філософ Микола Бердяєв, письменник Михайло Булгаков, авіаконструктор Ігор Сікорський... Тому назва книги “Імена України в Космосі” певною мірою умовна. В ній згадують особистостей, котрими можуть пишатися й Росія, Польща, Франція чи Сполучені Штати Америки.

— Коли вперше астрономи увічнили Україну, маючи на увазі її теперішні кордони?

— 1913 року. Малою планетою Симеїз. Її відкрили того ж року і зареєстрували в міжнародному каталозі під номером 748. Названа на честь Симеїзької обсерваторії та міста Симеїз. На початку минулого століття там жив досить заможний чоловік Микола Мальцов. Захопившись астрономією, він придбав телескоп і встановив його на горі Кішка, справедливо вважаючи, що звідти відкриваються чудові можливості для дослідження неба. Так народжувалася перша на терені України астрономічна обсерваторія. Студенти Санкт-Петербурзького університету, побувавши в Симеїзі, зацікавилися роботами й ідеями аматора. Невдовзі один із тих хлопців, Олександр Ганський, по закінченні навчання повернувся до Криму і став першим директором Симеїзької обсерваторії, яка почала діяти 1912 року. На жаль, доля його склалася трагічно: юнак був запальний, не розрахував власні сили і втопився в морі.

Програму спостережень малих планет і комет, розпочату в Симеїзі, з часом продовжили в Кримській астрофізичній обсерваторії Академії наук СРСР.

— Чи є планета, названа ім’ям України?

— Так. Її номер у реєстрі 1709. Відкрита 1925 року Григорієм Шайном, який згодом став видатним астрофізиком, директором Кримської астрофізичної обсерваторії. Ця назва була запропонована Інститутом теоретичної астрономії тодішнього Союзу.

— Як присвоюються власні імена у космосі? Ким?

— Якщо йдеться про малу планету, то це прерогатива її відкривача,— розповідає Ярослав Степанович.— Скажімо, разом із згаданим Мальцовим працював Григорій Неуймін. Завдяки йому і з’явився космічний Симеїз. Але не досить відкрити мале космічне тіло, слід вирахувати його параметри, орбіту — це ще з радянських часів робить Інститут теоретичної астрономії у Санкт-Петербурзі. Потім треба перевідкрити планету, потрібно, щоб її ще раз побачили.

Перша плеяда професійних астрономів використовувала для назв, зокрема, імена батьків, коханих, сестер, знайомих (Неуймін зробив такий презент сестрі Ніні, її подрузі Ліці, сину Ярославу, лаборантці Каті, першій у світі жінці-спостерігачу малих планет Пелагеї Шайн). Поступово почали увічнювати відомих людей, назви країн і міст, природні утворення та видатні історичні події. З 1919 року процес надання назв регулює Міжнародний астрономічний союз (МАС). Протягом тривалого часу симеїзькі астрономи посідали друге місце в світі за кількістю спостережень і відкриття нових планет. Після 1953 року дана робота перемістилася в Кримську астрофізичну обсерваторію. Там цей процес очолив вчений Микола Черних, і разом з колегами вони випереджають закордонних дослідників. Тепер у кримському каталозі зафіксовано понад 1270 малих планет. Він дедалі більше нагадує енциклопедичний словник, який відтворює історію нашої країни, її науки та культури.

— Чи є межа у згаданому процесі? Яка кількість малих планет можлива?

— Понад мільйон, хоча нині відомо близько двадцяти тисяч (розміри яких більше кілометра),— відповіла Ірина Борисівна.— Найбільша Церера, завдовжки 1003 кілометри. Її відкрили першою. Це сталося у новорічну ніч 1800 року завдяки італійському астроному Джузеппе Піацці. Він назвав її на честь римської богині родючості й хліборобства.

Малі планети, або ж астероїди рухаються навколо Сонця здебільшого між орбітами Марса та Юпітера. Протягом останніх років астрономи довели, що за Нептуном вони теж є — в поясі астероїдів Койпера (названий вчений передбачив, що він там має бути). До речі, колись Плутон вважали однією з планет Сонячної системи. У школі донедавна так вчили. А тепер доведено, що Плутон — із “хороводу” астероїдів Койпера. Астрономія не стоїть на місці, і можливо, десь за Нептуном відкриють нові утворення малих планет.

— Чому їх так багато? Як вони виникли?

— Колись побутувала гіпотеза, що між Марсом і Юпітером повинна бути якась планета. Її назвали Фаетон. Після буцімто її вибуху з уламків і утворився пояс астероїдів. Насправді це не так, хоча як саме — досі незрозуміло. Вчені гадають, що переважна більшість малих космічних об’єктів з’явилася тоді, коли й відомі планети Сонячної системи. Із тієї самої речовини, холодної протохмари. Одну із спроб довести таке припущення здійснено 2001 року, коли вперше космічний апарат НАСА здійснив посадку на астероїд Ерос розміром десять на двадцять кілометрів. Перед тим він кілька років “висів” над цією космічною брилою, досліджував. А коли паливо закінчилося, вирішили просто вдарити космольотом об поверхню Ероса. В останній момент він з мінімальної відстані продовжував передавати унікальні фотознімки. Загалом космічними апаратами відзнято не більше десяти малих планет — Гаспру, Іду разом із її маленьким супутником Дактилем розміром завдовжки з кілометр...

— А як з’явилися назви кратерів на Місяці?

