Логотип видання 'Хрещатик'

images
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама  | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
images
Новини
  images
10 березня 2005 року, четвер  №34 (2633) номер газеты в PDF-формате PDF новини в RSS-форматі RSS   |    |    |    |    |    |    |    |    
images
полоса
images
images
ПЕРША СТОРІНКА
images  
images
images
images
10/03/2005      надрукуватипрочитало 849 человек  

images
Ода державності 140 років тому вперше прозвучав твір Михайла Вербицького і Павла Чубинського “Ще не вмерла України ні слава, ні воля”, який нині — наш Національний гімн
images

Президент України Віктор Ющенко підписав розпорядження “Про відзначення 140-ї річниці першого публічного виконання Національного гімну та 190-ї річниці від дня народження Михайла Вербицького”. Нелегко головний державний символ торував собі дорогу до офіційного визнання. Хоча виконували твір в усіх українських землях з часу появи — підпільно, пошепки, оглядаючись на всі боки... У трагічні роки долинав із глухого підземелля, де конали ті, хто боровся за волю рідної землі. Як знак непокори. З ним на вустах помирали патріоти-бандерівці, закладаючи останню вибухівку, щоб підірвати криївку і себе разом із нею, аби не потрапити до катівень КДБ. Уперше прозвучав публічно 10 березня 1865 року й після тривалої перерви повернувся до життя в часи набуття Україною незалежності.

Безсмертний вірш написав Павло Чубинський, уперше опублікувавши його 1863 року. Сільський священик Михайло Вербицький (Іван Франко згодом назвав його найзначнішим талантом серед галицьких композиторів, а Станіслав Людкевич вважав піонером галицької музики) знайшов у журналі “Зоря” чи “Мета” твір і поклав на музику. Спочатку вважали, що текст майбутнього гімну України належить Шевченкові, бо надрукований він був поряд із поезіями Кобзаря. Можливо, Чубинський не претендував на авторство з політичних міркувань, боючись переслідувань царського уряду. Тепер достеменно відомо, що творці нашого державного символу — Павло Чубинський та Михайло Вербицький. Один із них знайшов вічний спочинок у Борисполі під Києвом, а другий — у Млинах, на території Польщі.

В Україні вперше гімн визнано офіційно в 1917 році, та ненадовго. Згодом його заборонили як “буржуазно-націоналістичний”. З 1950-го Українську Радянську Соціалістичну Республіку символізував твір, що починався словами “Живи, Україно, прекрасна і сильна, в Радянськім Союзі ти щастя знайшла”. Написали це Павло Тичина та Микола Бажан, а поклав на ноти Антон Лебединець. І лунала квазіода о шостій ранку та дванадцятій вечора по радіо, сповіщаючи “щасливих” громадян про початок і кінець дня. Тепер же народ України прокидається й засинає під слова надії: “Ще нам, браття українці, усміхнеться доля...”

Співавтор Оди на честь Батьківщини, чиє 190-ліття нині відзначаємо, зажив слави ще й як соліст церковного перемишльського хору. Там виконували твори Гайдна, Моцарта, Березовського, Бортнянського... Це й вплинуло на юнака, сформувало його смаки. Отож не дивно, що першими кроками Михайла Вербицького на композиторській стежці стали церковні хорали “Іже херувими” та “Да ісполнятся уста наша”. Ставши учнем Львівської духовної семінарії, він не припиняє занять музикою, зокрема й світською. Опановує гру на гітарі, навіть пише перший в Україні посібник “Поученіє Хітари”. Створює літургії, високодуховні композиції. Водночас озвучує п’єси як українських драматургів, так і перекладені з польської, французької, німецької, наближаючи чужомовні сюжети до місцевого колориту. Автор Державного гімну України створив музику до понад двадцяти вистав. Серед них — “Верховинці”, “Козак і мисливець”, “Жовнір-чарівник”, “Проциха”. Йому належить мелодрама “Підгіряни”. Доживав Михайло Вербицький на Яворівщині. Мав парафію, писав музику, займався педагогічною діяльністю. Там він і відійшов у інші світи.

Як свідчить Енциклопедія українознавства, в другій половині дев’ятнадцятого та на початку двадцятого століть на Центральній і Східній Україні незалежність символізував Шевченків “Заповіт”. Тепер мало хто знає, що вікопомний вірш Тараса Григоровича мав багато музичних інтерпретацій. Наприклад, Миколи Лисенка, Михайла Вербицького... Та безсмертним допомогла йому стати мелодія полтавського аматора, вчителя співу Гордія Гладкого. У Галичині як гімн виконували “Дай, Боже, в добрий час” Юрія Добролюбського, а у 1848 році Галицька Руська Рада у Львові постановила вважати за такий хорал “Мир вам, браття, всі приносим” Івана Грушалевича. Були часи, коли головною на західних землях була пісня на слова Якова Франка “Не пора”, а на Закарпатті — “Я русин був” та “Подкарпатські русини” (офіційно до 1938-го) Духновича. По всіх українських церквах службу завершували (та й нині завершують у храмах Київського патріархату) пречудовим хором Кониського, що вважається духовним гімном нашого народу. Аж морозом обсипає, коли під небеса зринає молитва до Всевишнього:

Боже Великий Єдиний,

Нам Україну храни.

Всі свої ласки й щедроти

Ти на люд наш зверни.

Дай йому волю,

Дай йому долю...

Дай довгого віку.

Щастя дай, Боже, народу

На многії, многії літа.

Віра КУЛЬОВА “Хрещатик”
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images
images
10/03/2005 | Снігозавали. З ними не можуть впоратися комунальники, хоча й прибирають кучугури понад шість тисяч двірників та більш як сотня машин
images
images
10/03/2005 | “ЄВРОПЕЙСЬКИЙ БЕНЕФІС” — уперше Україна стала....
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images

images
© газета "Хрещатик", "Хрещатик.Київ"
У разi використання матерiалiв
гіперпосилання на kreschatic.kiev.ua обов'язкове.
Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
| | | | | | | |



Fatal error: Class 'SAPE_client' not found in /spacenew/www/kreschatic.kiev.ua/index.php on line 211