21 грудня 2005 року, середа  №190 (2789) номер газеты в PDF-формате PDF новини в RSS-форматі RSS  | Facebook   |  Київ | Економіка | Суспільство | Дозвілля | Авто | Здоров'я | Технології | Транспорт
images
images
 Логотип видання 'Хрещатик'
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
13:22 |  На Корчуватому відкрили сучасний безкоштовний пляж
images images images
13:20 |  Розпочато благоустрій території парку відпочинку і культури «Гідропарк»
images images images
11:21 |  Від сьогодні до 23 серпня фунікулер зачинено на щорічний технічний огляд
images images images
11:06 |  Аудитори Київщини провели аудит фінансово-господарської діяльності ДСП з управління капітальним будівництвом зони відчуження
images images images
10:12 |  Віталій Кличко: «Українці зробили свій вибір вільно і демократично»
images images images
16:15 |  Список кандидатів в присяжні районних судів міста Києва
images images images
15:00 |  Віталій Кличко: «На маршрути у столиці вийшли 5 нових тролейбусів, до кінця липня додадуться ще 8»
images images images
13:41 |  КП «Київтранспарксервіс» оголошує нові аукціони в системі «ProZorro.Продажі»
images images images
15:26 |  Триває пошук земельних ділянок для будівництва житла постраждалим від афери «Еліта-Центр» (Оновлено)
images images images
14:55 |  Віталій Кличко ініціював службове розслідування щодо керівництва Святошинського дитячого будинку-інтернату
images images images
13:05 |  Киян запрошують долучитися до толоки «Чисто субота» у Гідропарку та на інших локаціях Дніпровського району
images images images
12:16 |  Київська влада працює над запровадженням механізму зміни місця голосування онлайн
images images images
10:38 |  Оновлений парк «Веселка» відкрився на Нивках
images images images
10:11 |  У столиці на рік припадає понад 2 тисячі знімальних днів у межах різноманітних проектів
images images images
09:19 |  Містобудівна рада підтримала проект детального плану території для мікрорайону на Троєщині
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса
images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

Державні закупівлі
Бюджет міста Києва на 2019 рік Контактний центр міста Києва - 1551
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    
images
полоса
images
images
СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА
images  
images
images
images
21/12/2005      надрукуватипрочитало 2543 человек  

images
“Школа Життя”
images

Ще двадцять років тому в Гаазі було прийнято хартію, що гарантує хворим на аутизм (тобто тим, котрі цілковито замкнені у собі і не здатні контактувати) право на освіту. Втім, в багатьох країнах колишнього СРСР таких дітей і донині визнають нездатними до навчання, віддають до спеціалізованих дитячих будинків, де навчають їх лише побутовим навичкам. У Києві, лише за офіційними даними, є кілька сотень таких малюків та підлітків. Для них за підтримки столичної влади організовані два навчальних заклади для дітей з різним ступенем ураження та збереження інтелекту. Ексклюзивні програми цих педагогів відомі за кордоном, а аналогічних шкіл ще й досі немає в Україні.

За доперебудовних часів недужим підліткам у дванадцять років автоматично ставили діагноз “шизофренія”

Ще донедавна байдуже ставлення до долі аутистів було повсюдним. Як згадує англійський психолог Кліф Хоккінз, у Великобританії у семидесяті роки ХХ століття невеличка група ентузіастів-лікарів та освітян агітувала за те, щоб створити школи для аутичних дітей. Потрібні були роки для того, щоб цю ідею стали сприймати всерйоз. Адже аутисти не реагують на звернення, не вміють спілкуватися і не терплять сюрпризів, бо навіть найприємніші несподіванки викликають у них занепокоєння.

