23 червня 2006 року, п'ятниця  №89 (2884) номер газеты в PDF-формате PDF новини в RSS-форматі RSS  | Facebook   |  Київ | Економіка | Суспільство | Дозвілля | Авто | Здоров'я | Технології | Транспорт
images
images
 Логотип видання 'Хрещатик'
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
16:15 |  Список кандидатів в присяжні районних судів міста Києва
images images images
15:00 |  Віталій Кличко: «На маршрути у столиці вийшли 5 нових тролейбусів, до кінця липня додадуться ще 8»
images images images
13:41 |  КП «Київтранспарксервіс» оголошує нові аукціони в системі «ProZorro.Продажі»
images images images
15:26 |  Триває пошук земельних ділянок для будівництва житла постраждалим від афери «Еліта-Центр» (Оновлено)
images images images
14:55 |  Віталій Кличко ініціював службове розслідування щодо керівництва Святошинського дитячого будинку-інтернату
images images images
13:05 |  Киян запрошують долучитися до толоки «Чисто субота» у Гідропарку та на інших локаціях Дніпровського району
images images images
12:16 |  Київська влада працює над запровадженням механізму зміни місця голосування онлайн
images images images
10:38 |  Оновлений парк «Веселка» відкрився на Нивках
images images images
10:11 |  У столиці на рік припадає понад 2 тисячі знімальних днів у межах різноманітних проектів
images images images
09:19 |  Містобудівна рада підтримала проект детального плану території для мікрорайону на Троєщині
images images images
09:08 |  Міська влада постійно підтримує дитячі будинки сімейного типу – Марина Хонда
images images images
17:26 |  Департамент культури дає Гідропарку нове життя
images images images
17:25 |  Віталій Кличко показав, як триває реконструкція легкоатлетичного манежу на Березняках
images images images
17:24 |  е-пенсія вже в Україні
images images images
16:34 |  У I півріччі 2019 року підприємствам міста Києва відшкодовано 6,5 млрд. грн. ПДВ
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса
images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

Державні закупівлі
Бюджет міста Києва на 2019 рік Контактний центр міста Києва - 1551
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    
images
полоса
images
images
КИЇВ І СВІТ
images  
images
images
images
23/06/2006      надрукуватипрочитало 1235 человек  

images
Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Словенія в Україні Прімож Шеліго: “Міста моєї країни називають царством бароко”
images
У вересні минає два роки, як Прімож Шеліго оселився в Києві. Нині він Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Словенія в Україні. Пан Шеліго уродженець Любляни, за освітою економіст. До приїзду в нашу столицю працював у Москві й Анкарі. Володіє англійською, італійською, російською мовами, опановує українську. Одне із захоплень — сучасне образотворче мистецтво. Він представник двомільйонної країни, котра була найблагополучнішою і найбагатшою частиною колишньої Югославії.

Її оминули балканські війни, а свою державну незалежність вона, як і ми, здобула 1991 року.

На референдумі переважна більшість громадян проголосувала за вступ до Євросоюзу і НАТО

— Недавно член Комісії з економіки й монетарної політики Європейського союзу Хоакін Алмунья сказав: “Словенія відповідає всім критеріям для вступу в ЄС. Це насамперед заслуга політики, орієнтованої на стабільність, а також реформ, що відбулися. Це і вплинуло на рішення згаданої комісії, яка запропонувала ввести євро в Словенії з першого січня 2007 року. Це питання престижу”.

— На таку оцінку наш народ заслужив наполегливою працею і бажанням зайняти гідне місце в спільному європейському домі,— розповідає Прімож Шеліго.— П’ятнадцять років тому, коли ми здобули суверенітет, перше, з чим зіткнулися, була економічна криза і повна відсутність ринків збуту. Втім, прийняли нове законодавство, активно шукали партнерів і укладали договори про співпрацю. Наші скромні природні багатства — сіль і легніт (низькоякісне вугілля) — поставили на службу економіки, як і гідро-, теплоелектростанції, а також єдину атомну. Потроху справи пішли вгору. Невдовзі провели референдум про вступ Словенії до Європейського союзу і

НАТО. І за перше, і за друге питання народ висловився позитивно. За євроспільноту проголосувало вісімдесят дев’ять відсотків населення, за Північно-Атлантичний блок — шістдесят вісім. У січні наступного року розпрощаємося із толарами — бо матимемо євро. Зрештою і сьогодні ця грошова одиниця нам не чужа — всі міжнародні розрахунки здійснюються за її допомогою. До слова, середня заробітна плата словенців становить сімсот п’ятдесят євро на місяць. Цього досить для нормального життя. Радує й те, що рівень безробіття не перевищує дев’яти відсотків.

— Очевидно, в цьому є й заслуга добре розвиненого туристичного бізнесу. Недарма ж Словенію величають зеленою скарбницею Старого Світу.

