Логотип видання 'Хрещатик'

images
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама  | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
images
Новини
  images
18 березня 2011 року, п'ятниця  №40 (3865) номер газеты в PDF-формате PDF новини в RSS-форматі RSS   |    |    |    |    |    |    |    |    
images
полоса
images
images
Традиції
images  
images
images
images
18/03/2011      надрукуватипрочитало 7188 человек  

images
Новруз — майже українське свято Обряди азербайджанського Нового року перегукуються з народними традиціями нашої країни
images

Ми спілкуємося українською, вони — азербайджанською. Ми молимося Господу, вони — Аллаху. Ми любимо борщ, вони — плов. Наші дівчата носять відверті міні, а їхні — спідниці до підлоги. Ми такі різні... Однак є те, що нас об'єднує. І це не лише радянське минуле. Культурне сплетіння нашого коріння сягає значно глибше. То, може, досить шукати відмінності? Краще більше дізнаватися одне про одного, вчитися любити і поважати спільні цінності. Нині азербайджанська діаспора в Україні одна з найбільших і налічує понад 45 тисяч осіб.

Весняне новоріччя


Справжній народний Новий рік (Новруз Байрами) в Азербайджані зустрічають 21 березня, в день весняного сонцестояння. Це одне з найголовніших і найулюбленіших свят країни. І хоча весняний Новий рік приходить переважно до мусульман, це нерелігійне свято.

Ще давні тюрки кілька тисячоліть тому зустрічали цей день як новоріччя. А коли виникла релігія азербайджанців — зороастризм, Новруз почали відзначати з елементами вогнепоклоніння.

У радянський період свято було під забороною, але народ продовжував зустрічати Новий рік 21 березня, зберігаючи автентичну обрядовість.
Новруз знаменується пробудженням природи, початком сільськогосподарських робіт. Цей період року був і лишається значущим для людей, які трудяться на землі.
Українці — нація хліборобів. Тому настання весни з давніх-давен у нас зустрічали з трепетом: закликали птахів з вирію, просили у природи погожих днів і багатих урожаїв. Цікаво, що на Русі Новий рік також зустрічали ранньої весни, а якщо бути точними — 21 березня! За язичницьким віруванням, наприкінці року злий дух Корочун з’їдає старе сонце, а богиня неба Коляда народжує нове сонечко (Ярило). З його появою і починався у наших предків новий рік. Це також підтверджують тексти тепер зимових щедрівок: “Ой, сивая зозулечка усі сади облітала. Щедрий вечір, добрий вечір”, “Щедрик, щедрик, щедрівочка, прилетіла ластівочка” або “Стоїть явір зелененький”. Звісно, в січневі морози птахи аж ніяк не могли прилетіти, а дерева зеленіти. Крім того, є ще відома засівалка: “Сійся, родися, жито-пшениця”. Логічно бажати врожаїв навесні, перед сільськогосподарськими роботами, а не тоді, коли довкола лежать снігові замети.

Наші народи не такі різні, як здається


Більшість обрядів і традицій, що раніше стосувалися березневого Нового року, тепер українці асоціюють з іншими святами. А ось в Азербайджані досі весну зустрічають із розмахом. До Новрузу тут починають готуватися за місяць. Кожен з наступних чотирьох тижнів перед святом приурочений одній зі стихій: воді, вогню, землі, вітру. Всі обрядові дійства відбуваються у середу. Першого тижня народ відзначає середу на воді або Су Чершенбе. Цього дня, за стародавніми віруваннями, відновлюється вся вода, навіть стояча рідина починає рухатися. Другої середи (Одлу Чершенбе) відновлюється вогонь, а третьої (Торпаг Чершенбе) оживає земля. Найважливіша у святковому ланцюзі — остання середа, або Ахир Чершенбе. Азербайджанці вірять, що саме цього дня вітер розкриває бруньки на деревах, настає справжня весна.

Найголовнішим обрядом Новрузу вважають приготування “семені”. Для цього в тарілці пророщують насіння пшениці, яке й символізує прихід весни та омолодження природи. Цікаво, що на святковому столі кущик зелених сходів, обв’язаний червоною стрічкою, дуже нагадує українську паску. В Україні символом нового року було вишневе деревце. Його завчасно садили в діжу, а напередодні свята заносили до хати. В теплі розвивалися бруньки, дерево зацвітало. Навколо новорічної вишні люди водили хороводи, співали пісень, а коли ставало тепліше, рослину висаджували у відкритий ґрунт.

Не менш цікаві азербайджанські звичаї, пов’язані з водою та вогнем. У цій країні впевнені: перестрибнувши через проточну воду навесні, людина очищується від гріхів минулого року. Схожий зміст мають й українські купання на Водохреще (19 січня). В Азербайджані досі вірять, що на Новруз проточні води зупиняються, і все на березі поклоняється їм. А той, кому пощастить напитися води з весняного паводка, позбудеться усіх хвороб. Так само українці переконані, що до сходу сонця 19 січня всяка вода набуває цілющих властивостей, практично святості. Хрещенська вода, набрана до сходу сонця, не псується і лікує від недуг та лихого ока.

