2 грудня 2010 року, четвер  №177 (3808) номер газеты в PDF-формате PDF новини в RSS-форматі RSS  | Facebook   |  Київ | Економіка | Суспільство | Дозвілля | Авто | Здоров'я | Технології | Транспорт
images
images
 Логотип видання 'Хрещатик'
громадський бюджет kyiv smart city
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
16:50 |  15 грудня змінять рух автобуси маршрутів №№ 69, 155
images images images
15:45 |  Цими вихідними ярмарок змінить маршрути автобусів №№ 6, 9, 61, 31 та тролейбусів №№ 34, 37А
images images images
15:42 |  Київ готує заявку на отримання статусу Великої культурної столиці України
images images images
14:06 |  Віталій Кличко: «Ми налагоджуємо співпрацю між столицею та областю»
images images images
13:16 |  Кличко показав, як столиця готується до новорічних свят
images images images
12:17 |  На вул. Богдана Хмельницького частково обмежено рух до 27 грудня
images images images
10:13 |  Київрада погодила проект землеустрою щодо зміни меж міста Києва
images images images
09:52 |  Віталій Кличко: «Київрада розірвала договір оренди із забудовником на Крістеровій Гірці»
images images images
09:34 |  МОЗ України розвиває систему універсального покриття в охороні здоров’я
images images images
09:31 |  Внесено зміни до Програми економічного та соціального розвитку міста Києва на 2019 рік
images images images
09:05 |  Київрада схвалила бюджет Києва на 2020 рік
images images images
12:13 |  7 та 8 грудня у Києві відбудуться традиційні ярмарки
images images images
13:25 |  ДПС пообіцяла Президенту 100-відсоткове виконання плану по «алкогольному» акцизу і дотримала слово, - Сергій Верланов
images images images
10:15 |  Віталій Кличко згадав, яким для нього особисто був 2019-ий рік
images images images
09:49 |  Віталій Кличко: «У 2019 році ми спрямували на соцзахист мешканців столиці майже 8,3 мільярди гривень»
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса
images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

Державні закупівлі
Бюджет міста Києва на 2019 рік Контактний центр міста Києва - 1551
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    
images
полоса
images
images
Наука
images  
images
images
images
02/12/2010      надрукуватипрочитало 5209 человек  

images
Олена СТАРОСТІНА: “Людство нині стоїть на порозі особливого сприйняття феномену часу” Директор російського Інституту ритмології (ІРЛЄМ) про результати проекту “Час у дзеркалі науки”, нове ставлення до звичних речей і можливість заробити кошти власним інтелектом
images

— Що це за проект “Час у дзеркалі науки”?
— Проект стартував в Україні на початку літа. Його організатор — Інститут ритмології Євдокії Марченко (ІРЛЄМ) — заснований у 2002 році, знаходиться в Москві, працює за двома напрямками — дослідницька діяльність і просвітницька. Перший напрямок — вивчення часу: що це за субстанція, які властивості має, як час впливає на мозок людини, що відбувається з людиною при свідомому використанні часу. На базі досліджень розробляються навчальні семінари та тренінги. Тисячі слухачів Інституту за ці роки роботи засвоїли і застосовують метод 7Р0 у своєму житті. Ми зібрали велику кількість цікавих спостережень, якими хочеться поділитися. Природно, що нам цікаво знайти однодумців від науки, яким тема часу також не байдужа, активізувати вивчення цього феномену.

— Проект “Час у дзеркалі науки” позиціонувався як всеукраїнський. Як би ви оцінили рівень масштабності проекту, териториально та кількісно?
— У проекті взяло участь приблизно 60 робіт. Для нас, ініціаторів проекту, була приємним результатом його широка географія: до конкурсу долучилися учасники з Києва, Харкова, Донецька, Львова, Івано-Франківська, Полтави, Черкас, Острога, Ніжина, Керчі тощо. Експертами в проекті виступили відомі науковці, які представляли такі вузи як Київський університет імені Тараса Шевченка, Києво-Могилянська академія, Педагогічний університет імені Михайла Драгоманова і низка інших, не менш авторитетних вузів в Україні. Враховуючи таку широку географію проекту, можна впевнено сказати, що час охопив простір.

