17 червня 2011 року, п'ятниця  №87 (3912) номер газеты в PDF-формате PDF новини в RSS-форматі RSS  | Facebook   |  Київ | Економіка | Суспільство | Дозвілля | Авто | Здоров'я | Технології | Транспорт
images
images
 Логотип видання 'Хрещатик'
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
18:54 |  Обмеження руху транспорту біля метро Академмістечко до 30 червня
images images images
16:58 |  Асоціація міст України була і залишається аполітичною організацією, що захищає інтереси місцевого самоврядування
images images images
16:56 |  Київ декілька років поспіль тримав першість у створенні місць у закладах дошкільної освіти
images images images
16:55 |  Затверджено остаточний перелік проектів-переможців ГБ-4
images images images
15:57 |  Київ профінансував у 8 разів більше коштів на впровадження Нової української школи, ніж передбачають нормативи
images images images
14:20 |  Аудиторами ДФС донараховано порушникам законодавства 19,1 млрд гривень
images images images
14:17 |  Проект еко-моніторингу повітря Managing Air Quality
images images images
14:16 |  Новий підхід до середньострокового планування розвитку міста Києва
images images images
13:57 |  Лікар у Вашому домі - здійснено понад 82000 обстежень
images images images
12:49 |  У столичній мерії стартував Перший соціально-економічний форум
images images images
11:25 |  Мінрегіон планує зробити обов’язковим встановлення металевих стовпчиків на тротуарах перед пішохідними переходами
images images images
11:22 |  У Києві планують побудувати перший в Україні комплекс із переробки опалого листя
images images images
09:09 |  Держава в смартфоні вже працює, – Володимир Гройсман
images images images
09:08 |  Микола Поворозник оголосить остаточні результати голосування за проекти Громадського бюджету-4
images images images
09:36 |  Привітання Київського міського голови зі святом Святої Трійці
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса
images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

Державні закупівлі
Бюджет міста Києва на 2019 рік Контактний центр міста Києва - 1551
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    
images
полоса
images
images
Людина, місто, країна
images  
images
images
images
17/06/2011      надрукуватипрочитало 9643 человек  

images
Володимир СІМОНОВ: “Фестиваль “Сходи до неба” створює відчуття необхідності відмовитися від дисонансу” Ідеолог фестивалю “Сходи до неба” — про прагнення людини до краси та місію заходу
images

28 червня, в День Конституції України, на Європейській площі відбудеться унікальна для України подія — гала-вистава фестивалю “Сходи до неба”, де поєднаються музика, слово і мода. “Хрещатик” розпитав президента та ідеолога фестивалю Володимира Сімонова про концепцію дійства і його завдання.

— Цього року фестиваль “Сходи до неба” проходить уже втретє поспіль. Розкажіть історію фестивалю, як народилася сама ідея і як довго йшли до її реалізації?
— Перший фестиваль ми провели у 1997 році. Україна знаходилася у стані розрухи, насамперед духовної: втрачено життєві орієнтири, занедбана віра людей у самих себе... Одним із проявів цієї розрухи була неувага людей до культури. А культура, вважаю, не розвага, а передовсім філософська категорія світла, що є в кожній людині. В цей час ми з Ольгою Тюфяковою заснували Дім моди Olga Simonov. Моду ми розуміли не як одяг, а як частину культури, як спробу запалити світло в людині. Згодом наш Дім моди став доволі відомим і здобув авторитет. Ольга стажувалася в італійських дизайнерів у Римі.


Саме в Італії ми й дізналися, що в Римі на знаменитих Іспанських сходах проводиться фестиваль “Жінка під зірками”. Його ми й взяли за аналог фестивалю в Україні. В організації нам допомагала Палата високої моди Італії. Серед учасників першого фестивалю “Сходи до неба” був патріарх української моди Герц Мепен, ми приймали засновника марки чоловічого одягу Litrico Джузі Літріко. Нашу акцію підтримав видатний співак, народний артист СРСР Анатолій Солов’яненко, з яким нас пов’язували дружні стосунки. Окрім високої моди, ми задіяли другу лінію — Музику. Запросили Національний симфонічний оркестр під керівництвом Володимира Сіренка, співачку Оксану Кулакову, солістів балету Національної опери України Олену Філіп’єву та Ігоря Мостового. Композитор Ігор Стецюк спеціально написав музичну композицію для показу колекції вечірніх суконь Ольги Тюфякової. Ми також включили Слово, адже на той час я якраз розпочав писати.