І ще дванадцять років тому Марія Щибрик створила школу для таких дітлахів, ставши “першопроходцем”. Її донька Люба у три роки несподівано захворіла. Тривалі обстеження нічого не виявили. Врешті-решт від горе-спеціалістів мати почула: дитя невиліковне, здавайте доньку до спеціалізованого сиротинця та народжуйте іншу. Коли пані Марія у сльозах розказала чоловікові та старшому сину про таку “гуманну” пораду, хлопчик вигукнув: “Хай від своїх відмовляються. Любу ми не віддамо.” Пошуки допомоги тривали ще довго. Після випадкового знайомства з англійськими спеціалістами Джоном Берлі та Гері Лоубером вирушили до Великобританії. Там восьмирічній дівчинці вперше поставили діагноз “аутизм”. Втім, фахівці заспокоїли, що у третини цих хворих інтелектуальний рівень досить високий. За кордоном уже існувало чимало навчальних закладів для аутистів. Наприклад, в Італії у цих дітей намагалися розвинути емоції: вчили розрізняти звуки природи, аромати, кольори. У Бельгії вважали, що соціальна адаптація буде легшою за допомогою нових інформаційних технологій, тож найперша справа — навчити учня працювати з комп’ютером. В Англії ж, навпаки, спонукають якомога більше розмовляти і вчать поводитися у товаристві. Британські фахівці здивувалися, чому дівчинка до такого віку ніде не навчалася. І не могли повірити, що дитині не могли запропонувати жодного спеціалізованого закладу. Тож батьки почали навчати дівчинку в Британії. Проживали у друзів чотири місяці, за які Люба зробила певні успіхи. Як згадує пані Щибрик, продумані до дрібниць заняття здавалися казкою, бо тоді, за доперебудовних часів, ні про що подібне у СРСР і мріяти не могли. Людей з особливими потребами намагалися ізолювати, їхні проблеми не прийнято було обговорювати. Хтось із аутистів був приречений на тотальну домашню ізоляцію, інші потрапляли до психоневрологічних інтернатів, де про розвиток годі було й думати. Дивувало і шанобливе ставлення до батьків, адже там не вважали, що такі родини ведуть неповноцінне життя.

Директор англійської школи Сюзан Осборн навіть запропонувала взяти Любу до себе у сім’ю, аби дитина й далі навчалася. “Ваша Любов стала нашою великою любов’ю”,— сказала вона. Проте, звісно ж, батьки не хотіли відмовлятися від дитини. Тож пані Марія вирішила розв’язати проблему інакше: відкрити аналогічний навчальний заклад для аутистів у Києві. Півтора року боролася вона за таку можливість, оббиваючи пороги кабінетів чиновників від освіти та урядовців. І врешті-решт створила приватну школу, взявши на себе всю відповідальність за цей проект. Звісно, плату за навчання недужих дітей вона не брала.

Два класи замкнених в собі хлопців зусиллями педагогів все ж таки опановують програму дванадцятирічок

Нині київська “Школа Життя” відома не лише у нас, а й за кордоном. Вона активно співпрацює з Київським міським центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. У закладі навчаються аутичні діти та ті, що мають схожі діагнози (епілепсія, дитячий церебральний параліч). Займаються за англійською методикою, є й власні напрацювання. Вихователі — переважно батьки хворих дітей (до слова, на кожних два учня — дорослий). Адже без опіки такі діти лякаються всього нового.

В школі є сенсорні, музичні заняття, ігротерапія, логотерапія, консультації психолога, логопеда, масаж. Соціально-побутове навчання, ляльковий театр, арт-терапія допомагають позбутися страхів. Почуття любові та безпеки, як каже пані Щибрик, повинно оточувати аутистів, щоб їхні душі перестали “ховатися у мушлях відстороненості”. За цей час вже чимало дітей, яким допомогли у “Школі Життя” почали навчатися у допоміжних школах, а дехто навіть опановує науки за звичайною програмою у стандартних дванадцятирічках. Проте щоденні заняття разом з тридцятьма галасливими однолітками давалися таким дітям досить важко. А “Школа Життя” офіційного документа про здобуття середньої освіти видавати своїм вихованцям не має права. Та три роки тому Головне столичне управління освіти та науки вперше в Україні заснувало в Київському інтернаті № 7 два класи для аутичних дітей. В деяких випадках інтелектуальний потенціал аутистів набагато вищий, ніж у однолітків, але навіть будучи суперпрограмістом, такий хворий часто не в змозі заговорити з незнайомою йому людиною. Спочатку молодий і амбіційний колектив (десять педагогів-дефектологів, психологів, арт-терапевтiв та лікарів) взяв під свою опіку шістьох малят. Як розповіла вчителька Лариса Авраменко, важко було пробитися в “замкнені світи” аутистів. Недужі не розуміють соціальних норм, можуть взяти чуже, вийти з класу під час уроку. Тож фахівцям доводилося навчати цих школяриків найелементарнішому. Щоб створити індивідуальний план розвитку для кожного вихованця інтернату, освітяни вели персональні щоденники, в яких відмічали навіть незначні зміни у поведінці та знаннях учнів. Намагалися з’ясувати у батьків усі подробиці виникнення хвороби.

