4 липня 2006 року, вiвторок  №93 (2888) номер газеты в PDF-формате PDF новини в RSS-форматі RSS  | Facebook   |  Київ | Економіка | Суспільство | Дозвілля | Авто | Здоров'я | Технології | Транспорт
images
images
 Логотип видання 'Хрещатик'
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
15:26 |  Триває пошук земельних ділянок для будівництва житла постраждалим від афери «Еліта-Центр» (Оновлено)
images images images
14:55 |  Віталій Кличко ініціював службове розслідування щодо керівництва Святошинського дитячого будинку-інтернату
images images images
13:05 |  Киян запрошують долучитися до толоки «Чисто субота» у Гідропарку та на інших локаціях Дніпровського району
images images images
12:16 |  Київська влада працює над запровадженням механізму зміни місця голосування онлайн
images images images
10:38 |  Оновлений парк «Веселка» відкрився на Нивках
images images images
10:11 |  У столиці на рік припадає понад 2 тисячі знімальних днів у межах різноманітних проектів
images images images
09:19 |  Містобудівна рада підтримала проект детального плану території для мікрорайону на Троєщині
images images images
09:08 |  Міська влада постійно підтримує дитячі будинки сімейного типу – Марина Хонда
images images images
17:26 |  Департамент культури дає Гідропарку нове життя
images images images
17:25 |  Віталій Кличко показав, як триває реконструкція легкоатлетичного манежу на Березняках
images images images
17:24 |  е-пенсія вже в Україні
images images images
16:34 |  У I півріччі 2019 року підприємствам міста Києва відшкодовано 6,5 млрд. грн. ПДВ
images images images
15:48 |  Усі дільничні виборчі комісії столиці готові до проведення позачергових виборів народних депутатів України
images images images
15:14 |  Триває локалізація аварійної ситуації на Мостицькому колекторі
images images images
13:31 |  Чорнобильцям столиці потрібно змінити посвідчення
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса
images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

Державні закупівлі
Бюджет міста Києва на 2019 рік Контактний центр міста Києва - 1551
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    
images
полоса
images
images
ПРИРОДА І МИ
images  
images
images
images
04/07/2006      надрукуватипрочитало 3684 человек  

images
Дніпро, Славутич, Борисфен... Довжина цієї ріки більша, ніж відстань від Києва до Лондона
images

Дніпро — одна з найбільших річок Європи. Відстань від витоку до гирла становить 2201 кілометр, що більше, ніж від Києва до Лондона чи, скажімо, Парижа. Значна й площа водозбору — 504 тисячі квадратних кілометрів, тобто не набагато менша за площу України.

Ріку почали використовувати для всіляких потреб людини ще в сиву давнину. По ньому проходила значна частина історичного шляху “із варяг у греки”. Недарма саме на високих берегах нашого Славутича виник стольний град, за який боролися і місцеві князі, й чужоземні завойовники...

Близькість до ріки інколи завдавала клопоту. Зокрема у дванадцятому столітті водна стихія підступила аж до стін Видубицького монастиря. Берег закріпили в 1199—1200 роках. І хоча відтоді минуло понад 800 років, історія зберегла ім’я будівничого — Петро Милонєг. А втім, з часом берег все-таки розмило, через що зруйнувалася східна частина Михайлівського собору.

Значно більш відомим фактом є хрещення киян у 988 році. Воно відбулося не в легендарній Почайні, а у видовженій затоці Дніпра, куди впадала ця річка. Пізніше цю затоку стали використовувати як гавань. Проте судна, що заходили з півночі, були змушені робити чималенький гак. Отож у 1712-му в косі пробили канал. З часом він розширився, а косу розмило. Фактично зникла і затока.

Загалом роль ріки для судноплавства раніше була надзвичайно великою. Згадаймо: ще кілька десятків років тому Київ сполучався практично з усіма містами на Дніпрі. Відстань від столиці України до Херсона колісні пароплави долали за три доби. Час від часу вони сідали на мілину, отож русло доводилося часто поглиблювати.

Масштабні русловипрямні роботи біля Києва розпочали в середині дев’ятнадцятого століття. Головну увагу приділили Чорторию — протоці, що починалася дещо вище від нинішнього Петрівського залізничного моста. Далі водний потік зливався з Десенкою і знову повертався до Дніпра перед сучасним мостом Метро.

Чорторий завдавав клопоту з кількох причин. Саме там, де нині міст Метро, в 1848 році почали будувати перший київський капітальний міст, що дістав назву “Ланцюговий”. Близькість Чорторию спричинювала нерівномірність течії, водоверти.