Дуже схожі українські та азербайджанські обряди поклоніння вогню. Наші народи однаково вірять, що полум’я має силу очищення. У період весняного новоріччя в Азербайджані розпалюють святкові вогнища на вулицях, на пагорбах та підвищеннях. Перескакують через багаття останньої середи перед Новрузом усі люди незалежно від віку й статі. Заведено стрибати через одне вогнище сім разів або через сім вогнищ по одному разу. Це символізує зникнення усіх проблем, що накопичились за рік.

У нашій країні також досі поширені стрибки через вогонь. Тільки роблять це влітку, на Івана Купала. Стрибають через українську ватру переважно юнаки та юнки. Вони міцно беруться за руки і разом “перелітають” через багаття. Якщо долоні молодих людей залишилися зімкненими — бути їм разом. А коли роз’єдналися — чекай розлуки.


Під час весняного новоріччя в Азербайджані багато співають, танцюють і водять хороводи. Так само й українські дівчата зустрічають нову пору року: веснянками, гаївками, маївками та “кривими” танцями. А ще незаміжні азербайджанки кидають через плече чобіток, щоб за напрямком носка вгадати, чи вийдуть заміж цього року. Ворожать і слов’янки, але не навесні, а взимку, на Андріївські вечорниці (13 грудня).

Традиційні страви


Під час святкування Новрузу символізму набуває кожна дрібниця, навіть страви несуть певні культурні повідомлення. Наприклад, святкову їжу готують із тих компонентів, які рідко входять до складу щоденних страв.

Варто згадати і про магічне число “7”, яке зустрічається у численних азербайджанських обрядах. Останньої середи перед Новрузом господиня подає до столу сім обов’язкових предметів, серед них сіль, хліб, яйце, рута, вугілля, дзеркало. Таця з ними слугує своєрідним даром Сонцю. Нагадаємо, що українські язичники досі називають себе сонцепоклонниками. Наші предки навесні також задобрювали небесне світило Ярило колоссям, фруктами, танцями, піснями. До сьогодні збереглася традиція спускати з гори запалене колесо, що ніби відтворює палаюче сонце.

Найбільше Новрузу радіють діти. Вони у святковий вечір залишають біля будинків родичів та сусідів мішечки. Їх ніколи не забирають порожніми, бо господарі щедро наповнюють мішечки солодощами, фруктами, грошима. Дуже нагадує українські колядки, щедрівки та посівалки. Чи не так? Діти так само ходять від хати до хати з мішком і отримують за пісні та побажання подарунки від господарів.

Серед ритуальних страв азербайджанців та українців ще одна спільність: варені яйця. Але не звичайні й навіть не золоті, а розфарбовані. В Азербайджані кольорове яйце ототожнюють із зародженням нового життя. На художнє мистецтво, сповнене магічних повідомлень і символів, перетворилася українська традиція розпису яєць. У нас їх називають галунками, писанками, крашанками і готують на свято Воскресіння Господнього або Пасхи, яке також відзначають навесні.

Святкові страви азербайджанці залишають на могилах своїх рідних. Так само робимо й ми, коли відвідуємо цвинтарі наступної неділі після Великодня.

Зауважимо, що традиція зустрічати Новий рік з настанням весни збереглася не лише в Азербайджані. Новруз відзначають афганці, таджики, кримські татари та інші тюркомовні народи Автономної Республіки Крим. А в Ірані 21 березня — це офіційний початок відліку нового року.

У вересні 2009-го свято Новруз було внесено ЮНЕСКО до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства. Відтоді 21 березня оголошено Міжнародним днем Новруз. А деякі науковці називають весняний новий рік астрологічним.

Азербайджанська діаспора в Україні — одна з найчисленніших. Серед нас проживають понад 45 тисяч азербайджанців. Усі вони готуються до зустрічі Новрузу. Офіційно в Азербайджані Новий рік настав так само, як і в Україні, з 31 грудня на 1 січня. Однак весняне свято від цього аніскільки не втратило ваги.

Культ природи об’єднує український та азербайджанський народи спільними обрядами, магією весняного оновлення і прагненням стати кращими. Якщо загадані під бій курантів бажання досі не збулися, маємо ще одну нагоду. З Новим роком!

Марина ЧОРНА “Хрещатик””, Алі ДАМІРОВ спеціально для “Хрещатика”
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images

images
© газета "Хрещатик", "Хрещатик.Київ"
У разi використання матерiалiв
гіперпосилання на kreschatic.kiev.ua обов'язкове.
Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
| | | | | | | |