24 листопада 2006 року, п'ятниця  №175 (2970) номер газеты в PDF-формате PDF новини в RSS-форматі RSS  | Facebook   |  Київ | Економіка | Суспільство | Дозвілля | Авто | Здоров'я | Технології | Транспорт
images
images
 Логотип видання 'Хрещатик'
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
16:15 |  Список кандидатів в присяжні районних судів міста Києва
images images images
15:00 |  Віталій Кличко: «На маршрути у столиці вийшли 5 нових тролейбусів, до кінця липня додадуться ще 8»
images images images
13:41 |  КП «Київтранспарксервіс» оголошує нові аукціони в системі «ProZorro.Продажі»
images images images
15:26 |  Триває пошук земельних ділянок для будівництва житла постраждалим від афери «Еліта-Центр» (Оновлено)
images images images
14:55 |  Віталій Кличко ініціював службове розслідування щодо керівництва Святошинського дитячого будинку-інтернату
images images images
13:05 |  Киян запрошують долучитися до толоки «Чисто субота» у Гідропарку та на інших локаціях Дніпровського району
images images images
12:16 |  Київська влада працює над запровадженням механізму зміни місця голосування онлайн
images images images
10:38 |  Оновлений парк «Веселка» відкрився на Нивках
images images images
10:11 |  У столиці на рік припадає понад 2 тисячі знімальних днів у межах різноманітних проектів
images images images
09:19 |  Містобудівна рада підтримала проект детального плану території для мікрорайону на Троєщині
images images images
09:08 |  Міська влада постійно підтримує дитячі будинки сімейного типу – Марина Хонда
images images images
17:26 |  Департамент культури дає Гідропарку нове життя
images images images
17:25 |  Віталій Кличко показав, як триває реконструкція легкоатлетичного манежу на Березняках
images images images
17:24 |  е-пенсія вже в Україні
images images images
16:34 |  У I півріччі 2019 року підприємствам міста Києва відшкодовано 6,5 млрд. грн. ПДВ
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса
images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

Державні закупівлі
Бюджет міста Києва на 2019 рік Контактний центр міста Києва - 1551
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    
images
полоса
images
images
ТАЛАНТИ І ШАНУВАЛЬНИКИ
images  
images
images
images
24/11/2006      надрукуватипрочитало 1561 человек  

images
Остап Ступка: “Артистом, як і дурнем, потрібно народитися”
images
У Національному драматичному театрі імені Івана Франка повним ходом тривають репетиції комедії “Фігаро”. Режисер Юрій Одинокий доручив роль кмітливого камердинера Остапові Ступці. Тож акторові довелося вчити текст, опановуючи паралельно різні па для телешоу “Танці з зірками”. На зустріч Остап прийшов у перерві між репетиціями у театрі.

— Зіграти Фігаро — моя мрія з дитинства. Але в нас буде не зовсім звична вистава — без нафталінних костюмів і традиційних перук. Режисер вирішив відходити не від форми, а від змісту, бо в самій п’єсі Бомарше закладено вельми серйозні, навіть філософські речі. Це вже наша друга зустріч із Юрієм Одиноким — починали з “Братів Карамазових” Достоєвського. Тож тепер для балансу після психологічної драми має бути комедія.

— Вирішили змінити амплуа?

— Так, бо сучасний артист має бути багатоплановим, уміти робити все. Ось учора я грав Хлєстакова у “Ревізорі”, сьогодні вийду на сцену в ролі Смердюкова в “Братах Карамазових”, а позавчора був Андруховичем у його автобіографічному романі “Московіада”. Мати ж якесь певне амплуа — то позавчорашній день. Хоча сучасні продюсери намагаються обмежувати акторів — якщо знявся в ролі “мента” в якомусь серіалі, то на роль телезірки уже не візьмуть.

— А як ви стали телезіркою “Першого мільйона”?

— Стосунки з телебаченням у мене розпочалися ще зі школи. Театральний гурток під керівництвом Олексія Кужельного (нині художній керівник театру “Сузір’я”) брав участь у випуску програми для дітей на УТ-1. Тож ми регулярно з’являлися на екрані: розігрували різні сценки, влаштовували вікторини.

— А на “Перший мільйон” ви проходили кастинг?

— Ні, мені просто зателефонували з каналу “1+1”з цією пропозицією.

— А хто придумав отой імідж “чортика з табакерки”?

