23 квітня 2006 року православні, греко-католики та багато інших християн світу відзначають своє найбільше релігійне свято — Воскресіння Ісуса Христа. В народі його ще називають Пасхою (відтоді, як на українську землю наприкінці першого тисячоліття прийшло християнство). Цей день вважається днем воскресіння Ісуса Христа. Та саме весняне свято зародилося набагато раніше.

З давньої легенди ми знаємо, що сім тисяч років тому жили троє братів-мисливців: Тур, Пан і Яр. І відмовився молодший з них турів полювати, а захотів поле зорати та засіяти зерном, та зібрати врожай, та хліба напекти людям на здоров’я. Й опустилися до нього золотий плуг і золоте ярмо. Взяв він золоте ярмо, накинув на пару волів, що паслися поблизу, запряг їх у плуга золотого і проорав першу в світі борозну. А потім — другу, й десяту, і соту. Засіяв поле половою — пшеницею дикою, і зросла вона буйним колосом. Зібрав урожай Яр, і борошна намолов, і спік першу хлібину, і другу, й десяту, і соту. І людей частував. І навчив їх орати, сіяти й хліб ростити.

За все те великі боги Вирію взяли його до себе і скупали в Озері Живої Води. І став Яр — Ярилом, богом весняних робіт і родючості. І спускався він на землю в той весняний день, коли можна було засівати землю зерном. І то був ВЕЛИКДЕНЬ. Тобто Великий День хлібороба. Святий День. З того дня й прикрашає наші оселі запашний духмяний кулич — паска.

Існує й легенда про писанку, яку старі люди переказують своїм онукам-правнукам. У ній розповідається про те, що доки традиція розпису яєць яскравими кольорами передаватиметься з покоління в покоління, — світ існуватиме. За переказами, зло має вигляд потворної істоти, яку вищі світлі сили у прадавні часи прикували до скелі. Кожного року ті сили рахують писанки: якщо їх більшає — міцнішають ланцюги, які тримають потворну істоту, але щойно кількість писанок поменшає — зло звільниться навіки, і силу ту вже ніхто не зможе зупинити.

Немає у Європі іншої держави, де б перехід від язичництва до християнства відбувся так гармонійно, як в Україні. Християнство саме тут увібрало всі народні звичаї й традиції.

Дата святкування Пасхи встановлюється наперед і кожен рік припадає на різні дні — з 22 березня по 25 квітня за старим стилем або з 4 квітня по 8 травня за новим стилем.

На відзначення свят Великодня, як й інших видатних дат, Київською міською державною адміністрацією, як повідомили у її прес-службі, прийнято відповідне розпорядження. Згідно з документом, 23 квітня о 16.00 на майдані Незалежності розпочнеться загальноміське свято з нагоди світлого Христового Воскресіння. У програмі свята благословенне слово ієрархів православної церкви, освячення пасок та пригощання великодніми стравами, великий концерт за участю художніх колективів та окремих виконавців столиці. Працюватимуть кіоски з продажу пам’ятних сувенірів.

Для киян та гостей міста, які не байдужі до духовних традицій України, великодні акції влаштовують і в усіх районах столиці. Зокрема, в Шевченківському, у парку імені Тараса Шевченка 23 квітня відбудеться святковий концерт “Великодні збори — на добро, на радість”. Урочистості з нагоди світлого Христового Воскресіння справлятимуть в дитячих музичних школах № 26, № 32. Цьому присвячено й завершальний концерт районного туру Всеукраїнського фестивалю дитячої та юнацької творчості “Чисті роси”. У школах і бібліотеках, Центрі творчості дітей та юнацтва організують відкриті уроки, тематичні бесіди, цікаві та пізнавальні зустрічі. Вихованці художньої школи № 7 влаштують виставку писанок, святкові та шефські концерти.