— Варіанти місячної номенклатури майже одночасно запропоновано в середині XVII століття астрономами бельгійцем Лангреном, поляком Гевелієм та італійцем Річоллі,— відповів Ярослав Степанович.— Найдосконаліша система найменувань була в останнього, хоча він перейняв дещо у своїх колег. Найсуттєвішим у підході Річчолі виявилося те, що він запропонував надавати назви кратерам за іменами астрономів, філософів та інших вчених, діяльність яких певним чином пов’язана з вивченням Місяця. Причому застосував ще й історичну хронологію: імена давніх науковців присвоював у північній частині видимого із Землі диска Місяця, а середньовічних і сучасників — у південній. Так на півночі з’явився кратер Платон, а навколо нього менші утворення названо іменами учнів і друзів Платона. На півдні ж є кратер Тихо на честь видатного датського астронома Тихо Браге, прихильником якого був Річчолі. У 1834—1836 роках німецькі вчені Бер та Медлер ввели близько 150 нових найменувань, до того ж запропонували малі кратери позначати літерами латинського алфавіту, а окремих гір (вершин) — грецького. На початку XX століття з утворенням Міжнародного астрономічного союзу, як ми вже згадували, він почав регулювати процес надання назв на планетах: спочатку на Місяці й Марсі, згодом і на інших тілах Сонячної системи. У 70-х роках почали діяти відповідні тематичні комісії. У середині 80-х сформували групу з номенклатури астероїдів і комет.

— А які особливості у найменуванні останніх?

— Як тільки підтвердиться, що комета нова, їй присвоюється ім’я астронома, котрий її відкрив. І не інакше. Щодо зірок, то їх позначають буквами: альфа Центавра чи альфа Лебедя, або ж Альголь чи Бетельгейзе — це старовинні назви, що дійшли до наших днів.

— Коли книга вийде друком?

— Сподіваємося, за місяць-півтора. Гадаю, читачеві цікаво буде ознайомитися з історією України, дізнатися про відоме й маловідоме з дещо іншого, незвичного боку — так, як це відображено в космічних просторах.

— До слова, а чи є небесна цензура щодо назв деталей рельєфу на планетах? Які не можна використовувати?

— Ті, що мають політичне, військове, воєнне чи релігійне значення, за винятком імен політичних діячів, котрі жили сто років тому. Не можна вшановувати пам’ять окремих особистостей, доки вони живі. Не раніше, ніж через три роки після їх смерті. Хоча були й винятки. Астероїди, орбіти яких можуть перетинатися з орбітою нашої планети, не можна називати іменами людей. Лише міфічних істот. Така своєрідна наукова етика. Землі не повинні погрожувати зіткненням, скажімо, Петров чи Людмила.


Із досьє “Хрещатика”

Є безліч малих планет, назви яких пов’язані зі столицею

Київ — до 1500-річчя столиці.

Почайна — на згадку про річку в давньому Києві.

Владисвят — великому князю київському Володимиру присвячено.

Ілля — Іллі Муромцю, билинному герою, мощі якого зберігаються в Києво-Печерській лаврі.

Отто Шмідт — академіку Отто Шмідту, Герою Радянського Союзу, спеціалісту у галузях астрономії, математики, геофізики, досліднику Арктики. Закінчив Київський університет, працював у ньому.

Патон — академікам: Євгену Патону, засновнику Інституту електрозварювання (ІЕЗ) та Борису Патону, президенту Національної академії наук України, директору ІЕЗ.

Вернадський — академіку Володимиру Вернадському, першому президенту Національної академії наук України, засновнику геохімії, біогеохімії, радіогеології та вчення про ноосферу.

Амосов — академіку Миколі Амосову, відомому київському хірургу, засновнику української біологічної, медичної та психологічної кібернетики.

Нестеров — Петру Нестерову. 1913 року був начальником авіаційного заводу в Києві, засновник вищого пілотажу. Вперше у світі зробив на літаку в районі Києва замкнену петлю. Похований у столиці.

Покришкін — льотчику Олександру Покришкіну, тричі Герою Радянського Союзу. Після Великої Вітчизняної служив у Києві.

Булгаков — Михайлу Булгакову, російському письменнику, що народився у Києві.

Параджанов — Сергію Параджанову, відомому кінорежисеру. Працював на кіностудії імені Олександра Довженка.

Бердяєв — Миколі Бердяєву, російському релігійному філософу. Народився у Києві. З 1922 року жив в еміграції.

Довженко — Олександру Довженку, письменнику й кінодраматургу.

Биков — Леоніду Бикову, актору і кінорежисеру кіностудії імені Олександра Довженка.

Кнушевія — Київському національному університету імені Тараса Шевченка.

Зубицькія — Данилі і Наталії Зубицьким, київським лікарям-фітотерапевтам.

Володшевченко — Володимиру Шевченку, режисеру й оператору документальних фільмів про Чорнобиль.

Київтех — Київському політехнічному інституту.

Солов’яненко — Анатолію Солов’яненку, оперному співакові, лауреату Національної премії імені Тараса Шевченка.

Антонов — Олегу Антонову, видатному авіаконструктору...

Валерій НОВОСВІТНІЙ “Хрещатик”

прочитало 4878 человек      images  
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images
images
29/10/2003 | Чумацький шлях — то Шлях у Київ. Давні слов’яни зазвичай бачили над собою інші, ніж греки, образи
images
images
29/10/2003 | Американський космоліт наздоганятиме комету Чурюмова—Герасименко.
images
images
29/10/2003 | Лихо є і на Венері, а Море криз — на Місяці. Віталій Кислюк сорок років вивчає зоряне небо
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images


images
© Редакцiя газети "Хрещатик".

У разi використання матерiалiв сайту,
гіперпосилання на www.kreschatic.kiev.ua обов'язкове.

Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
bigmir)net TOP 100 images



: 0.3548 sec