Логотип видання 'Хрещатик'

images
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама  | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
images
Новини
  images
14 вересня 2004 року, вiвторок  №133 (2536) номер газеты в PDF-формате PDF новини в RSS-форматі RSS   |    |    |    |    |    |    |    |    
images
полоса
images
images
ЛЮДИНА, МІСТО, КРАЇНА
images  
images
images
images
14/09/2004      надрукуватипрочитало 580 человек  

images
“Без єдності суспільства наша держава успішно розвиватися не зможе...” У цьому переконаний заступник голови Української партії “Єдність” Юрій Пальчуковський, який очолив демократичне об’єднання “Українська національна рада”
images

Нещодавно Міністерство юстиції України зареєструвало демократичне об’єднання “Українська національна рада”. Яку мету має це формування, розповідає його лідер, заступник голови Української партії “Єдність” Юрій Пальчуковський.

— Задум сформувати таке об’єднання аж ніяк не спонтанний,— каже Юрій Іванович.— Ще в 1999 році, коли засновували партію “Єдність”, в її статут заклали ідею консолідації патріотичних сил України. Тому, втілюючи давню мрію, ми згуртували навколо “Єдності” на грунті спільних програмних завдань та ідеологічних принципів Українську республіканську партію “Собор”, Українську національно консервативну партію, Українську християнсько-демократичну партію, Соціал-демократичну партію України, партію “Захисників Вітчизни”, а також низку громадських організацій. Бо твердо переконані: без єдності суспільства наша держава успішно розвиватися не зможе. Довго не могли визначитися з назвою демократичного об’єднання. Пропонувалося майже двадцять варіантів. Врешті-решт зупинилися на “Українській національній раді”, бо її абревіатура УНР асоціюється з Українською Народною Республікою. До того ж організація, однойменна з нашою, існувала і в 1920-му, і в 1940-му. Вона діяла в Києві та Львові, й мала ті ж самі цілі.

— Символічно, що установчі збори відбулися в колишньому будинку Центральної Ради, де нині київський Будинок учителя...

— Тоді ми запросили всі партії і громадські організації демократичного спрямування. А їх два роки тому було близько сорока. Нам здавалося, що за короткий термін удасться об’єднати українське суспільство. Лише з часом переконалися, наскільки помилялися...

— І опустили руки?

— Навпаки, ще більше згуртувалися. Бо швидко зрозуміли: кинути клич “Єднаймося!” замало. Тим паче, що це невигідно певним олігархічно-клановим силам. Адже їм потрібна не єдина Україна, а Україна клаптикова, поділена на Схід і Захід... Любов до людей, національної спільноти залишається романтичною чи пустопорожньою декларацією. Переломити цю ситуацію зможуть тільки віддані державі лідери. Але, на жаль, їхня переважна більшість керується власними інтересами та амбіціями. Так було за Чорновола, який створював перші демократичні інституції, так є й нині...

— Юрію Івановичу, а коли ви самі перейнялися національною ідеєю?

— Певно, ще з материнським молоком. Та й родовід у мене багатий: прадід і дід по батьковій лінії (тато з села Кінські Роздори Запорізької області) продовжували давній козацький родовід, а дід Овсій по материній лінії був так званим куркулем, мав власні вітряки. Тож уже змалку моєю настільною книгою став “Кобзар” Шевченка. Народився ж я в Києві. Після технікуму транспортного будівництва механіком прокладав метрополітен, був начальником дільниці. П’ять років працював у Сургуті, а потім несподівано для багатьох пішов до органів внутрішніх справ, яким віддав вісім років. А коли закінчив з відзнакою академію МВС (до речі, навчався разом з, на жаль, нині уже покійним Олександром Ємцем), усвідомив: основоположні цінності в нашому суспільстві лише декларують, але не втілюють у життя. Порядність та законність і сьогодні в дефіциті... Добре, що нинішнє покоління вже орієнтується на європейські тенденції розвитку: для молоді важлива не стільки романтична віра у високі ідеали, скільки реалізація задуманого.

— Справді, завдяки своєму прагматизму українські юнаки та дівчата багато чого добиваються. Не випадково, у нас стільки успішних бізнесменів, яким ще немає й тридцяти... Але хотілося б, аби вони були ще й національно свідомими...

— Я переконаний, що серед них чимало справжніх патріотів. Просто тривалий час такі почуття, як любов до рідної мови чи рідної землі в нашій державі викорчовували ще з дитинства. Тож люди, а надто підприємці, так би мовити, замкнулися в собі. Вони — мов стиснута пружина. Тому ми й прагнули створити осередок, де можна було б вільно висловлювати свої думки, захищати спільні інтереси...

— Як ви вважаєте, чи доцільно бізнесменам йти в політику?

— Чому б і ні? Сам час відкидає звичну для нашого народу позицію “моя хата скраю”. Та й сфери політики і підприємництва настільки переплелися, що їх подеколи складно відокремити. Скажімо, потужне бізнесове лобі є і у Верховній Раді, і в Кабінеті Міністрів. Тож підприємці вже не можуть займатися винятково своєю справою, бо печать політики лежить на всьому... Як ви розумієте, доволі складно працювати за таких умов. Потрібні послідовні, але кардинальні зміни. На мій погляд, давно назріла потреба комплексного аналізу діяльності всіх політичних об’єднань.

— Це стосується й Української партії “Єдність”?

— Безперечно. Ідея її створення виникла 1998 року. Тоді у засобах масової інформації, зокрема, в “Українській газеті”, з’явилася анкета із запитанням: “Чи потрібна нам партія, яка об’єднає українське суспільство?” Я відповів, і незабаром отримав запрошення на установчу конференцію. Там, у гарячих дебатах, ми виробляли програму, обговорювали статут майбутнього формування. Але коли 16 жовтня 1999-го відбувся установчий з’їзд “Єдності”, ми переконалися: підготовлені нами документи треба наповнити якісно новим змістом. Адже дехто доволі примітивно розумів саме поняття “єднання”. Українська нація сильна, але її представникам притаманне тяжіння до духовної замкнутості, суверенності власного “я”. Це й зрозуміло: стільки років відбирали в нас самостійність чи, за Шевченком, “хиренну волю”. Отож ми знову й знову шукали формулу консолідації. У нашому лексиконі стали звичними поняття злагоди та порозуміння, а не протистояння чи протиборства. Ця тенденція ще більше зросла, коли партію очолив столичний мер Олександр Омельченко. Він, до слова, чи не єдиний лідер, який не формував для себе чи під себе політичної структури, хоча і мав таку можливість.

— Відомо, що кандидатом у президенти України з’їзд “Єдності” висунув саме Олександра Омельченка. Як ви оцінюєте його шанси?

— Досить високо, хоча розумію, що стати главою держави дуже непросто. Але в будь-якому разі Олександр Олександрович поразки не зазнає... Ми хочемо, щоб не лише кияни, а й усі співвітчизники знали його життєву позицію, а також те, як упевнено й віддано він захищає місцеве самоврядування і в столиці, і в регіонах. Саме такий харизматичний лідер і може об’єднати нашу знесилену протиборствами державу.

Микола СЛАВИНСЬКИЙ спеціально для “Хрещатика”
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images
images
14/09/2004 | Яна Клочкова: “Пишаюся званням почесного мешканця такої чудової столиці...”.
images
images
14/09/2004 | Родіон Лука: “Хочу провести світову чи європейську першість у Києві...”.
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images

images
© газета "Хрещатик", "Хрещатик.Київ"
У разi використання матерiалiв
гіперпосилання на kreschatic.kiev.ua обов'язкове.
Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
| | | | | | | |