— Ви маєте на увазі мою зачіску їжачком? (Сміється). Так то ж гра з грішми, а в ній не обходиться без лукавого.

— І справді учасники чесно вигравали мільйони?

— Мільйон виграв єдиний Святослав Вакарчук, і то у благодійній програмі. А всі інші виграші до тисячі гривень видавали просто у студії, а трохи більші — протягом місяця. А правильно відповідали люди з різних причин. Одні й справді були ерудованими, інші покладалися на інтуїцію, а треті вгадували зі страху.

— Ваш батько Богдан Сильвестрович теж брав участь у програмі, однак чомусь не захотів відповісти на останнє запитання, щоб отримати мільйон.

— Тато знав відповідь на останнє запитання про батька й сина, які стали лауреатами Нобелівської премії. Але він сів за стіл у тій самій програмі, що й Слава Вакарчук, який уже виборов мільйон. Тож просто пожалів спонсора, котрий аж зблід від думки, що втратить за одну годину другий мільйон.

— У виставі “Істерія” вам довірили роль ексцентричного Сальвадора Далі. Як вибудовували цей божевільний характер?

— Я дуже люблю творчість Сальвадора Далі. Обвішав би його картинами всі стіни вдома. Мене вражає робота його підсвідомості, втілена у полотнах. Намагаюся розгадати ті ребуси. Вважаю, кожен глядач знайде у творах Далі якусь історію з особистого досвіду. Далі зумів своє життя перетворити на театр, щоб не страждати від сірих буднів. Його подруга Аманда Лір у своїх спогадах розповідає, як художник влаштовував імпровізовані шоу в паризькому ресторані “Максим”. Він запрошував на ці вечірки різних людей дна — наркоманів, гомосексуалістів, шизофреніків. І коли Аманда запитувала, навіщо йому нікчеми, пояснював, що обожнює кретинизувати середовище. Тому я намагався показати саме божевільного генія.

— А чому ви зіграли цю роль у спідниці, адже насправді Далі любив носити чорні костюми?

— Так побачив образ ексцентрика художник по костюмах. Справді, Сальвадор Далі любив чорне, а ще в нього був знаменитий оксамитовий. Я привіз із Нью-Йорка книжечку, де відомий фотограф відобразив Далі під час інтерв’ю. Що тільки той не витворяв зі своїми вусами під час відповідей! Окремий дизайн на кожне запитання: згортав їх трубочкою, робив вісімки, накручував спіраллю! Готуючись до ролі, я перечитав чимало книг про митця: і його “Щоденник одного генія”, і “Божевільне життя Сальвадора Далі” Яна Гібсона.

— Складається враження, наче ви ностальгуєте за тими богемними часами.

— Так, є. Мені дуже подобається, як люди тоді зачісувалися, одягалися. Все так гламурно, вишукано. А тепер на це бракує часу. Колись приїхав до бабусі в джинсах, а вона мене насварила — хіба ж артисти так ходять! Вона вважає: митці мають рухатися статечно, і обов’язково в краватках, капелюхах, з тростиною. Бабуся ж усе життя прожила біля Львівської опери.

— А не здається, що на головну роль у “Московіаду” вас запросили через зовнішню схожість з Юрієм Андруховичем?

— Не думаю, до того ж із письменником я познайомився аж через три місяці після прем’єри в Молодому театрі. Це була дуже коротка зустріч, бо Андрухович поспішав на потяг. Спектакль йому сподобався, він поїхав вельми задоволеним.

— Як же створювався образ того шалапута?

— Я прочитав роман “Московіада” з нецензурною лексикою, молодіжними пригодами, і зрозумів, що й до чого. В мене теж було схоже студентське життя, візити в гуртожиток. Я також “займався снами, коханнями і міцними напоями” (фраза з роману).

— Ваш син Дмитро тепер студент. Ділитеся досвідом?

— Інститут його навчить усього й без мене, а досвіду кожна людина набуває самостійно. Безперечно, я можу йому підказати, як поводитися на сцені, але в особистому житті — без порад.

— А вам батьки теж нічого не радили?

— Ні, бо це дуже тонкі речі. Якщо найближчі люди починають шепотіти на вухо: ту покохай, а ту покинь — без трагедій не обійдеться.

— А батьківський приклад мав значення?

— Звичайно, я ж із дитинства звик саме до такого типу родинних взаємин, як у тата з мамою. Тож і в дорослому намагався їх повторити. Моя дружина Ірина нагадує мені мою маму у ставленні до дитини, до побуту, загалом — до сімейних цінностей. До слова, моя мама покинула заради мене балет, однак ніколи цим не дорікнула. А коли вступав до театрального інституту — допомогла як хореограф: придумала іспанський танець.