— Моя батьківщина має все: високогір’я, море, ріки з прозорими водами, озера, водоспади, печери. Майже половину площі займають ліси. У нас навіть клімат на різні смаки: середньоєвропейський, альпійський та середземноморський. Співвітчизники люблять повторювати, що за день вони можуть встигнути побувати на морському пляжі й покататися на лижах у Альпах, адже країна розташована між Альпами, Адріатичним морем і Панонською низовиною, межує з Італією, Австрією, Угорщиною та Хорватією. До нас легко потрапити з будь-якої точки світу завдяки близькості до важливих культурних та індустріальних центрів.

Словенці пишаються своєю природою й оберігають її. Не дивуйтеся, якщо десь у горах на висоті 1400 метрів побачите контейнери для сміття і навіть спеціальні автомати для відкривання бляшанок.

— Мабуть, це пояснюється тим, що більша частина гірського хребта Юлійських Альп розташована в Триглавському національному парку?

— Не тільки. Просто ми цінуємо природне багатство, подароване Богом. Тим більше, що воно допомагає нам поповнювати бюджет. Торік на туристах, що приїжджали на наші курорти, країна заробила два мільярди доларів.

— Подейкують, лижі світу дали саме словенці.

— У всякому разі в багатотомній праці історика Валвасора “Слава князівства Каніольського” є згадка про те, що лижі винайшли в XVII столітті поблизу Нотраньска на Блошському плоскогір’ї. Це ще не все. Зі словенської мови до міжнародного лексикону потрапило слово “карст”. Воно означає вапнякові плато. А наші розташовані між Ново-Горіцею, долиною Віпави, горою Славніком і затокою Трієстом. У карстових породах нараховується понад шість тисяч печер. Найвідвідуваніші Постойна й Шкоцьян, визнані ЮНЕСКО всесвітнім надбанням. До слова, в літописах є згадка й про найвищу точку Альп — гору Триглав висотою 2864 метри. Про неї відомий англійський мандрівник Лонгстаф сказав: “Вершина є господарем світу мрій і тому єдина і неповторна”.

Національна кухня — сплав трьох культур — панонської, альпійської і середземноморської

— Тож не дивно, що ваші гірські курорти мають такий попит у європейських відпочивальників протягом року.

— Ми це враховуємо. Для своїх і закордонних гостей збудували сто сорок чудових баз, до яких прокладено добре окреслені та огороджені дороги. Перлиною вважається курорт Мариборське-Похор’є, де поєднується активний відпочинок на гірськолижних трасах із заспокійливим — лікуванням відомими мінеральними водами. Тільки лижні траси різних ступенів складності займають площу двісті двадцять гектарів і, що дуже зручно, всі вони поєднані між собою системою фунікулерів, здатних перевозити майже дві тисячі лижників щогодини. Тут традиційно проводяться міжнародні змагання серед лижниць за кубок світу зі слалому “Золота лисиця”.

Саме ж місто Марибор лише тринадцять кілометрів відділяє від австрійського кордону, 43 — від хорватського та 90 — від угорського. Засноване 1254 року, нині воно є другим містом Словенії, її важливим економічним і культурним центром. Тут виготовляють високоякісні білі вина. Мало хто знає, що ми також виробляємо “Токай”, але, оскільки угорці мають патент на нього, свій трунок охрестили “Точаєм”, і цей бренд зареєстрували в Страсбурзі.

— Але ж, як кажуть, не вином єдиним...

— Це правда. Хоча наші морські пляжі простяглися лише на сорок шість кілометрів, вони всі чисті й загосподарьовані. Піран, Ізола, Копер, що причаїлися вздовж берегової лінії, зачаровують середньовіковою архітектурою. Наприклад, містечко Копер є одним із найяскравіших зразків містобудування на півночі півострова Істрія. Ізола має багатющі риболовецькі традиції. Туристичні об’єкти — готелі, ресторани, пляж — розташовані в південній частині міста, в Симоновій затоці. Піран — порт, що охороняється як пам’ятка історії та культури. В ньому зберігся стародавній план забудови, вузенькі вулички. Найбільше зацікавлення у мандрівників викликає Порторож (місто червоних троянд). Він славний комфортабельними готелями з ресторанами і басейнами. Там регулярно відбуваються міжнародні конгреси і форуми.

— Ви не раз згадували про ресторани. Чим вони різняться від ресторанів у інших європейських країнах?

