RSS
PDF 
— Які завдання КП "Київський метрополітен" вважає пріоритетними на нинішній рік?
— Найголовніше, ми запланували ввести в експлуатацію довгоочікувану ділянку Куренівсько-Червоноармійської лінії від станцій "Либідської" до "Васильківської" з трьома станціями — "Деміївська", "Голосіївська" та "Васильківська". На початку березня запускаємо на Сирецько-Печерську лінію новий потяг російського виробництва. Також запланували придбати 105 вагонів метрополітену, 100 вагонів на умовах фінансового лізингу і 5 вагонів за кредитною угодою з ЄБРР. Окрім цього, для поліпшення організації управління перевізним процесом та роботою пристроїв будемо створювати сучасний єдиний диспетчерський центр метрополітену.
— Наскільки реальними є шанси щодо реалізації задуманого?
— Думаю, заплановане вдасться виконати, принаймні, названі мною заходи, бо насправді у нас набагато змістовніші плани на нинішній рік.
— З якими проблемами столична підземка вступила в новий рік?
— Проблеми залишилися ті самі. Як і в попередні роки низький тариф на проїзд у метрополітені став результатом негативного фінансового стану підприємства в минулому році. А недостатнє фінансування з центрального бюджету та бюджету міста на компенсаційні виплати за безплатний проїзд пільгових категорій громадян додали метрополітену збитковості. Через обмежені фінансові можливості не вдалося у повному обсязі виконати ремонт рухомого складу, придбати комплектуючі, матеріали та запасні частини, а також не вдалося завершити роботи з Комплексної інвестиційної програми технічного розвитку метрополітену в питаннях упровадження нової техніки та передових технологій. Проте конкретним результатом і оцінкою всієї нашої роботи є перевезення пасажирів із високим рівнем надійності та безпеки.
— Що запропонує метрополітен пасажирам у нинішньому році?
— Як відомо, цього року Київському метрополітену виповнюється 50 років. Тож у рамках підготовки до ювілейної дати плануємо виконати низку заходів. Наприклад, зробити капітальний ремонт пересадкового вузла між станціями "Хрещатик" та "Майдан Незалежності" з заміною підлоги на гранітне покриття та модернізацією освітлення, реконструювати ескалаторні комплекси на станціях "Берестейська" та "Політехнічний інститут", на станції "Лук’янівська" модернізувати мережу освітлення. Плануємо також модернізувати систему інформування пасажирів у 100 вагонах, що даст змогу у збільшених обсягах і якісніше озвучувати потрібну пасажирам інформацію. Напередодні Євро-2012 це дуже актуально, адже нові інформатори у вагонах озвучуватимуть інформацію не лише українською мовою.
Також у нас триває системна робота з поліпшення умов доступу на станції метрополітену особам із обмеженими фізичними можливостями, ми її продовжимо в цьому році.
Хочу наголосити, що всі ці заходи спрямовані на поліпшення умов перебування людей у метрополітені та підвищення культури обслуговування пасажирів.
— Однією з останніх новинок стало надання доступу до мережі Інтернет на території метрополітену. Розкажіть детальніше, хто зможе цією послугою користуватися і що для цього треба?
— Справді, нещодавно Київський метрополітен отримав ліцензію на надання в користування власних каналів електрозв'язку. І ми плануємо надавати таку послугу стороннім організаціям, що функціонують на території метрополітену, а також установам, яким належать банкомати та платіжні термінали. Метою цього сервісу є розширення інформаційних та інших додаткових послуг для пасажирів, які перебувають у метрополітені. Для надання таких послуг у нас є достатня надлишкова кількість портів та ресурс мережі передачі даних, а також потрібний обслуговуючий персонал, система технічного обслуговування і ремонту.
— Як щодо безпечності у метрополітені, чи плануєте якось підвищувати рівень безпеки пасажирів?
— Рівень безпеки руху електропоїздів та ескалаторів, якими перевозять пасажирів у метрополітені, цілком забезпечено. Це обумовлено впровадженням цілої низки відповідних засобів, зокрема, у кожному рухомому складі впроваджена система автоматичного регулювання швидкості руху поїздів, а на ескалаторах — блокувальні пристрої, які не допускають впливу факторів, що могли б вплинути на безпечне перевезення пасажирів.
І хоча метрополітен нині переживає нелегкі часи, бо фінансова криза позначилася і на діяльності нашого підприємства, але ставити під загрозу їхнє життя та здоров’я ніхто не має права. Тому за цих обставин метрополітен був змушений зменшити швидкість потягів, що призвело до незначного збільшення проміжку часу між ними, однак не залишив рухомий склад із сумнівною експлуатаційною надійністю для роботи на лінії.
Працівники метрополітену і надалі робитимуть усе можливе для забезпечення постійної та безаварійної роботи з перевезення пасажирів.
— Київський метрополітен готується відзначити своє 50-річчя. Що змінилося в метрополітені за ці роки?
— Змінилося багато чого. По-перше, кількість станцій. Якщо 6 листопада 1960 року було п’ять станцій, то тепер — 46. А в цьому році, сподіваємося, їх стане 49. По-друге, змінилася кількість працюючих у метрополітені. На час відкриття метрополітену було 900 фахівців, а нині — понад 8 тисяч. По-третє, у 1960 році курсували тривагонні потяги, зараз — п’ятивагонні. До слова, нові лінії метрополітену споруджуватимуть з урахуванням шестивагонних поїздів. У перший рік роботи метрополітену пасажирів перевозили 36 вагонів, а тепер — 669. Тоді у години пік на лінії курсувало 20 пар потягів на годину і інтервал руху між ними був три хвилини, зараз — 38-40 пар потягів на годину з інтервалом руху в півтори хвилини. За цей час було побудовано три електродепо — "Дарниця" у 1965 році, "Оболонь" — у 1988 році, "Харківське" — у 2007 році. Істотно змінилися також пасажироперевезення. У 1960 році ми перевозили у середньому щодня 130 тисяч пасажирів, тепер — 1,5 мільйона. До слова, станом на 1 лютого 2010 року послугами Київського метрополітену за роки його існування скористалися 15,5 мільярда людей. Тобто, якщо рахувати все населення Земної кулі, то, образно кажучи, ми перевезли це населення більш як двічі.