— Чому проведення такого проекту ініціювалося в Україні саме зараз?
— Тема часу була і лишається актуальною в усі епохи. Як висловився один із учасників проекту, час і вічність — це теми, що є спокусою для багатьох дослідників і мислителів. Проте нині існує нове сприйняття цього елементу: не просто як абстрактного філософського поняття, а й як субстанції, яку можна використовувати. Подібно до того, як у минулому людина, відкривши електричний струм, спочатку просто спостерігала за його проявами в природі, а потім навчилася його видобувати і використовувати, нині людство стоїть на порозі “відкриття часу”. На нашу думку, вже недалеко та епоха, коли ми будемо підходити до феномену часу практично, застосовуючи його до себе. Час є календарним, відносним, абсолютним. Час, що впливає на людину, на швидкість її мислительних реакцій. Час, який сприймає саме мозок людини. Що відбувається з людиною і її життям при свідомому використанні субстанції часу. Отже, головною метою проекту було привернути увагу громадськості до вивчення часу. Учасники, вивчаючи час кожен у своїй сфері, знаходили цікаві моменти в багатогранному сприйнятті цієї теми.

— Що відрізняє проект “Час у дзеркалі науки” від інших конкурсів науково-практичних робіт?
— Перш за все, це проект рівних можливостей: у ньому взяли участь як відомі вчені, так і початківці, навіть студенти. По-друге, проект є міждисциплінарним, тобто були представлені дослідження в таких галузях як філософія, соціологія, політологія, економіка, право, етика, філологія, які змагалися в проекті “на рівних”. Хоча оцінювали всі ці різнопланові роботи авторитетні експерти різних галузей — кожен, зрозуміло, у своїй. І, по-третє, проект дав змогу висловитися не лише українським вченим, а й виділив ґранти на переклад українською робіт зарубіжних авторів, які досліджували феномен часу.


Також варто згадати той аспект, що конкурс дав можливість науковцям заробити власним інтелектом. У розвинених країнах це звичайна практика, і лише в нас живе вислів “наука — справа невдячна”. ІРЛЄМ був щасливий хоч трохи зламати цю тенденцію, впроваджуючи традиції цивілізованого ставлення до інтелекту.

— За яким принципом оцінювали роботи, що надійшли на конкурс?
— Дослідження подавали на розгляд до експертної комісії анонімно, зашифрованими номерами. Постулат “рівні можливості — для всіх учасників” передбачав обов’язкову умову: члени комісії не знали, чию роботу вони в даний момент розглядають — відомого вченого, молодого викладача, аспіранта чи студента. Із самого початку конкурсу раділи великій кількості заявок. Особливий інтерес викликав конкурс заявок на переклад робіт зарубіжних авторів, які науковій спільноті хотілося б бачити українською мовою. Перекладачі-переможці наразі працюють, і вже в лютому плануємо презентацію перекладених книжок.


— Які книжки буде перекладено та видано відповідно до результатів конкурсу?
— З філософії — Ніклас Луман “Час і системна раціональність”, політології — Валері Брайсон “Гендер і політика часу: Феміністична теорія і сучасні дискусії”, психології — “Плануючи час майбутнього” під редакцією Джозефа Гліксона.

— Як би ви оцінили результати студентського конкурсу?
— На конкурс надійшло багато студентських робіт. Усі вони різного рівня, проте кожна є по-своєму цікавою. Конкурс засвідчив, що студенти більше цікавляться політологією і соціологією. Були й класичні філософські роботи.

— А результати конкурсу науковців про що свідчать?
— Про великий інтерес до теми і нестандартний погляд на речі. Тобто поряд із консервативним поглядом на час у науці нині є й свіже сприйняття цього феномену. Ось тільки кілька ідей із робіт — “Час, який прощає”, “Керуй часом”, “Час — наш капітал”. Висловлювалася ідея, що прикладне вивчення часу різними галузями науки — це наступний ступінь досліджень, така собі funky-наука. Це, до слова, стосується всіх категорій учасників.

— З ваших слів, проект виправдав усі очікування. Чи є ймовірність його продовження, того, що незабаром “Час у дзеркалі науки” стане своєрідним брендом українського наукового простору?
— Інтерес наукової думки до вивчення проблеми часу говорить сам за себе. І ми, повторюся, дуже раді ефекту, який отримали. Велика кількість робіт остаточно переконала нас у доцільності такого конкурсу. Ми впевнені, що проект має знайти своє продовження, в першу чергу, і в Україні. Окрім презентації перекладів робіт, навесні (у березні) планується і проведення міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої проблемам часу. Сподіваємося, наступний захід стане ще глибшим і серйознішим: хочеться вдумливо, уважно розібратися в цій темі, почути одне одного. А що стосується молодих учених і студентів — їх до участі в дискусії про час ІРЛЄМ планує залучити ще й у кінці наступного року, коли знову відбудуться аналогічні наукові конкурси.

 

Спілкувалася Олена КАДИРОВА, “Хрещатик”
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images

images
© газета "Хрещатик", "Хрещатик.Київ"
У разi використання матерiалiв
гіперпосилання на kreschatic.kiev.ua обов'язкове.
Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
| | | | | | | |