Навіть найдосвідченішому грибнику перед тим, як іти до лісу, варто озброїтись не лише кошиком та ножем. Корисно, "на доріжку", освіжити в пам’яті певну корисну інформацію. І хоча на сьогодні в Києві не зареєстровано жодного випадку отруєння грибами, найбільш надійно купувати гриби в магазині чи на базарі, де здійснюється санітарно-ветеринарна експертиза і радіологічний контроль. Проте у багатьох містах України, у тому числі й Києві, продаж дикоростучих грибів на ринках заборонено.

Універсальний продукт

Гриби — єдиний натуральний продукт, який може замінити м’ясо, масло, фрукти, навіть ліки. Ті, хто полюбляє гриби, мають більшу тривалість життя та опірність організму. Це пов’язано з тим, що до їх складу входить лецитин, який перешкоджає відкладенню шкідливого холестерину на стінках судин і захищає від атеросклерозу. Гриби — джерело білка для вегетаріанців, клітковини і вітамінів для любителів м’яса. Вони містять усі необхідні амінокислоти, а за білковим складом наближаються до м’яса.
До того ж у них міститься чимало заліза, фосфору, калію і мікроелементів — цинку, марганцю, йоду, міді. За кількістю вітаміну В гриби не поступаються зерновим продуктам, вітаміну РР у них стільки ж, як у дріжджах і печінці. Вітаміну С в білих грибах і лисичках — майже як у цитрусових.

Дієтологи рекомендують

Корисний білок у грибах ховається за хітином — речовиною, з якої природа створює панцири жуків та раків. Травний сік не може його розщепити. Тому гриби перед приготуванням рекомендується різати якнайдрібніше і відварювати до м’якості — так вони краще засвояться організмом. При проблемах із кишково-шлунковим трактом, нирками, за шкірних і алергічних захворювань гриби треба не їсти, а куштувати. Навіть здоровим людям не рекомендується вживати більше 200 г свіжих, 100 г солених чи 20 г сушених грибів будь-якого виду. Поміркуйте самі: тарілка смажених підосичників рівнозначна шматку сала, а в 100 г білих грибів білка більше, ніж у такому самому шматку яловичини. Вимагають гриби і певних правил обробки та зберігання. Переробляти їх слід лише у день збирання. Обов’язково відварювати у двох водах в емальованому посуді. Страви вживати лише в день приготування.

пряма мова

Сергій Недашківський, головний токсиколог ГУОЗ м. Києва та МОЗ

Гриби — це споживачі, у них не міститься хлорофіл, тому вони нічого не виробляють, а лише споживають. Давно відомо, що цей лісовий продукт має здатність інтенсивно вбирати сполуки важких металів. Тому в жодному випадку гриби не можна збирати поблизу виробництв, уздовж трас, у межах міст, біля сільськогосподарських угідь. Брати треба лише відомі вам гриби, не варто покладатись на народні способи визначення отруйності (посиніння цибулі чи почорніння срібної ложки при відварюванні разом з грибами) — вони недостовірні. Пам’ятайте, старі плісняві гриби потенційно небезпечні. Лісову "здобич" зберігати краще за все в кошику чи тарі, куди добре проникає повітря.
При отруєнні грибами вражаються печінка, нирки, епітелій, кишечник, ЦНС. Перші ознаки отруєння можуть з’явитись як через 30 хвилин, так і за 2—3 доби, залежно від того, які гриби вживала людина. Тому часто постраждалі і не припускають, що причиною біди є гриби. Отже, варто пам’ятати: летальність при отруєнні блідою поганкою становить 99%.

Перші прояви — біль у животі, нудота, блювання, діарея, зневоднення, пітливість, зниження артеріального тиску. Шанси на життя залежать від швидкості надання професійної допомоги!

У разі виникнення перших ознак отруєння слід негайно промити шлунок — випити багато води, краще з активованим вугіллям або ентеросгелем (вугілля 1—2 г на 1 кг ваги, дозу ентеросгелю збільшити у кілька разів). Якщо немає діареї, прийміть послаблюючий засіб, наприклад, сорбіт (1—2 г на 1 кг маси тіла, в 2—3 прийоми). Зробіть клізму. І найголовніше — максимально швидко доставити хворого до лікувального закладу.

Порада “Хрещатика”

Не варто давати гриби дітям до 12 років: поживні речовини, що містяться в лісових дарах, легко замінювані, а хітинову оболонку перетравити дитячий організм не в змозі. За статистикою, зі 100 дітей, які отруїлись грибами, 5—6 гинуть, а 25—30 стають інвалідами на все життя.