26 листопада 2003 року, середа  №176 (2383) номер газеты в PDF-формате PDF новини в RSS-форматі RSS  | Facebook   |  Київ | Економіка | Суспільство | Дозвілля | Авто | Здоров'я | Технології | Транспорт
images
images
 Логотип видання 'Хрещатик'
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
15:26 |  Триває пошук земельних ділянок для будівництва житла постраждалим від афери «Еліта-Центр» (Оновлено)
images images images
14:55 |  Віталій Кличко ініціював службове розслідування щодо керівництва Святошинського дитячого будинку-інтернату
images images images
13:05 |  Киян запрошують долучитися до толоки «Чисто субота» у Гідропарку та на інших локаціях Дніпровського району
images images images
12:16 |  Київська влада працює над запровадженням механізму зміни місця голосування онлайн
images images images
10:38 |  Оновлений парк «Веселка» відкрився на Нивках
images images images
10:11 |  У столиці на рік припадає понад 2 тисячі знімальних днів у межах різноманітних проектів
images images images
09:19 |  Містобудівна рада підтримала проект детального плану території для мікрорайону на Троєщині
images images images
09:08 |  Міська влада постійно підтримує дитячі будинки сімейного типу – Марина Хонда
images images images
17:26 |  Департамент культури дає Гідропарку нове життя
images images images
17:25 |  Віталій Кличко показав, як триває реконструкція легкоатлетичного манежу на Березняках
images images images
17:24 |  е-пенсія вже в Україні
images images images
16:34 |  У I півріччі 2019 року підприємствам міста Києва відшкодовано 6,5 млрд. грн. ПДВ
images images images
15:48 |  Усі дільничні виборчі комісії столиці готові до проведення позачергових виборів народних депутатів України
images images images
15:14 |  Триває локалізація аварійної ситуації на Мостицькому колекторі
images images images
13:31 |  Чорнобильцям столиці потрібно змінити посвідчення
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса
images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

Державні закупівлі
Бюджет міста Києва на 2019 рік Контактний центр міста Києва - 1551
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    
images
полоса
images
images
ІСТОРІЯ СУЧАСНОСТІ
images  
images
images
images
26/11/2003      надрукуватипрочитало 1259 человек  

images
Потомок гетьмана і композитора Син Левка Ревуцького Євген, який є нащадком Богдана Хмельницького у дев’ятому коліні, нещодавно одержав орден цього уславленого правителя
images

Євгена Ревуцького часто можна зустріти в скверику біля пам’ятника Богдану Хмельницькому. Колись, ще в 60—70-ті роки тепер уже минулого століття, тут любив бувати його батько. Нині ж, спираючись на татову палицю, приходить він сам... Сідає на лаву і дивиться на уславленого гетьмана. Нещодавно Євген Львович отримав високу нагороду — орден Богдана Хмельницького, який був однією з найвищих відзнак у роки війни. І саме в цьому є одна вельми цікава деталь: це чи не найперший в історії випадок, коли орденом гетьмана нагороджено його нащадка. Бо, як свідчать документи та генеалогічні розвідки українських науковців, пан Євген є потомком Богдана Хмельницького у дев’ятому коліні.

Ім’я Євгена Ревуцького добре відоме в Україні — вчений, медик, професор, лауреат Державної премії. Син видатного українського композитора-класика Левка Ревуцького головним у житті вважає морально-етичні чесноти. Їх йому прищепив батько, якось сказавши: “Спочатку треба бути людиною”.

Наприкінці 1930-х років Євген був студентом біологічного факультету Київського університету. Спеціалізувався з фізіології людини і тварин. Улітку 1941-го поїхав на практику в Тбілісі. Якраз 22 червня з товаришами подалися на екскурсію в Горі. Там і почули звістку про початок війни. Негайно повернулися додому.

— Київ видався мені досить спокійним,— згадує Євген Львович,— але в університеті панувала розгубленість. Говорили про можливу евакуацію кудись у Середню Азію. Я вирішив їхати разом із родиною. Спочатку потрапили до Уфи, та збагнули, що теплий одяг залишився в Києві... Довелося простувати на південь, у Ташкент. Мене весь час хвилювала думка: як не спізнитися на війну, адже нас переконували, що ворога розіб’ємо швидко. Склав іспит зі спеціальності й одержав диплом. І вже в серпні 1941-го був курсантом Фрунзенського піхотного училища.

