Одним із основних завдань столичної влади стає формування бюджету-2009. Депутатам доводиться добряче "поламати голови", аби наповнити загальний фонд в умовах фінансово-економічної кризи. Значно наповнюють земельні збори. Чи варто підвищувати орендні ставки та чекати на наплив інвесторів у столицю, "Хрещатику" розповів голова комісії Київради з питань земельних відносин, містобудування та архітектури Олексій Євлах.

— Депутати Київради заявили про початок формування основного фінансового документа столиці на наступний рік. Яку частку надходжень у ньому становлять земельні питання?
— Враховуючи, що земля — це один із найсерйозніших активів територіальної громади Києва, ми робимо все, щоб він якомога ефективніше працював на киян. Це стосується не лише продажу земельної ділянки, а й тих рішень, що ліквідують певні прогалини в законодавстві. Я маю на увазі ті непоодинокі випадки, коли люди користуються земельними ділянками, але не укладали договори оренди і до міського бюджету нічого не сплачують. Адже всі ми чітко розуміємо, що бюджет столиці потребує додаткових надходжень для того, аби підтримувати малозабезпечені верстви населення, надавати їм пільги на проїзд тощо. Тому ми працюємо нині в тому напрямку, щоб земельні ділянки продавали принаймні за максимальними цінами.

— У зв’язку з потребою наповнення міського бюджету чи буде збільшено ставку орендної плати?
— Ні, орендну плату за землю не збільшуватимемо. На тлі економічної кризи ми лише повинні виявити тих, хто використовує землю і не платить за неї, на відміну від порядних землекористувачів, які оформили договори оренди. На сьогодні в Києві є дві категорії підприємців-юридичних осіб. Перша — це ті, які узаконили земельні правовідносини належним чином, тобто викупили землю або заключили договір про оренду. Друга категорія — це ті, що просто користуються земельними ділянками на підставі свого майна і сплачують лише податок за землю. Таким чином, ми хочемо з економічної точки зору поставити для всіх єдині умови.

— Фінансово-економічна криза вплинула якимось чином на активність земельних інвесторів?
— Так, справді, сьогодні спостерігаємо деякий спад на цьому ринку, зокрема, в будівництві. Але, на мою думку, буде своєрідний природний відбір. Тобто слабкі підприємства, які не могли самі будувати, а діяли фактично за рахунок залучених коштів киян,— підуть із ринку. А ті, що мають деякий запас міцності, залишаться. І я впевнений, що від цього і кияни, і економіка міста й країни в цілому тільки виграють.

— І наостанок запитання, яке турбує багатьох киян: чи буде затверджено Генеральний план столиці наступного року?
— Ми намагаємося його затвердити. Проте наразі межі Києва ще встановлені не повністю, залишилося кілька спірних питань. Але ми робимо все, щоб у 2009 році Генеральний план столиці було затверджено.