PDF
RSSВИРІШИЛА:
1. Направити звернення Київської міської ради до Верховної Ради України щодо заходів, спрямованих на збереження та охорону культурної спадщини, згідно з додатком до цього рішення.
2. Офіційно оприлюднити це рішення в газеті Київської міської ради «Хрещатик».
3. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київської міської ради з питань культури, туризму та інформаційної політики.
Київський міський голова В. Кличко
Додаток до рішення Київської міської ради від 17.05.2018 № 831/4895
Звернення до Верховної Ради України щодо заходів, спрямованих на збереження та охорону культурної спадщини
В умовах розбудови незалежної Української держави і пов’язаних з цим процесів пробудження національної самосвідомості об’єкти культурної спадщини, що стали свідками багатовікової історії українського народу, відіграють важливу соціальну роль, вони є основою пізнання минувшини, всебічного осмислення життя народу. За кількістю пам’яток, наявністю шедеврів Україну можна віднести до країн з багатою історико-культурною спадщиною. Чимало пам’яток мають загальнодержавне значення, а такі як Києво-Печерська лавра та Софія Київська за рішенням ЮНЕСКО включені до реєстру Всесвітньої культурної спадщини. Усвідомлення значення культурного надбання є рушієм для зростання незмінного прагнення до пізнання, до ідентичності, що проявляється у бажанні повторно відкривати власну історію, традиції, духовне коріння.
Культурна спадщина як одна із надзвичайно важливих складових історичної пам’яті будь-якого народу посідає особливе місце і на законодавчому рівні.
У Конституції України встановлено, що культурна спадщина охороняється законом. Кожен зобов’язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Стаття 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» визначає, що об’єкт культурної спадщини – це визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов’язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об’єкти (об’єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об’єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.
У преамбулі вказаного Закону зазначено, що охорона об’єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Розділ VIII Закону України «Про охорону культурної спадщини» регулює питання відповідальності за порушення законодавства про охорону культурної спадщини і встановлює кримінальну відповідальність за незаконне проведення пошукових робіт на об’єкті археологічної спадщини, знищення, руйнування або пошкодження об’єктів культурної спадщини та адміністративну відповідальність за порушення вимог цього Закону.
У Верховній Раді України перебуває на розгляді низка законопроектів, автори яких пропонують посилити відповідальність у сфері охорони культурної спадщини, зокрема шляхом внесення відповідних змін до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Такі пропозиції вони обґрунтовують у пояснювальних записках до цих законопроектів, зокрема тим, що встановлений розмір стягнень за порушення законодавства про охорону культурної спадщини є мізерним і не стимулює правопорушників у майбутньому дотримуватись вимог закону щодо охорони культурної спадщини.
Також окремої уваги заслуговує питання викупу об’єктів культурної спадщини в разі недобросовісного поводження з ними їх власників, адже на законодавчому рівні механізм його вирішення врегульований не достатньо конкретно, через що органи виконавчої влади часто не використовують цей механізм, посилаючись на відсутність у них відповідних повноважень.
Так, статтею 21 Закону України «Про охорону культурної спадщини» регламентується можливість відповідного органу охорони культурної спадщини звертатися до суду з позовом про викуп пам’ятки, якщо в результаті дій або бездіяльності її власника їй загрожує пошкодження або знищення. Проте частина четверта цієї статті встановлює, що викуплена пам’ятка переходить у власність держави.
На практиці таке формулювання в багатьох випадках призводить до бездіяльності місцевих органів охорони культурної спадщини, які посилаються на ту обставину, що в результаті викупу пам’ятка перейде у власність держави, а відповідно й ініціювати питання викупу має саме центральний орган виконавчої влади, яким є Міністерство культури України.
При вивченні цього питання слід врахувати, що велика кількість пам’яток у столиці має статус пам’яток архітектури та містобудування місцевого значення і логічно, що в разі звернення до суду з позовом про викуп пам’ятки місцевим органом охорони культурної спадщини вона мала б переходити до комунальної власності відповідної територіальної громада, а не держави.
Місто Київ як столиця України – місто з багатовіковою історією, на території якого знаходиться велика кількість об’єктів культурної спадщини, зокрема тих, що за рішенням ЮНЕСКО включені до реєстру Всесвітньої культурної спадщини, не може стояти осторонь проблем знищення або пошкодження таких об’єктів.
У зв’язку з цим Київська міська рада звертається до Верховної Ради України з проханням сприяти терміновому законодавчому врегулюванню таких питань:
1. Посилення відповідальності за порушення законодавства про охорону культурної спадщини, зокрема шляхом внесення відповідних змін до розділу VIII Закону України «Про охорону культурної спадщини» в частині суттєвого збільшення розміру фінансових санкцій за порушення норм вищевказаного Закону недобросовісними власниками чи користувачами об’єктів культурної спадщини; внесення змін до статті 298 Кримінального кодексу України в частині встановлення більш суворої відповідальності за кримінальні правопорушення в сфері охорони культурної спадщини; внесення змін до статей 92, 18833 Кодексу України про адміністративні правопорушення в частині збільшення розміру фінансових санкцій за протиправні дії стосовно об’єктів культурної спадщини.
2. Викуп об’єктів культурної спадщини шляхом внесення змін до статті 21 Закону України «Про охорону культурної спадщини» в частині встановлення можливості переходу пам’яток до комунальної власності відповідної територіальної громади в разі наявності у такого об’єкта статусу пам’ятки культурної спадщини місцевого значення та ухвалення відповідного рішення про його викуп судом.
Київський міський голова В. Кличко