images


images
 Логотип видання 'Хрещатик'

images | | | | | | |        facebook новини в RSS-форматі номер в PDF-форматі
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
09:00 |  Киянам нагадали, як поводитися під час снігопаду та ожеледиці
images images images
12:30 |  Київрада шукає кандидатів у присяжні
images images images
18:00 |  У понеділок частково обмежать та перекриють рух транспорту центром столиці
images images images
15:02 |  21 листопада Віталій Кличко проведе засідання Антикорупційної ради
images images images
19:07 |  Держаудитслужба: Письмові звернення громадян є важливим джерелом інформації
images images images
17:00 |  Користувачів відомого файлообмінника просять вилучити особисту інформацію до кінця місяця
images images images
15:00 |  Помилкові суми за опалення в жовтні будуть перераховані киянам у наступному місяці
images images images
12:00 |  У столиці з‘явиться ще одна тролейбусна лінія
images images images
09:04 |  Київводоканал: споживач із неповіреним чи непридатним лічильником буде платити за загальними нормами водоспоживання
images images images
18:00 |  В Книжковій палаті Украни імені Івана Федорова встановили втрат майже на півтора мільйони гривень
images images images
17:00 |  На Центральному підприємстві з поводження з радіоактивними відходами встановили втрат на понад 1,9 млн грн
images images images
16:20 |  У "Школі обізнаного киянина" навчатимуть, як платити менше сусіда
images images images
11:04 |  У Києві зріс борг із виплати заробітної плати
images images images
09:00 |  На станції метро "Майдан Незалежності" триває ярмарок вакансій
images images images
18:10 |  Віктор Крохмалюк: Фестиваль не тільки відкриває нові таланти, а й допомагає повірити в себе
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса

images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

раделитель розцінки на рекламуРеклама
раделитель меню репроцентрКольороподіл/репроцентр
images меню государственные закупкиДержавні закупівлі
images

Бюджет міста Києва на 2016 рік
Програма економічного і соціального розвитку м. Києва на 2016 рік

images ОФІЦІЙНО
images
Отримання пільг і субсидій
Допомога учасникам АТО та членам сімей загиблих під час АТО
Громадські обговорення щодо перейменування вулиць столиці
Містобудівний кадастр
Комунальні підприємства
images
images
фото "Картка киянина". Інформаційна сторінка
images
фото Контактний центр
міста Києва - 1551
images
images
images
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    |    
виходить у вівторок, середу, п‘ятницю images 14 грудня 2010 року, вiвторок  №183 (3814) images
images
полоса
images
images
Чтиво
images  
images
images
images
14/12/2010



images
Кохання — це просто й складно
images

Поезія Марини Чорної — журналіста газети "Хрещатик" — навряд чи залишить когось байдужим. Ця обдарована дівчина, попри доволі юний вік, устигла пізнати ціну справжнім почуттям. "Хрещатик" поважає Марину Чорну за професійність і вміння бути справжнім товаришем. Сподіваємося, читачі полюблять її за талановиту поезію та щирість душі.


Не дотягнувшись карнизу...

Рядок за рядком шпалери.
Ні ґламуру тобі, ні епатажу...
Ремонтом рятують стіни,
Але не дім...
Здивуйся! Я фарби навгад
розмажу!
Рятуйся! Тут будуть шалені
зміни!

Крива. Донизу згорблена
стеля.
Чудово. По той бік не видно
дна.
Якщо й фарбувати знизу —
Не стане синім.
Мій любий. Я вийшла у раму
вікна,
Не дотягнувшись карнизу.

Чай втомився бути гарячим

Чай втомився бути гарячим.
В цьому місті все ділено
плитами.
Ліхтарі мусять бути розбитими,
Ліхтарі мусять бути розбитими,
Щоб відпити чужий ковток.

Чай втомився... втомився
дихати.
Він не може вогню віддячити...
Я втомилась тебе не бачити,
Я втомилась тебе не бачити
На дистанції — напівкрок.

Чай втомився не бути полум’ям.
Ти — мій смак в кольорах
деформації.
Поки світ потопає в сенсаціях,
Поки світ потопає в сенсаціях,
Я молюся твоїм Ім’ям...

* * *
Почати з нігтів — і згризти
себе до п’ят.
Заклеїти скотчем свіжі рани.
Лягаючи спати, відкрити крани,
І стрілки усі повернути назад...

