Логотип видання 'Хрещатик'

images
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама  | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
images
Новини
  images
17 травня 2006 року, середа  №68 (2863) номер газеты в PDF-формате PDF новини в RSS-форматі RSS   |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    
images
полоса
images
images
МЕГАПОЛІС
images  
images
images
images
17/05/2006      надрукуватипрочитало 2878 человек  

images
Дерева-патріархи Найстаріший київський дуб росте на вулиці Осиповського, 3, а саджанець першого каштана привіз до нашого міста із Волощини Петро Могила
images

Зараз у Києві — найбільшому за площею місті України — налічується всього кілька десятків ботанічних пам’яток природи — старих лип, каштанів, дубів. Вони були й залишаються окрасою столиці і мають статус об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення.

На одній з найстаріших вулиць Києва — Володимирській, на відрізку між бульваром Тараса Шевченка і Софійським собором до сьогодні дожило: 12 прадавніх дерев липи серцелистої, 8 — ясена звичайного та 12 — гіркокаштана звичайного. Вік старожилів 150—200 років, висота близько 20 метрів. Збереглися в столиці й платани. Для нашого міста платан є рідкісною, екзотичною породою. У Києві майже два десятки дорослих екземплярів цього виду. Найкращі за станом і найбільші платани можна побачити на Хрещатику (у дворі будинку Київської міської ради). Висота їх сягає 20 метрів. Перші посадки цих екзотів на Хрещатику були здійснені у 1947 році.

Одна з найвідоміших ботанічних пам’яток — вікова липа, яка росте на Старокиївській горі біля залишків підмурку Десятинної церкви. Вік її приблизно 500 років, обвід стовбура 300 сантиметрів. Дерева-патріархи можна побачити і на території Києво-Печерської лаври, заснованої у 1051 році. Вік цих лип і каштанів — 150—200 років, а висота сягає 20 метрів. Поблизу Києво-Печерської лаври, на вулиці Січневого повстання, 29, уцілів найстаріший у Києві ясен (200-річний). На вулиці Суворова (недалеко від перетину з Московською стоїть 25-метровий “віковий” дуб (як зазначено на чавунно-кам’яній брилі при його стовбурі), цьому екземплярові майже 200 років.

Є цікаві дерева і на вулиці Банковій, 2, на території садиби Спілки письменників України. Садиба та будинок колись належали синові відомого цукрозаводчика Ізраїля Бродського — Леву Бродському. Біля будинку було висаджено кілька десятків берек, які начебто привезли з Італії. До наших часів протрималися лише п’ять із них. Дерева мають гарний вигляд і плодоносять.

Ряд білих тополь зберігся на вулиці Госпітальній, 18. Цих представників живої природи взято під охорону, зважаючи на значний вік (130—150 років). Їх висаджено у 1855—1870 pоках, коли впорядковували територію, прилеглу до фортеці Косий Капонір, Військово-фельдшерської школи та клініки медичного факультету Київського університету. Тут же, на Госпітальній, 18, росте 150-річне дерево клена-явора. Його вважають найстарішим поміж кленів-яворів у Києві.

У Шевченківському районі (на території Інституту міжнародних відносин Київського університету імені Тараса Шевченка) зростає “платан академіка Кащенка” — єдине дерево платана східного, що лишилося від створеного Миколою Кащенком Акліматизаційного саду (вік рослини близько 120 років, а висота 25 метрів).

Ще кілька ботанічних пам’яток збереглися в провулку Делегатському. Йдеться про 200-річні дуби і липи, заввишки 20—25 метрів.

Поряд із площею Тараса Шевченка (вул. Вишгородська, 69), на території Інституту ендокринології і обміну речовин НАН України, розкинув гілля дуб, вік якого близько 400 років. Порівняно з ним кілька 150—200-річних лип, дубів і каштанів на тій-таки вулиці у колишньому маєтку Крістерів — просто підлітки! Але найстарішими екземплярами дубів, котрі збереглися в Києві, ботаніки називають дерева, що ростуть на Вишгородській, 69 і на вулиці Осиповського, 3. Їм, вважають вчені, 600—700 років. Вони — залишки лісів, які вкривали схили Пуща-Водицької улоговини.

А найповажніша у Києві ялиця росте на вулиці Осиповського, 4, навпроти Інституту харчової хімії та технології НАН України. Їй 150 років, висота сягає 28 метрів. На території Головної астрономічної обсерваторії НАН України красуються близько 40 дубів віком 300—400 років та з обводом стовбурів майже 470 сантиметрів.

До визначних природних об’єктів міста належить і віковий дуб, що зберігся на території Голосіївського району (вулиця Кащенка, 40), недалеко від північно-західної частини Корчуватського кладовища. Це 400-річний велетень, висота якого становить 28 метрів, а обвід стовбура — 580 сантиметрів.

У цьому ж районі на території Китаївського скиту примостилися п’ять розложистих дерев софори японської, вік яких орієнтовно 150 років, а висота — близько 20 метрів. Ці дерева були посаджені монахами Києво-Печерської лаври у середині XIX століття і є прикладом вдалої акліматизації рослин. Скит дав притулок ще одному дереву-патріарху. Там біля Троїцької церкви здіймається найстаріше в Києві дерево каштана віком понад 350 років, заввишки 25 метрів. За легендою, митрополит Петро Могила привіз саджанець із Волощини та посадив у цьому місці.

На розі Харківського шосе, 181/21 і вулиці Вербицького теж росте відомий дуб, який вважають залишком дубово-соснового лісу, що формувався на лівобережній надзаплавній піщаній терасі.

Біля прохідної заводу “Більшовик” (вулиця Індустріальна, 2) височіє його побратим, вік якого 350—400 років. Цей екземпляр є, певно, єдиною у промисловій частині міста згадкою про природні діброви.

Біля станції метрополітену “Нивки” (проспект Перемоги, 73-а) тягнеться до неба одна з перших київських акацій. Їй майже 200 років, а виросла до 22 метрів. Ще кілька екземплярів, що досягли такого почесного віку, є на Подолі та Куренівці.

Можна помилуватися 120-річним деревом туї (її висота — 14 метрів) на вулиці Львівській, 72, де довгожителька стоїть фактично на пустирі без належного догляду й захисту. А поряд —

200-літня груша (заввишки 13 метрів), вона теж добре збереглася і, ймовірно, є найдавнішою у Києві.

З кожним роком усе більше бетону, арматури і вихлопних газів з’являється у місті, зникають прадавні зелені мешканці Києва... Але обов’язок кожного — пам’ятати про наших мовчазних “братів більших” — про вікові дуби і липи, каштани і клени, оберігати і шанувати цих довгожителів, адже то — свідки історичного минулого і нового прийдешнього. Бо ж вони і нас переживуть. Мають пережити.

Олександр БЕЙДИК доктор географічних наук, доцент кафедри країнознавства і туризму географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images

images
© газета "Хрещатик", "Хрещатик.Київ"
У разi використання матерiалiв
гіперпосилання на kreschatic.kiev.ua обов'язкове.
Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
| | | | | | | |