Логотип видання 'Хрещатик'

images
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама  | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
images
Новини
  images
22 квiтня 2011 року, п'ятниця  №60 (3885) номер газеты в PDF-формате PDF новини в RSS-форматі RSS   |    |    |    |    |    |    
images
полоса
images
images
Здоров‘я
images  
images
images
images
22/04/2011      надрукуватипрочитало 7353 человек  

images
М’язи чи мозок? Одне одному не заважає Як фізичні тренування можуть допомогти розумовій діяльності та психічному здоров’ю
images

“Сила есть — ума не надо”,— стверджує відоме російське прислів’я. І точно так малює наша уява умовну парочку хлопців. Один з них легко грає м’язами, але не здатний розв’язати математичну задачку для четвертого класу. Інший на його тлі схожий на “чахлика невмирущого”, лишень в окулярах і з портфельчиком. Проте цей останній вмить пригадає будь-яке місце з “Античної енциклопедії” чи процитує Шекспіра...

М’язи та інтелект, делікатність натури і міць кулаків, інтелігентність і грубість, світлий розум і фізична сила... Здається, сама природа спеціально протиставила ці якості. Про них у народі є безліч анекдотів і веселих історій.

Будівництво. Найматися на роботу приходить здоровенний парубійко. Виконроб його запитує:
— Що ти вмієш робити?
— Можу копати.
— А ще що?
— Можу не копати.
— Ясно. А змайструвати щось умієш, скажімо, драбину?
— Напевне. Але копати доведеться довго...

Змінилися часи, умови життя, і сьогодні cамими лише м’язами навряд чи досягнеш успіху (хіба що в охороні якоїсь високопосадової персони). А самого лише розуму сучасній людині теж недостатньо, бо слабке тіло хворіє і швидко вмирає. Безперечно, має рацію той, хто вважає, що силі обов’язково потрібен розум, без якого вона просто сліпа! А розуму, щоб вижити в нинішніх умовах і впоратися з постійними нападами негативних емоцій, потрібна міцна і надійна “посудина”, якою є тіло.


Тож тренувати потрібно не лише м’язи, а й мозок (чи дух) одночасно! Як це робити, вирішуймо разом.
Ми всі вважаємо, що переживаємо нині багато негативних емоцій. А хіба в нашого предка не було випробовувань негативними емоціями? Велетенські потопи і пожежі, виверження вулканів і напади хмар саранчі, а ще протистояння з хижими тваринами та іншими племенами. Все це загартовувало людину. І змушувало її не лише тікати від страху, нарощуючи міць і силу м’язів, а й міркувати, винаходити різні способи виживання. Відбувалася така еволюція саме завдяки негативним емоціям як мобілізуючої сили.


В наш час людина вже не має страху перед природними стихіями чи хижаками, натомість ми закликаємо одне одного до витримки, всепрощення, дотримання правил етикету та ще й “говорить друг другу комплименты”...


Я теж проти хамства і грубощів, але мені добре відомо, що тривале накопичення людиною негативних емоцій без виходу назовні призводить до виникнення в мозку джерела застійного збудження (ДЗЗ). Ще академік Ухтомський своїми численними експериментами довів, що ДЗЗ гальмує функціонування багатьох нервових центрів.


“Усі хвороби від нервів!” — переконує народний досвід. Тож, невитрачені людиною негативні емоції призводять її мозок до стану застою, втрати польоту фантазії, пошукової активності, навіть розумової дестабілізації. Про яке здоров’я можна говорити, коли постійно придушується розумова діяльність і стримуються емоції?


Але ж існують цілісні системи відновлення не лише розумової діяльності, а й фізичного тонусу — м’язів, кісток, сухожилля, причому в комплексі. Я можу проілюструвати це за допомогою цілющих настроїв московського пошуковця і винахідника Георгія Ситіна чи афірмацій Луїзи Хей — колишньої приреченої на смерть хворої жінки. Можу навести як приклади самореабілітації аутотренінгові вправи Володимира Леві або Кацудзо Ніші, й це буде далеко не все!..


На нинішньому уроці нашої школи ми ознайомимося з феноменальною далекосхідною системою тайцзицюань, яку багато років практикують тібетці, китайці, уйгури, південні монголи... І тому живуть довго та без хвороб!


Ця чудова гімнастика допомагає при нестійкості стану людини до метеорологічних змін, що спостерігається мало не на кожному кроці (це так звана метеозалежність). А в Китаї тайцзицюань з успіхом застосовують ще й у лікуванні багатьох хвороб, зокрема серцево-судинної, нервової, травної систем.


Народні лікарі Китаю і Тибету рекомендують гімнастику тайцзицюань хворим у період реконвалісценції, тобто відновлення після тяжких хвороб, операцій, нервово-емоційних зривів.


