Логотип видання 'Хрещатик'

images
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама  | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
images
Новини
  images
29 жовтня 2010 року, п'ятниця  №158 (3789) номер газеты в PDF-формате PDF новини в RSS-форматі RSS   |    |    |    |    |    |    
images
полоса
images
images
Чтиво
images  
images
images
images
14/10/2010      надрукуватипрочитало 6055 человек  

images
Авангард — це круто! Ауспіції від Олександра Бригинця
images

Перші журнальні російськомовні поетичні публікації Олександр Бригинець видав у 14 років. У 18 років надрукувався в альманасі “Вітрила-80”, після чого припиняє писати не лише російськомовні, а й римовані вірші. Занурюється в авангардну поезію. Після закінчення факультету журналістики Національного університету імені Тараса Шевченка отримує запрошення на роботу до журналу “Радуга”, але йде до війська. Пізніше працює в газеті, створює популярний наприкінці 80-х літературний гурт “Музейний провулок, 8”.


У 1987 році став володарем Гран-прі Міжнародного літературного авангардного фестивалю імені Велемира Хлєбнікова, в наступні роки — лауреатом (перша премія) фестивалів Europa House (1988 рік) і фестивалів російської авангардної поезії в Москві (1989, 1990 роки). Його тексти входять до антологій, їх перекладають на кілька десятків мов. У 1988-му працює старшим редактором редакції поезії видавництва “Молодь”, де лобіює авангардну українську поезію, впорядковує альманахи “Вітрила-90” та “Вітрила-91”, щоправда, останні так і не виходять друком.


У 1991 році у видавництві “Український письменник” нарешті побачила світ його дебютна поетична збірка “Прогноз на сьогодні”. Того ж року Олександр став лауреатом премії імені Василя Чумака. Бригинець пише прозову тетралогію “Євангеліє від Хаосу”, з якої вийшли друком лише перший і другий романи — “Пошуки вільної пастки” (1992) та “Подорожі навмання” (1993). Згодом з’являються його поетичні збірки “Прогноз на вчора” (1993) та “Ауспіції” (1994), українсько-німецькомовний збірник “Гуманітарна Допомога” (1994), який автор оформляє власною графікою. У цей рік Олександр Бригинець починає редагувати авангардний літературно-мистецький часопис “Час”.


У 1995 році створює Мистецьку Агенцію “Територія А” та як поет-пісняр розпочинає співпрацювати з провідними українськими композиторами і виконавцями. А протягом десяти років створює понад 100 пісень. У 2000 році вийшов авторський музичний диск “Олександр Бригинець. ТОП-20”.


У 2006 році Олександр Бригинець і Анатолій Птіцин розпочали проект про пригоди принцеси Анжеліки (в ній читачі вбачають відому українську співачку Анжеліку Рудницьку) та її вірних друзів — Юрчика й Іннусі. В 2007 році у видавництві “Зелений пес” вийшов друком перший твір цієї серії “Анжеліка — принцеса Анру”, а в 2009-му вийшла друга книжка “Принцеса Анжеліка. Нові історії”.


Також у 2009 році вийшло друге, доповнене і опрацьоване, видання “Ауспіцій”. Саме твори з цієї книжки ми пропонуємо нашим читачам.