Ще одна важлива обставина, яка зумовила потребу в регулюванні русла, полягала в тому, що у Чорторий йшла значна частина стоку. Отже, правий рукав Дніпра був мілководним. Це заважало судноплавству, яке в середині дев’ятнадцятого століття стрімко розвивалося. При цьому слід враховувати, що на той час Київ був розташований лише на правому березі. Відтак Чорторий у місці його відокремлення загатили, а русло поступово засипали. Тепер знайти протоку, що розділяла острови Муромець і Труханів, неможливо. Проте Чорторий усе ж частково зберігся — це протока між Трухановим островом і лівим берегом Дніпра. Верхня ж частина лівобережного рукава Дніпра іменується Десенкою. Нині, коли немає чіткої межі між Десенкою та Чорториєм, усю зазначену протоку на картах підписують так: Десенка (Чорторий). Насправді ж правильніше використовувати першу назву для верхньої частини протоки, а другу — для нижньої.

Ще один захід, який слід згадати, — зведення загати на Десенці в місці її відокремлення від Десни. Це не тільки сприяло збільшенню водності правобережного рукава Дніпра, а й полегшило шлях до урочища Муромець.

Протягом сторіч береги Славутича зміцнювали каменем. Його просто насипали на березі або робили мощення. Блукаючи берегами Дніпра, можна побачити старе кріплення, що часто пошкоджене.

Першу ділянку гранітної набережної завдовжки 1,3 кілометра збудували в 1935—1938 роках. У 1960—1970 роках до облаштування берегів взялися ще з більшим завзяттям. Тепер набережна простяг-лася від Гавані до моста імені Євгена Патона. Будівництво триває і тепер, а саме — вище від Гавані. Мине якийсь час, і прогулюватися (а головне — їздити) набережною можна буде практично вздовж усього правого берега в межах міста.

Окрема мова про київські мости. Над головним руслом їх у нас сім: Московський, Петрівський, Парковий, Метро, імені Євгена Патона, Дарницький та Південний. І кожен має свою цікаву історію. Особливо це стосується “старих”, зокрема Петрівського, імені Євгена Патона, Дарницького. Власне, й Південний назвати новим важко, адже його ввели в експлуатацію у 1990 році.

Тепер зводиться ще два мости. Особливо важливим є завершення будівництва Подільського мостового переходу. Тут гріх не згадати головного інженера моста — Георгія Фукса, за проектом якого у Києві зведено ще три — Метро, Московський та Південний. Новий міст спроектовано так, що він не матиме проміжних опор.

Вигляд Дніпра в межах Києва істотно змінився не тільки внаслідок появи мостів і забудови прибережної території. Значно впливає зарегулювання стоку. Після спорудження Канівської ГЕС найбільша ріка України стала значно ширшою.

Підпір води призвів до уповільнення течії. У свою чергу, це спричинило часткове заростання русла.

Значними стали також наслідки створення Київського водосховища, яке розташовано вище міста. Поява ГЕС призвела до суттєвого зменшення внутрішньорічних коливань рівнів і витрат води — раніше вони були більшими, ніж тепер. В історії міста неодноразово траплялися випадки, коли його низинні ділянки (передусім Поділ) затоплювалися. Востаннє це сталося в 1931 році. А втім, не набагато меншою була повінь і 1970-го. Тоді Гідропарк стояв у воді; однойменна станція метро кілька днів не працювала, бо в підземному переході по коліно стояла вода.

З іншого боку, Київська ГЕС спричиняє досить помітні (приблизно на півметра) коливання рівнів води протягом доби. Найнижчі вони рано-вранці, найвищі — близько одинадцятої вечора, по закінченню вечірнього скиду.

Варто згадати й про риболовлю. У стародавньому Борисфені риби було стільки, що це вразило навіть Геродота, який написав: “А серед інших рік Дніпро є найбагатшим”. Ще б пак: величезні білуги та осетри були звичним уловом для киян. Хоча це й дивно, та одна представниця осетрових, а саме стерлядь, збереглася в Дніпрі до цього часу.

Заплава ріки була багатою на дичину. Ще на початку двадцятого століття мисливським угіддям вважалася Оболонь, де тепер один із найбільших житлових масивів Києва. У мисливських правилах того часу зазначалося, що за день дозволялося уполювати десять качок, за два — п’ятнадцять.

А ще Київ багатий на піщані пляжі. Навряд чи в Європі знайдеться місто, яке за цим показником могло б конкурувати зі столицею України. Не викликає тривоги і стан води в Дніпрі. На щастя, вище від Києва немає значних джерел забруднення. Отож купатися в річці — справжня насолода.

А що вже казати про красу Дніпра-Славутича. І кияни, і гості полюбляють гуляти прибережними парками, милуватися краєвидами. Отже, Дніпро для Києва — подарунок долі, і відзначення його дня — ще одна радість для душі...

Віктор ВИШНЕВСЬКИЙ доктор географічний наук, спеціально для “Хрещатика”
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images

images
© газета "Хрещатик", "Хрещатик.Київ"
У разi використання матерiалiв
гіперпосилання на kreschatic.kiev.ua обов'язкове.
Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
| | | | | | | |


: 0.2728 sec