Окрім того, цю систему в багатьох країнах світу визнають як ефективний засіб профілактики розладів і порушень, котрі виникають не лише в людей літнього віку, а й у підлітків і навіть дітей, котрі тільки-но спинаються на ніжки.
Перед тим як описати кілька найпоширеніших вправ з гімнастики тайцзицюань, зауважу, що протипоказаннями до неї є: лінощі, упередженість, нездорова принциповість. І ще одне. Всі рухи в тайцзицюань потрібно виконути повільно, спокійно, з підкресленою уважністю до кожного з них.


1. Початкове положення (п. п.) — стояти на трохи зігнутих і розведених у боки ногах. Руки дещо зігнуті в ліктях і підняті перед собою. Долоні розкриті, повернуті одна до одної, пальці трішки розчепірені, підборіддя опущене донизу.


2. З положення п. п. тулуб дуже повільно розхитується у боки з перенесенням центру ваги тіла з однієї ноги на іншу. Одночасно з розхитуваннями повільно відводити в бік одну руку, ліву чи праву — ту само, на яку ногу опираєтеся. Цей рух нагадує відштовхування у воді від уявного муру. Друга рука повільно обертається долонею угору, немов у офіціанта, котрий тримає тацю з напоями.
Ці рухи потрібно повторювати ритмічно в обидва боки — своєрідна розкачка перед серйознішими вправами. Пасивну руку можна замість “утримування таці” відводити в бік, протилежний нахилу тулуба. Про кількість вправ і паузи — в кінці матеріалу.


3. П. п.— стояти на розведених до ширини плечей і трохи зігнутих ногах. Руки розвести в боки на рівні підгруддя, зігнути в ліктях і витягти вперед. Кисті розігнені й повернені долонями донизу, пальці розчепірені, підборіддя опущене донизу.


4. Зробити гвинтоподібний рух тулубом у обидва боки з одночасним плавним заведенням руки за спину в бік повороту. Стежити, щоб тіло скручувалося переважно в поперековому відділі й нагадувало роботу косаря.


5. П. п.— стояти на розведених і напівзігнутих ногах, тулуб повністю розслабити і трохи зігнути в попереку. Голову опустити донизу, руки вільно звисають донизу.


6. Почергово піднімати напіврозслаблені ноги, зігнуті в колінах, і одночасно піднімати вгору таку ж розслаблену руку. Розслаблену кисть піднімати майже до рівня голови, а вслід за нею піднімати й ногу, немов між ними існує невидимий зв’язок. Голова під час підйому кінцівок теж рухається — догори.


7. П. п.— стоячи на напівзігнутій правій нозі, трохи відхилитися назад і тримати ліву ногу випрямленою. Руки зігнути в ліктях, долоні тримати відкритими назовні, пальці розчепірені.


8. Тулуб повільно перенести з правої ноги вперед на ліву, зігнувши й перенісши на неї центр ваги. Одночасно з цим рухом перевести руки до рівня живота і підвести вперед, підняввши їх до рівня підборіддя. Долоні розкрити від себе, ніби спираючись на мур.


Відштовхнутися від уявного муру, відкинутися назад і поступово перенести центр ваги знову на праву ногу. Повторити кілька разів той самий рух, а тоді виконати вправу з іншою ногою.


9. П. п.— сидіти на стільці з розведеними в боки ногами і дещо нахилитись уперед — у фазі видиху. Обидві руки напівзігнуті в ліктях і дещо розведені в боки, кисті трохи стиснені в кулаки, але з витягненими вперед пальцями.


10. До початку вправи потрібно зробити доволі глибокий вдих (приблизно місткості легень) і постаратися випрямити корпус. Трохи повернутися у лівий бік, розвести руки в різні боки, а ліву ногу підняти якомога вище.


Під час розведення рук долоні поступово теж потрібно розводити назовні й піднімати догори пальцями. Після секундної паузи поверніться в п. п. і повторіть вправу для іншої ноги.


А тепер кілька слів про тривалість занять.


Для початку розрахуйте свої сили так, щоб вам їх вистачило щодня по 10 хвилин з кількома повторами усіх вправ. Поступово додавайте часу (по 1 хвилині на тиждень), щоб дійти до 30 хвилин.


Залежно від віку та самопочуття дотримуйте пауз між повторами вправ (відпочинок) від 15 до 40 секунд. Старшим людям потрібно стежити за серцевими скороченнями, вони під час занять не повинні перевищувати більш ніж на 50 % початковий ритм.


Гімнастику тайцзицюань можна виконувати замість ранкової фізичної зарядки та за 1,5-2 години перед сном.
Здоров’я вам, самовдосконалення і спокою на майбутнє!

Олександр СИДОРЕНКО спеціально для “Хрещатика”
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images

images
© газета "Хрещатик", "Хрещатик.Київ"
У разi використання матерiалiв
гіперпосилання на kreschatic.kiev.ua обов'язкове.
Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
| | | | | | | |