1-1
з
дощем
повернулися
сни
що
пішли
зі
снігом

1-2
вже
знаю
всі
твої
казки

1-3
сховався
в
тіні
твого
раптового
обурення

1-4
цієї
ночі
не
розгледіти
нічого
сліплять
зорі

1-5
силюся
розірвати
наручники
оплесків

1-8
росте
сліпе
кошеня
кохання

1-10
впився
в
груди
звір
із
твого
медальйона

1-16
наближаюся
до
безсмертя
все
менше
речей
які
мене
вражають

1-19
ніч
була
такою
довгою
що
в
ній
постаріли
всі
сни

1-20
завмерла
мішень
в
прицілі
твоїх
колін

1-21
воржить
вітер
розсипаними
віршами

1-23
дорога
за
мною
заросте
фантазіями
колишніх
однодумців

2-4
відкрито
проіржавілі
кінгстони
впертості

2-7
очі
в
яких
ти
ще
краща

2-9
знову
роздоріжжя
знову
бажання
осліпнути

2-10
цей
шлях
візьме
на
себе
все
до
чого
я
не
дійшов

2-12
жене
вітер
табун
моїх
повітряних
замків

2-16
ми
дерева
бо
нас
навіть
мертвих
тримає
коріння

2-18
живу
в
літаку
за
мить
до
його
падіння

2-19
піду
піду
піду
піду
колись

2-25
я
для
тебе
все
чого
не
буде

2-26
минуле
так
схоже
на
сьогодення
завтрашніх
гімнів

2-27
дороговказ
для
тих
кому
не
страшно
повертатись

2-28
в’януть
під
байдужим
поглядом
квіти
шаленої
радості

3-1
страшна
облога
з
вогнищ
бажань
та
прапорців
мрій

3-3
роздягнувшись
гріємо
прокрустове
ложе
кохання


3-5
крізь
збільшувальне
скло
терпимості
вивчаю
непорозуміння

3-9
чого
вимагати
від
порожнечі
заповненої
нами

3-10
шукаю
себе
по
залишених
слідах

3-11
приміряю
до
себе
маскарадний
костюм
твого
тіла

3-13
за
ламким
панцирем
смерті
нуртує
безодня
життя

3-14
ілюзія
страйку
ілюзій

3-15
ланцюгом
страху
прикутий
до
потилиць
тих
що
попереду

3-16
омивають
ноги
стрімкі
теплі
шляхи

3-20
увесь
світ
читаю
на
твоєму
обличчі
кохаючи

3-21
від
нетерпіння
тремтить
місце
побачення


3-25
все
дужче
роздуває
кулю
бажань
струмінь
задоволення

4-2
наче
секундну
стрілку
жене
мене
час
колом

4-3
втратити
б
здібність
щомиті
пам’ятати
про
себе

4-4
за
помстою
визначаю
силу
добра

4-7
хрестами
вишита
наша
споконвічна
дорога

4-8
дощ
не
буває
невчасним
то
ми
сіємо
не
ті
зерна

4-11
лікер
посмішки
додаєш
у
каву
своїх
очей

4-13
проходжу
крізь
стіни
залишаючи
для інших
двері

4-14
все
без
винятку
стягую
до
ковчега
душі


4-17
наче
крила
дельтаплана
тримає
мене
ваша
заздрість

4-19
не
підняти
крил
важкого
мовчання
а
час
летіти

4-20
потроху
засвоїв
прийоми
кетчу
дружби

4-23
списом
секундної
стрілки
вбиваю
час

4-24
вирує
клака
бажань
на
спектаклі
компромісу

4-25
не
підняти
келиха
наповненого
всіма
спогадами

4-26
усе
нормально
тільки
думки
не
приходять
і
не
залишають

4-28
коли
набридає
жити
намагаюся
на
деякий
час
померти

5-2
в
штрафбаті
серця
ув’язнено
всі
мої
сумніви


5-7
мовчав
би
та
немає
чим

5-9
страшно
хотіти
мало

5-17
сиру
глину
кохання
обпікаємо
бажанням

5-23
повернувся
додому
і
мене
запаморочило
від
дитинства

5-25
весело
розважатись
у
голівуді
спогадів

5-26
спраглі
онуки
наснажливо
п’ють
пам’ять

5-27
невтомно
втираю
пальці
в твої
плечі

5-28
я
повернувся
додому
бо
наснився
йому
лихим
віщим
сном

6-11
стань
мені
матір’ю
і
донькою
як
я
став
собі
батьком
і
сином

6-14
у
твоєму
імені
всі
твої
перемоги

6-16
ніч
витончили
до
товщини
телефонного
дроту

6-18
лінію
долі
згинаю
у
коло

6-20
підставляю
долоні
під
зливу
спокою

6-21
тайфун
раптової
байдужості
знищив
тисячолітнє
місто
мрій

7-1
з
відкритим
забралом
іду
на
пляж

7-3
в
моїх
очах
дзеркало
бачить
лише
себе

7-4
обклали
порогами
які
не
переступити

7-6
усе
більше
стаю
схожим
на
жовтий
листок
людства

7-7
можна
я
намалюю
тебе
не
такою
красивою.

Фото Миколи ТИМЧЕНКА
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images

images
© газета "Хрещатик", "Хрещатик.Київ"
У разi використання матерiалiв
гіперпосилання на kreschatic.kiev.ua обов'язкове.
Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
| | | | | | | |