— Насамперед традиціями. Сплав трьох культур — панонської, альпійської і середземноморської — наклав відбиток і на страви словенської кухні. З давніх-давен у нас готують за принципом “просто і смачно”. На перше подають м’ясний чи курячий бульйон або грибний суп. Країна багата на дичину, тож наїдки із гірської кози, оленя або навіть ведмедя в меню ресторанів не рідкість. Форель також посідає гідне місце на столі. Не забувайте й про шніцелі (Відень поряд), ескалопи, зрази. Суто національний спеціалітет — штруклі, начинені фаршем кульки з тіста. Їх готують солоними, солодкими, зі шпинатом, сиром, горіхами, грушами. Без жганців (каш) не відбувається жодне застілля, як і без картопляних кнедлів зі сливами, абрикосами, котрі обсмажують на маслі і їдять, посипаючи цукром і сухариками. Раджу скуштувати і десерт: потіцу, гібаніцу, завітек, палачинки. Потіца — пиріг з горіхами, такий же символ Словенії, як і гора Триглав або дерево липа. Гібаніца — листкове тісто з горіхами, маком, родзинками і сиром, полите гарячим маслом і вершками. З нею чудово смакують ароматні напівсухі або напівсолодкі вина. А ось на Красі варто скуштувати сушену свинину пршут з червоним тераном. Зі словенськими стравами і винами ви найкраще ознайомитеся на будь-якій дорозі під час збору винограду або на осьміцах — вісімках, де селяни пропонують місцеві вина і кулінарні шедеври.

— А відпочити в селянських обійстях можна, адже нині це так модно?

— Авжеж. Туристичні агрооселі, де поряд із сільськогосподарською діяльністю господарі займаються турбізнесом, розташовані вдалині від міського галасу й щоденної суєти, в мальовничих куточках країни. Комфорт у садибах позначають не зірочками, як у готелях, а кількістю зображень яблук. Будинки з умебльованими кімнатами, спільною ванною й туалетом мають одне червонобоке. Там, де є автономний санвузол і пропонується різноманітне харчування, можна побачити чотири яблучка. Взагалі в усіх двохстах агрооселях у будь-яку пору року гостей зустрічають словами “Ласкаво просимо”. Зазвичай господарі влаштовують різні розваги, катання на конях, велосипедні мандрівки, організовують риболовлю. Гості можуть навчитися пекти хліб або варити сливовицю чи готувати домашній сир. Утім, до нас їдуть звідусіль, аби в термальних джерелах, точніше, в шістнадцяти спеціалізованих оздоровницях, поправити здоров’я.

Любляна — одне з наймальовничіших міст Старого Світу

— Але ж, окрім природних принад, Словенія має багату культурно-мистецьку спадщину.

— Це правда. В культурному плані Словенія зорієнтована на Центральну і Східну Європу. Міста моєї країни називають царством бароко. Вперше воно заявило про себе в XVI столітті за часів люблянського єпископа Томаса Хрена, а розквіт стилю відбувся після відкриття в нашій столиці академії Оперосорум у 1693 році. До речі, без зайвої скромності скажу, що пишаюся оцінкою іноземців Любляни, як одного з найкращих міст Старого Світу.

— Чи це правда, що місто згадується в античних міфах?

— Так, точніше, в грецькому, про золоте руно. Ясон, викравши казковий скарб у царя Колхіди, переховуючись від його гніву, знайшов притулок у гирлі Дунаю. Разом зі своїми супутниками дійшов до тих місць, де нині розташована Любляна, і в жорстокій битві здолав дракона. В VI столітті на берегах річки Любляниці оселилися слов’янські племена. Поступово поселення перетворилося на великий економічний і торговельний центр. А публічна бібліотека, академія мистецтв, музична академія підтвердили це звання. Епоху бароко увінчує творчість знаменитого Франческо Робби, зокрема його фонтан “Ріки Карніолії”. Завдяки філантропу, меценату барону Жизі Зосу в Любляні настає вік Просвіти. Словенську мову починають вивчати в школах. Тоді ж вона стає мовою адміністративного спілкування. В ХХ столітті столиця пережила друге народження завдяки великому містобудівнику й художнику Йоже Плечніку, який зробив її неповторною. До речі, назва міста перекладається як “улюблена”. Коли будете у нас, переконаєтеся, наскільки прекрасна наша улюблениця, особливо її старовинні квартали. Приміром, площа Прешерна — бароко, модерн, витвори Плечника становлять єдиний ансамбль. Одна із візитівок — Тримостов’є, де поряд розташовані два пішохідних і Драконів міст. Не можна обминути й Люблянський замок, який почали зводити ще в ХІІ столітті за правління корінтських герцогів із родини Спангайм. Згодом твердиня стала центром Краньської країни, а потім перейшла у спадок до Габсбургів. Нині тут завжди повно туристів і молоді, яка призначає побачення. Перлина архітектури — наша ратуша. Її звели ще 1718 року за проектом Грегора Мачека: там є фонтани Геркулеса і Нарциса Франческо Робби, готичний зал, а також карта Любляни XVII століття над порталом. Сьогодні там працює міська рада. Взагалі все, чим ми багаті, краще побачити на власні очі, тож запрошую киян на побачення зі Словенією.

Олена СЕДИК “Хрещатик”
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images

images
© газета "Хрещатик", "Хрещатик.Київ"
У разi використання матерiалiв
гіперпосилання на kreschatic.kiev.ua обов'язкове.
Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
| | | | | | | |


: 0.9101 sec