Лягаючи спати, відкрити крани,
У плюшеві лапи уткнувши носа,
Ти бачиш — я гола. Душею
боса.
Невже я дійду до Нірвани?

Ти бачиш — я гола. Душею
зморена.
У плюшеві лапи ховаю втому.
Я хочу до тебе. Я хочу додому,
Та серце твоє між двох
не порівну.

Хтось інший

Смуток. Повільно збираєш
речі...
Теплі ескізи в складки дощу й
туману...
Може, хтось інший, а я вже
не стану
Ці обіймати холодні плечі.
Тихо піди. Я просто стомилась
дуже
Сміятись без втіхи сюжетам
твоїх картин.
На фоні розхристаних синіх
гардин
Ти виглядаєш відверто
байдуже.

Літо втекло. Як осінь сумний
митець,
Виставка квітів уламками битих
ваз.
Завжди замало земних
прикрас,
Коли у любові такий кінець.

* * *
Не буди мене, ледь заснула
У сорочці твоїй червоній...
Назбирай пелюсток з півоній,
Бо я колір прощань забула.

Назбирай пелюсток з півоній,
Потойбіч не приходить літо,
Мене сонцем твоїм зігріто,
І убито ножем іроній.

Не буди. Я померла зранку,
Не кричи про любов сьогодні,
Мої губи, як лід холодні.
Не буди. Загорни фіранку.

За любов...

Принесіть мене в жертву,
Якщо ваші захочуть боги,
Напівсолодку, напівмертву,
Напівзбочену від нудьги.

Напівзбочену. За півзлочину
Маю каятись перед ними.
Чим платити? Цим серцем
зточеним?
Чи очима, очима скляними?

Твій вівтар драпірований
лампами.
Своє світло віддам під ніж.
За любов, що закріплена
штампами,—
Не вагайся — бери і ріж.

* * *
Так просто... Зігрітися теплом
твоєї куртки,
Потай від усіх схрещувати погляди...
Так просто... Цілуватися, доки
ніхто не бачить,
Берегти, без ризику втратити,
Сміятися, коли смішно,
Втримати того, хто не хоче йти.

Так просто...
І навіть зраджувати — просто,
І любити — просто!
Складніше — не брехати,
Складніше — не зраджувати,
І майже нереально —
не любити!
А зігрітися теплом твоєї
куртки...
Так просто.

* * *
Ну що ж... Посиджу на ґанку,
А там — хто куди й до ночі,
Дарують себе на згадку
І кажуть слова пророчі...
Дарую себе на згадку.
Ти завтра — мене в шухляду
Сховаєш, як сотні інших,
Як тиху вчорашню зраду.
Ну що ж... Почекаєм ранку,
Аж поки не стане досить.
Кохати, то вже до останку,
За рани пробачень не просять.
Дарую себе на згадку...
Що спогади завтра варті? —
Обшарпана чорна латка
У слові “люблю” на парті.

* * *
Ти гострий ніж в руці щосили
затискаєш,
І думаєш, що хтось розтисне
твій кулак?
Отямся — жити абияк
Ми всі навчились. Знову
відступаєш...
Що відчуває ти? Що відчуваєш?

На лезо — кров. За що себе
 неволиш?
Обличчя дивне — в смутку і без
сліз.
Ти щось забрав, та що приніс
В її життя? Метал стискаєш...
Щось відчуваєш ти, щось
відчуваєш?

Минає час, такий зловіще
чесний,
А ти хотів її зустріти ще колись.
Не варто. В очі подивись...
Вона тебе назавжди покидає,
Чи відчуваєш біль,
чи відчуваєш?

* * *
—  Дурненька, мене любити
не можна,
Зроби один крок назад.
А, втім, як любов порожня,
То, мабуть, не варта втрат.

На скільки? На цілу годину
чи дві?
Розграфлено подихом тіло...
Як випадок — дотик на склі,
Як висновок — світ онімілий.

А, втім, як любов порожня,
То, мабуть, не варта втрат.
Тебе любити не можна...
Роблю один крок назад...

Божевільна

О, Боже! Я — вільна!
Боже-вільна!
Шалена! Розбита! І дика!
Юрба, ти безмовно-безлика,
Як чорна плита надмогильна.

Я — вільна! О, Боже!
Як вільно —
Не дихати — комір вдихати.
Без часу. Без міри. Безмірно.
Гарячі вуста цілувати.