Фестиваль викликав фурор у глядачів, це було справжнє потрясіння.

— Чому між першим та другим фестивалем була перерва аж в 13 років?
— Я планував організовувати дійство щороку. Але були об’єктивні причини, що дали зрозуміти: бажаного результату ми не отримаємо. Потрібно було, щоб люди самі потягнулися, а цього не було. Минулого року, коли ми провели фестиваль, уже було очевидним, що люди спраглі до краси й гармонії. Вони хочуть відчути свято, щастя життя.

— Як виникла назва фестивалю “Сходи до неба”?
— У розпалі організаційних робіт назву фестивалю придумати не могли. І ось одного дня Олександр Курій, звукорежисер фестивалю, приніс перекидний календар: “Погляньте,— каже.— День 28 червня називається в календарі “Сходи до неба”. Виявляється, за якимось давнім слов’янсько-язичницьким звичаєм 28 червня — Сходи до неба! Назва фестивалю прийшла як означення цього дивовижного простору, і я потім ще довго осмислював сенс цієї назви і продовжую осмислювати...

— Майданчиком фестивалю обрано сходи Українського дому на Європейській площі, чому?
— У центрі Риму є Іспанські сходи, де проводився фестиваль “Жінка під зірками”. Місце для проведення київського фестивалю ми обирали разом з італійським архітектором, довго їздили Києвом, аж доки не зупинилися біля Українського дому. Я спершу здивувався, адже це колишній музей Леніна, але потім побачив, що це справді фантастичне місце для фестивалю. Цей простір дуже складно художньо організувати — монтувати сцену, налаштовувати світло, проводити зйомки, але ми робимо все можливе і неможливе, і у нас буде живий звук!

— У центрі фестивалю — образ Жінки. На Вашу думку, існує нестача жіночого начала в людях?
— Саме життя є проявленням жіночого начала. Важливе інше. Є країни, де на рівні традицій, культури, звичаїв домінує чоловіче начало. У певний період історії людства потрібно було завойовувати землі, перемагати. Тому такі країни, як, наприклад, Америка, Німеччина налаштовані на реалізацію чоловічого начала. Втім, вважаю, якщо світові чогось і бракує, то це України. Вона може ввійти у світову спільноту зі своєю унікальною ментальністю, де переважає жіноче начало, з колосальним відчуттям краси, краси природи і людей. Тому такий фестиваль неможливо зробити в іншій країні.

— У чому унікальність фестивалю “Сходи до неба”?
— Він зорієнтований не на комерцію. В Європі також проводяться фестивалі, але як бізнес-акції: вони розкручують бренди, артистів, режисерів, музикантів. Наша акція — зовсім не бізнесова, це прагнення до краси як такої.

— Як учасники потрапляють до Вас на фестиваль? Які критерії відбору?
— 13 років тому, коли ми проводили перший фестиваль, все залежало від дружніх контактів. Так само в 2010-му: саксофоніст Олексій Козлов, дизайнер В’ячеслав Зайцев, балерина Олена Філіп’єва, диригент Володимир Сіренко, композитор Ігор Стецюк — всі вони відгукнулися. Цього року ми вирішили зробити наступний крок, який ніби за межами наших можливостей. Хто б із артистів зі світовим іменем підтримав філософію нашого фестивалю? Такою людиною став Дмитро Хворостовський. Окрім нього, у фестивалі беруть участь також видатний бас Анатолій Кочерга, солістка Большого театру Ілзе Лієпа, солістка Національного оперного театру Ольга Микитенко, композитор Ігор Стецюк, піаністи Дмитро Найдіч та Євген Громов, Національний симфонічний оркестр України під керівництвом Володимира Сіренка.


Насправді критерій один: ми не створюємо простір для “розкручування” когось. Для артиста важлива майстерність і талант, визнання, відповідність світовим критеріям мистецтва. Для участі в гала-концерті запрошені майстри, які вже підтвердили свій творчий рівень не лише в масштабах слов’янських країн, а й за їх межами. У нас багато оперних співаків, артистів балетів, які мають високий світовий рівень і, на жаль, слабку реалізацію. Ми хочемо, аби разом зі світовими топ-зірками виступали наші, щоб авторитет фестивалю піднімав їх репутацію.

