RSS
PDF-версiя
Минулої п’ятниці на каналі "Київ" відбулася прем’єра програми "Час мера". Попри те, що раніше в ефірі каналу тривала програма з такою назвою, її наповнення змінилося. Ведучою першого після перевиборів міського голови "Часу мера" стала чарівна жінка, обличчя каналу "Київ", Ольга Сумська. Крім того, в програмі, окрім телефонних дзвінків глядачів, з’явилися прямі включення з головної вулиці столиці, тож кияни отримали ще більше нагод особисто звернутися до мера Києва Леоніда Черновецького. "Хрещатик" поцікавився у Ольги Сумської про деталі її дебюту в оновленій програмі.
— Ви будете вести надалі передачу?
— Це запитання до керівництва. Дмитро Джангіров та Казбек Бектурсунов мене спитали, чи я як обличчя каналу не проти провести першу програму, і я погодилася. Хіба що у “Світі кіно” не такий великий формат, “Час мера” — конструктивна програма, близька мені за менталітетом людей, які телефонують до програми. До того ж я балотувалася у мери, тож ця тема мені зовсім не чужа. Єдине, потрібно ще заглиблюватися у тему, точніше вивчати нюанси, в тому числі політичні, адже не хочеться бути дилетантом у цьому жанрі. Але ефір відбувся досить-таки вдало, перший млинець не був комом. Для мене це дебют у такому мегаформаті, перший прямий ефір у житті, ще й з такою людиною — з мером Києва. І, як не дивно, все відбулося. Мої перші критики: чоловік, сестра, мати — сказали після ефіру, що я була немов риба у воді.
— Як ви знайшли підхід до співрозмовника в ефірі?
— Співрозмовник був дуже цікавий. Хоча мене лякали, що його не можна переривати, що він не чує запитань, усього цього я не помітила. Він настільки чудово почувався у телеформаті, настільки ясно доносив думку, що програма вийшла дуже яскрава. Відчувалося, що Леонід Михайлович мені симпатизує, і це завжди окрилює мене як жінку, як актрису, як ведучу. Мій колега Ігор Попков написав мені після ефіру: “Оля, ти принесла в програму шарм, жіночність та простоту і навіть сексуальність”. На мою думку, головне, що з програми пішов зайвий пафос.
— Чи плануєте продовжувати надалі практику навідуватися до call-центру?
— Якщо програма набуде актуальності у такому форматі, ми хочемо постійно приходити до call-центру та робити звідти включення. Пряме спілкування з простими киянами буде дуже слушним. Я ніколи не відривалася від людей, тому мені є про що з ними поговорити: починаючи з дитини, закінчуючи бабусею та дідусем. Знайти спільну мову з простою людиною не так легко, особливо політикам, які відірвані від проблем більшої частини населення. У call-центрі ми чудово поспілкувалися із його керівником Наталею Данько, вирішили, що популяризація за допомогою прямих включень дуже добре спрацює, адже орієнтована вона не на чиновників, а на людей.
— У програмі ви уособлюєте всіх киян. Гармонійно почуваєтеся у цій ролі?
— Звичайно, так і є. Я чудово себе почуваю, адже я — киянка. Програма зовсім незаполітизована, а проста у хорошому розумінні слова. Я спілкуюся з мером від імені всіх киян. Я чудово розумію сподівання населення, адже на своєму подвір’ї я не є відомою особою, яка ховається від людей. Навпаки — як один із лідерів громадського активу нашого мікрорайону я ратую за Павлівський сквер, що знаходиться неподалік. Не раз ми захищали його від зазіхань, а це — історична пам’ятка, його заклали в 1905 році. І це не все, звичайно, кияни не можуть не помічати і позитивні зрушення, які є у місті. Наприклад, нещодавно у нас встановили три контейнери для роздільного збору сміття, нарешті європейські норми приживаються в Києві. Тобто у програмі ми говоритимемо не лише про негатив та проблеми, а перш за все про життя Києва та киян, від імені яких я і виступаю. Часом їх персоніфікуватимуть за допомогою телефонних дзвінків та прямих включень.
— Чи відчули ви суттєву різницю між прямим ефіром та програмою у запису?
— Не можу сказати, що було дуже тяжко. Професійність, набута роками, нікуди не дівається. Коли опиняєшся у середовищі, де все знайоме, почуваєшся добре і працюєш плідно. Я ніколи не розлучалася із телебаченням, і хоча десять років у “Імперії кіно” не можна назвати розвитком, мені завжди було цікаво випробувати себе у новій якості. Спочатку таку нагоду я отримала у “Світі кіно”, а тепер несподівано для себе і глядачів провела програму у мегаформаті. Але глядача потрібно дивувати. Думаю, нам це вдалося.
— У програмі у вас була колега Оксана Корнійчук, яка робила прямі включення з Хрещатика. Жінок, ще й білявок, спеціально підібрали у якості ведучих, чи це сталося випадково?
— Це запитання не до мене. Може, Леонід Михайлович навмисно оточив себе жінками, але це більше схоже на жарт. Те, що в програмі опинилися дві жінки, — цілком природно, адже коли ми говоримо про побут та комфорт, то цим переважно займаються жінки, господині. Думаю, це жінки позбавили програму зайвого пафосу та принесли доброзичливу атмосферу, яка панувала під час ефіру.