А завтра? Де буде вчора?
Закриє цей бал декаданс.
Допоки ще спить Пандора,
Ми маєм останній шанс.

На ранок. На чай. На відчай.
На спогад. На сонце. Сон.
Люби! Бо осліпне світ цей!
Осліпне. Мені в унісон.

* * *
Печальний крик опівночі над
містом.
Холодна тиша сон твій
замовчала...
Тепер ти будеш іншим.
Будеш іншим —
Вона пішла і душу обікрала.
Вона пішла босоніж
підвіконням,
Вона забула біля ліжка крила,
І десь опівночі багряним
падолистом
Чиїсь сліди до серця
притулила...
Печальний крик опівночі над
містом
Розбудить всіх, а я залишусь
спати.
Іди. Спіши любити інших,
Забудь мене — я вмію
програвати.

* * *
Падаєш низько. Ницо, скажеш,
Перед коханням навколішки
стати.
Я закувала себе за грати,
А ти мені завтра і світ зав’яжеш.

В мене не два — в мене тисячі
вух,
Сотні очей в себе втуплені.
Каси пусті, білети куплені,
Твої поцілунки — для інших
рук...

Прощання

Я бачила вересневе сонце,
Я бачила твої очі.
В них крихти серпневої ночі.
І все... Вони холодні
Вітри голодні
Останній промінь... забрали.
Я бачила осіннє небо,
Я чула твої слова.
В них музика літа сумна.
І все... Жалю немає,
Рука шукає
Тепло душі... вже іншої.

* * *
Що є? Невже щось мало бути?
Метаморфоза пам’яті
на грані...
Не вір, що сила у мовчанні,
Всю правду промовчали...

Що, власне, є? Кохання
без надриву,
Ілюзія на двох. Ідилія
в картинках.
Всі правильні. Всі вийшли на
зупинках,
А я лишилася...

Що є? Розтягнеш зранку губи.
Хтось скаже —
Он, яка щаслива!!!
А я любов, я пам’ять,
я кропива.
Я слід лишаю.

* * *
Вони зламалися. Почали
ходити з шостої до дев’ятої.
І рахувати: вічність один,
вічність два, вічність три...
Любов обманом щоночі
сватають,
Щоночі змінюють правила гри.
Вони зламалися. З понеділка
до п’ятниці
Ще якось можна — вдих, видих,
вдих...
Не тримає земна гравітація,
Те, що створено для святих.
Я злякаюсь. Я буду плакати.
Вимагатиму передозу,
Якщо раптом відпущені стріли
Він розцінить собі як загрозу.
Перебрала дурних емоцій
і залізла за чорні рами.
І любила! І ТАК любила!!!
Що по небу ногами, ногами!!!
І лише з шостої до дев’ятої:
Вічність один, вічність два,
вічність три...

Фея

Вона тримала указку,
як чарівну паличку,
Невагомих у повітрі малювала
метеликів.
Вони злітали і сідали учням на
носики,
А я була дорослою донькою
феї —
Цей світ прогнав з мого носа
її метеликів...

* * *
Щастя чи Правда?
Біль чи Любов?
Я обрала Тебе і Брехню.
Чекає мене відплата
Чи я вже зараз за щось
плачу???

* * *


А що тобі? Вже завтра будеш
вдома.
У тебе все зійшлось
на терезах.
Це я — притомна непритомна,
Облизана на чорних язиках.
А що тобі? Не сплутать
іменами...
Не виказать мене, не
скривдити її...
Твоя рука гойдає терезами
І перевага — точно не мені.

* * *
Ми продаємось за слова,
Щоразу вірячи у диво.
І кожен бреше так правдиво,
Коли в тумані голова.

Ми продаємось за слова,
Вони ж усі верзуть те саме.
Звучить старими голосами
Любов, що, нібито, нова.

Ми продались за мідяки,
Не раз купилися за квіти,
Щоб якось руки відігріти
Біля небритої щоки.

Марина ЧОРНА

Фото Миколи ТИМЧЕНКА

прочитало 3810 человек      images  
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images


images
© Редакцiя газети "Хрещатик".

У разi використання матерiалiв сайту,
гіперпосилання на www.kreschatic.kiev.ua обов'язкове.

Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
Яндекс.Метрика
bigmir)net TOP 100 images



: 0.3166 sec