— У рамках фестивалю в Донецьку, Львові та Одесі пройшли концерти Дмитра Хворостовського. Як Вам вдалося залучити його до участі у фестивалі?
— Із Дмитром Хворостовським ми зустрічалися у 1998-му році, коли я вручав йому медаль в посольстві Російської Федерації. Такого рівня та глибини філософії творчості, як у нього, немає ні в кого. Ми зв’язалися з представництвом його агентства у Москві, виявилося, Дмитро Хворостовський не виступав із сольним класичним концертом в Україні 15 років. А класика — це особливий вид мистецтва, який впливає на ті центри, що відповідають за любов, красу. Ми розповіли агентству філософію фестивалю, його ідею, і почали працювати. У березні провели разом три сольні концерти в Донецьку, Одесі та Львові. Це були фантастичні вечори, і публіка реагувала однаково. 28 червня відбудеться виступ Дмитра Хворостовського на Європейській площі, 1 липня — його закритий концерт у Національній філармонії України. На цей час у нього було заплановано записи з оперною співачкою Рене Флемінг, які заради виступу у нас скасували. Ми зробили концерти меценатськими і доступними для широкого слухача. Нашу акцію й концерти підтримав уряд. Хворостовський особисто зустрічався з прем’єр-міністром Миколою Азаровим, який захоплюється творчістю співака.

— Чим відрізняються “Сходи до неба” 2011 року від минулорічних фестивалів?
— Від початку фестиваль задумувався як простір, який працюватиме цілий рік. Ми планували проведення виставок, презентації фільмів, книг. Поступово ми набираємо висоту. Завдяки сольним концертам Хворостовського вже можна говорити про проведення фестивалю у трьох містах країни. Концепція цього року відрізняється абсолютною переконаністю в затребуваності акції, її бажаності. Зараз ми намагаємося вивести фестиваль на новий рівень, пов’язати з іншими фестивалями. Ми чекаємо гостей, які б ніколи не потрапили в Україну, наприклад, представників “Метрополітен опера” з Америки. Ми представимо їм артистів, які зможуть змінити ставлення до України за кордоном.


Кожен фестиваль — це новий крок. Сподіваюся, цього року ми презентуємо мій новий роман “Марія-Ісус”, а в грудні влаштуємо святкові різдвяні зустрічі під егідою фестивалю.

— Яким Ви бачите завдання фестивалю? Що хотіли б мати в результаті?
— Більше туристів, цивілізації, усмішок... Щоб люди були щасливі і натхненні, жили краще. Іншого бути не може.
Фестиваль — це провокація, щоб людина відчула сама себе, своє первоначало у красі. Тому фестиваль спрямований на жіноче начало. Він створює відчуття необхідності відмовитися від дисонансу у будь-якому його прояві.


Ми створили громадський департамент іміджу України, який формується, перш за все, у самій країні. Якщо ми самі себе і свою країну не полюбимо, то цього ніхто не зробить. Тому фестиваль особливо важливий для молоді. Ми не беремося вчити когось жити, ми створюємо простір для реалізації краси. Фестиваль об’єднує людей усіх соціальних верств. У нас надзвичайний потенціал, хоча він повною мірою ще не розкритий. Людей треба “витягувати”, натхнення потрібно всім — і політикам, і бізнесменам, і робітникам. Люди, яким бракує натхнення, не здатні на жоден подвиг любові, передовсім любові до самих себе.

— Ви багато говорите про створення позитивного іміджу України, хоча народилися в Росії. Чому Україна Вам є близькою?
— Коли мені було 17 років, я переїхав до Києва. Тут закінчив військове училище, одружився, потім служив на Півночі. Власне, це моя перша Батьківщина і рідна стихія. В Краснодарі моя бабуся “балакала” — в неї була цікава українсько-російська мова. Туди, на Кубань, приїжджали козаки, які обожнювали свободу. Там люблять Україну і український менталітет, але з домішкою російського менталітету: це коли є особливе ставлення до краси, коли натхненні люди можуть і хочуть щось робити.


 

 

Розмовляла Марія БЄЛЯЄВА “Хрещатик” Допомагала Аліна ЗАЇКА. Фото Павла ПАЩЕНКА
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images

images
© газета "Хрещатик", "Хрещатик.Київ"
У разi використання матерiалiв
гіперпосилання на kreschatic.kiev.ua обов'язкове.
Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
| | | | | | | |


: 0.492 sec