— Як же ви, потомственний танцюрист, і одразу вилетіли зі змагання “Танці з зірками”?

— В організаторів свій погляд на учасників. Нам пояснили, що успіх залежить не стільки від журі, як від sms-голосування телеглядачів. Але я не шкодую про участь у шоу, бо тепер знаю, як професійно виконати ча-ча-ча, квік-степ, джайв чи повільний фокстрот. Люди роками це відшліфовують, а ми готували виступи за три дні. Насправді, танцівник — то каторжна праця. Артистам балету потрібно пам’ятники ставити за життя. Це ж по 6—8 годин вправ біля станка щодня! Однак для мене той досвід був корисним, бо “Фігаро” — хореографічна вистава, тож я набув форми. А спеціально займатися фізкультурою не люблю. Коли запитують, чи бігаю зранку, дивуюся: а навіщо? Людина створена, щоб ходити. А біганини мені вистачає й на виставах. За дві години на сцені так худну, що жодна дієта не потрібна. Тож люблю попоїсти, особливо солодке — тістечка, цукерки.

— Який торт пече ваша мама?

— “Наполеон”. Однак десерти в мене асоціюються з бабусею Марією, що у Львові. З дитинства пам’ятаю її медівники, горіхові торти, бісквіти. Не в кожної господині можна скуштувати такі шедеври! Нині все стало спрощеним, на кухні ніхто довго не фантазує: пішов у супермаркет і купив. Але ж у тих домашніх випічках був дух родини. Жодна фабрика такого не вкладе.

— Вашій бабуні 94 роки. Ви часто спілкуєтеся?

— Так, але вік бере своє, бабуся вже погано бачить. Навіть був випадок, коли не впустила мене в квартиру. А я саме з поїзда, тож був у розпачі. Пішов до сусідки, а її немає вдома. Отака історія!

— А який найсумніший спогад дитинства?

— Це коли батьки пішли на Новий рік у гості, а мене залишили з маминою подругою — тіткою Галею. Я їй так допік, що вона мене прив’язала простирадлом до дверної ручки, аби спокійно подивитися “Голубой огоньок”. Батьки були шоковані від такого покарання.

— У вас у родині ростуть дівчинка і хлопець. Є різниця у ставленні до майбутніх мужчини і жінки?

— Так, різниця є. Виховання Дмитра я пропустив, а з Устиною намагаюся встигнути. У неї, як у справжньої жінки, кожного разу якась несподіванка. Приміром, запитую, що було в школі. А вона мені: “У мене немає настрою відповідати на це запитання.” І це тільки перший клас!

— Ви за гороскопом Діва. Відчуваєте щось жіноче в характері?

— Так, щось є. Діви вередливі, люблять часто переодягатися. Готувати я не вмію, однак займаюся акторською професією, яка по суті є жіночою. Адже постійно перебуваєш у ситуації, коли тебе вибирають, роблять пропозицію.

— Важко таке пережити?

— Нелегко. Однак треба пережити початковий період, поки настане час, що вже сам зможеш обирати собі режисерів. Але багато акторів той Рубікон ніколи в житті не переходять. Знаєте, у нас кажуть: артистом, як і дурнем, потрібно народитися. Хто тебе навчить сміятися і плакати на замовлення? В інституті тільки можуть спрямувати, а тонкощі професії опановуєш сам.

— А як відновлюєтеся після ролі?

— Я в неї не входжу. Закінчився спектакль — і все. Є актори, які переживання своїх героїв беруть близько до серця, тож після спектаклю сидять знесилені. Але це просто знущання над власною психікою. Вважаю, що драми мають відбуватися тільки на сцені, а потім потрібно просто відключатися і жити власним життям. У театрі досі згадують, як Амвросій Бучма грав найтрагічнішу сцену з “Макара Діброви” — коли його син загинув на шахті. Увесь зал ридав, а Бучма, який стояв спиною до глядачів, корчив гримаси. Отака майстерність!

Ліліана ФЕСЕНКО “Хрещатик”
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images

images
© газета "Хрещатик", "Хрещатик.Київ"
У разi використання матерiалiв
гіперпосилання на kreschatic.kiev.ua обов'язкове.
Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
| | | | | | | |


: 1.6593 sec