Розпочав військову службу рядовим стрільцем. Згодом, після закінчення курсів молодших лейтенантів, командував стрілецькими підрозділами. Брав участь у боях на Можайському напрямку, під Старою Русою, Ржевом.

— Восени 1941 року значно ускладнилося становище під Москвою,— продовжує спогади Ревуцький.— З’явився наказ сформувати в училищі стрілецьку бригаду. Так курсанти стали бійцями. В грудні ми були вже на Можайському напрямку під Білокам’яною. Німецький наступ у цей час спинився. Можливо, певну роль зіграла сніжна морозяна зима. Німці боялися темряви й безперервно палили села. Запам’яталися нічні заграви, коли все небо було червоним. Невдовзі бригада опинилася під Старою Русою, де довелося взяти участь у запеклих боях. Далі займала позиції по руслу Ловаті. У цей час надійшов новий наказ — не давати ворогу спокою, влаштовувати місцеві бої. Як вважав Рокоссовський, це була невдала команда. Передбачалося воювати з використанням мінометів і артилерії, яких у нас не було. Звідси дуже великі втрати. Ворог мав добре укріплені позиції, нам же доводилося наступати по глибоких заметах. Командирові однієї роти нашого батальйону наказали йти в атаку після вогневої підготовки, а такої не було. Він не підняв бійців, за що й розстріляли перед шеренгою бійців. У роті, де я служив, з первинного складу залишилося тільки троє, зокрема і я. Весна 1942-го залишила тяжкі спомини... У лісі цвіла черемха, і її солодкуватий запах змішувався із запахом трупів, які вже розклалися, що лежали на так званій нічийній смузі.

Улітку того самого року надійшов наказ: бійців з вищою освітою відрядити на фронтові курси молодших лейтенантів. Після двомісячного навчання Євген Ревуцький став лейтенантом і потрапив спочатку в резерв, а згодом у штаб армії. Йому присвоїли звання старшого офіцера і призначили на один із опорних пунктів оборони під Ржевом, де пробув до загального відступу ворога і поранення...

Це трапилося взимку. Снаряди свистіли й розривалися в повітрі, мов новорічні петарди, освітлювали запорошені сріблястим снігом ялини. Одна з отих “петард” знайшла Євгена... Він не знає, скільки був без пам’яті. Отямився від дотику до щоки чогось гарячого й шорсткого. Життя йому врятував службовий собака. Зубами затиснувши рукав, змусив Євгена вхопитися за дитячі санчата. І він ухопився! Мертвою хваткою. І знову знепритомнів. Тепер уже надовго. Чотириногий санітар притягнув його до лазарету й залишив біля солдатських тіл, яких уже готували до поховання. Та тут втрутилося провидіння: одна із медсестер, далека родичка Ревуцьких, упізнала хлопця. Вона витягла його, майже безнадійного, з купи холодних тіл. І сталося чудо: у зогрітому в теплому приміщенні тілі відчувся слабкий імпульс. Рятівниця дізналася ташкентську адресу Левка Ревуцького й написала йому про тяжке поранення сина. То був єдиний у житті видатного композитора, лауреата й орденоносця випадок, коли скористався зі своїх регалій: домігся перепустки й відвідав Євгена, забезпечивши йому лікування. Потім були інші госпіталі, аж до Ташкентського.

Навесні 1944-го родина повернулася до Києва. Композитор Левко Ревуцький приступив до роботи в консерваторії, а Євген навчався в Київському медичному інституті, який закінчив 1947 року.

***

Виросли нові покоління, для яких війна — історія. Та пам’ять жива. Жива й наша шана ветеранам. Євген Львович зодягне піджак, де на лацканах золотяться його військові й мирні нагороди, погладить рукою орден імені свого далекого пращура, а потім накине пальто, візьме батьківську ковіньку й попрямує до скверика біля пам’ятника славетного гетьмана...

Валентина КУЗИК спеціально для “Хрещатика”
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images
images
26/11/2003 | Маневри Т-34. Танк-пам’ятник заїхав власним ходом на постамент на теперішньому проспекті Перемоги
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images

images
© газета "Хрещатик", "Хрещатик.Київ"
У разi використання матерiалiв
гіперпосилання на kreschatic.kiev.ua обов'язкове.
Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
| | | | | | | |


: 15.3991 sec