Слава Наумов всупереч невтішним прогнозам психіатрів став “хорошистом”, грає на скрипці та опікується молодшим братиком

Одному з учнів інтернату № 7 Славi Наумову діагноз “ранній дитячий аутизм” поставили у чотири роки. Та ще задовго до цього мати хлопчика помітила, що її дитина поводиться якось дивно. У Слави була затримка мовлення і дивився він ніби “крізь неї”. Проте невропатолог заспокоїв, що все у межах норми і з віком мине. Сім’я Наумових звернулася до логопеда: Слава почав потрошку розмовляти, проте дивна поведінка не зникала. Він не відгукувався на своє ім’я, майже не реагував на оточуючих. Діагноз визначила лише медико-педагогічна комісія. Батьки розуміли, що здаватися не можна. Прочитали безліч статей про цю загадкову хворобу, дізналися, що аутичних дітей за кордоном вважають обдарованими. За статистикою понад десять відсотків таких хворих мають видатні творчі здібності, коли серед здорових людей цей показник не вищий за один відсоток. Тож Слава почав ходити на уроки музики i вже в п’ять років грав на фортепіано.

Коли хлопчику виповнилося сім років, батькам запропонували віддати Славу до першого класу. Родина була не в захваті від цієї ідеї, адже син так і не навчився спілкуватися ні з однолітками, ні з дорослими. Проте за кілька років сталося диво.

— Я вдячна педагогам сьомого інтернату, адже завдяки їхній чуйності та працелюбності у моєї дитини з’явився інтерес до життя,— каже Раїса Наумова.— Під час уроків уважний, тягне руку, щоб відповісти, має “тверді” четвірки за п’ятибальною системою. Займається у музичній школі з класу скрипки. Слава останній рік навчається у спеціалізованих класах, в наступному його вже переведуть до звичайної школи. До того ж він грається з однолітками з нашого двору, захищає свого молодшого братика.

Директор інтернату № 7 Катерина Каченко вважає, що швидке одужання Слави Наумова стало можливим завдяки наполегливості його матері, яка вчасно звернулася по допомогу до спеціалістів. Втім, більшість батьків, діти яких отримали попередній діагноз “затримка мовлення” або “відсталість у розвитку”, втрачають дорогоцінні дні, чекають, сподіваються, що син або дочка здолає труднощі i наздожене однолітків. В цей час з малечею повинні працювати медик, психолог i педагог. Чим пізніше вони вiзьмуться за корекцію поведінки аутичного маляти, тим важче буде виправити дефекти.

Зараз в інтернаті майже підготовлені авторські програми для навчання аутичних дітей. Втім, пані Каченко сподівається, що до роботи залучаться науковці, і вони разом завершать цю справу. Тоді можна буде говорити про відкриття не кількох класів, а дванадцятирічки для аутистів, яка має стати для них ще й школою життя.

Ліна МІРОШНИКОВА “Хрещатик”, Тетяна КОЛЕСНИЧЕНКО спеціально для “Хрещатика”
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images
images
21/12/2005 | Домівка для безбатченка. Кожен четвертий вихованець київських сиротинців поки що не забезпечений житлом
images
images
21/12/2005 | З турботою про нужденних. Фахівці столичної організації Товариства Червоного Хреста відвідують недужих, безплатно надають медико-соціальні послуги, забезпечують продуктами та вітамінними препаратами хворих на туберкульоз і ВІЛ/СНІД
images
images
21/12/2005 | Глухий кут. Люди з вадами слуху домагаються, аби інформаційні програми демонстрували з титруванням і сурдоперекладом
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images

images
© газета "Хрещатик", "Хрещатик.Київ"
У разi використання матерiалiв
гіперпосилання на kreschatic.kiev.ua обов'язкове.
Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
| | | | | | | |


: 0.7023 sec