Віце-президент Київського повітроплавального товариства розповів про розвиток спорту "для справжніх романтиків" та реальні можливості для будь-кого недорого освоїти аеростат.

— Як ви захопилися польотами на повітряних кулях?
— Як і мій батько, я професіональний льотчик. Освоїв понад десять типів літаків, багато вертольотів. Навчався у Харківському льотному училищі, потім закінчив Харківську юридичну академію. У кулі закохався, як то кажуть, з першого погляду. Це було 1999 року. Мене запросили на один із заходів Повітряного братства, що створило Федерацію повітроплавального спорту. У 2005-му я закінчив школу пілотів і почав самостійно керувати тепловим аеростатом.

— Чим привабило повітроплавання?
— Напевно, особливою романтикою. Можеш летіти дуже низько — метр-два над дахами або торкатися трави. Хочеш — здіймаєшся над верхівками дерев або на висоту пташиного польоту. Цю романтику ніякими видами мистецтва передати неможливо — можна лише відчути, здійнявшись у небо. У потоці буденних справ душа іноді потребує свята, коли хочеться не лише думати, а й рухатися інакше. З рухом у польоті на повітряній кулі настає час радості, гармонії з довкіллям.

— Наскільки легко пілотувати аеростат?
— Принцип повітряної кулі дуже простий, бо ще зі шкільної програми ми знаємо, що тепле повітря піднімається вгору, холодне — опускається униз. На цій дії ґрунтується принцип повітроплавання, що придумали брати Монгольф’є в 1783 році. Куля летить лише туди, куди дме вітер. Ніякого керування немає, за винятком зміни висоти польоту. На висоті 3000 метрів, на якій ми літаємо, вітер є завжди. Штиль — явище випадкове. Перш ніж прийняти рішення про польоти, обов’язково потрібно ознайомитися з прогнозом погоди. Відбудеться політ чи ні, безпосередньо залежить від сили вітру.

— Як розвивається повітроплавання в Україні?
— Доволі активно. В нашому товаристві зібралися найкращі з кращих пілотів-повітроплавців України — чемпіони, які входять до сотні найкращих пілотів світу. Гарно виступають жінки-пілоти. Нещодавно мені телефонувала Катерина Клименко й повідомила, що вони з Тетяною Шапуровою повторили рекорд Іжевська за дальністю польоту, пролетівши 240 кілометрів над землею.

— Розкажіть про ваші особисті досягнення.
— Із другом Ревазом Утургаурі ми встановили рекорд України з висоти, піднявшися на 4613 метрів узимку — 28 лютого нинішнього року. Є намір у листопаді-грудні здійснити міжнародний українсько-грузинський переліт над акваторією Чорного моря із Криму до Туреччини, в організації якого братимуть участь фахівці й пілоти з України, Росії, Швеції, Литви, Великобританії. Для цього в жовтні привеземо в Україну надзвичайно велику кулю об’ємом 14 тисяч кубометрів повітря, з кошиком 6 на 2 метри. Якщо взимку для рекорду ми брали із собою 20 балонів газу, то тепер їх має бути приблизно 75. Для цього заходу я інтенсивно худнутиму, щоб можна було побільше запастися пальним. Політ буде на 900—1000 кілометрів і триватиме приблизно 30 годин. Цей проект унікальний. Якщо все вдасться, ми встановимо світовий рекорд.

— Чим ще займаєтеся?
— В авіакомпанії Київського повітроплавального товариства відкрилася школа пілотів, центр технічного обслуговування куль.

— Як потрапити до цієї школи?
— Вона розташована в Макарівському районі на Київщині. Щоб стати пілотом теплового аеростата, потрібно пройти теоретичний курс — 98 годин. Це коштує приблизно 500 доларів. Налітати потрібно до 18 годин з розрахунку 300 доларів за годину. Весь курс обійдеться приблизно в 6000 доларів. Але для молоді й студентів у нас особливі умови. Якщо в них є величезне бажання політати й стати пілотом, вони приходять до нашого клубу, ми разом виїжджаємо на польоти, вони носять кулі, ставлять їх, обслуговують, літають, звісно, і так потихеньку приходять до цього азартного й інтелектуального виду спорту. Є низка програм, які допомагають здобути професію пілота й тим, у кого немає грошей на навчання. Завдяки цим програмам на моїх очах виросли пілоти з тих, хто про це навіть ніколи й не думав — з дітей вулиці.

— Скільки коштує куля?
— Нова куля на 3 тисячі кубометрів з повною комплектацією приблизно коштує 32—35 тисяч євро. Вартість залежить від якості матеріалу. Дешевше можна знайти потриману кулю, але я б не радив таких купувати.

— Скільки коштують польоти на повітряній кулі?
— Якщо одна або дві людини — 3500 гривень, три — 4300, чотири — 5000. Для групи з восьми і більше пасажирів — за кожного по 1000 гривень.

— Чи є майбутнє у спортивного повітроплавання в Україні?
— Я оптиміст. Сподіваюся, є. Аби щось вийшло, треба докласти зусилль, об’єднуватися та працювати разом. У всьому світі цей спорт розвивається, повинен розвиватися і в нас.

— У яких країнах повітроплавання розвинене найбільше?
— Напевно, скрізь. В Америці, наприклад. Там щороку проводять фестивалі, які збирають одразу на одному полі до тисячі куль. У Німеччині, Франції, Англії працюють компанії, які шиють кулі. В усіх цих країнах збираються переважно ті, хто починав освоювати пілотаж у ранньому віці з батьками. Ці люди можуть на кулях працювати так професіонально, як ми ходимо. У Японії почалася популяризація, а такожу наших сусідів — росіян.