Логотип видання 'Хрещатик'

images
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама  | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
images
Новини
  images
22 червня 2011 року, середа  №89 (3914) номер газеты в PDF-формате PDF новини в RSS-форматі RSS   |    |    |    |    |    |    
images
полоса
images
images
Історія сучасності
images  
images
images
images
22/06/2011      надрукуватипрочитало 7672 человек  

images
Повернення з небуття І досі на полях боїв знаходять братські могили воїнів, які загинули в роки війни
images

Іван Гречкін загинув у бою в 1943 році на Дніпрових кручах, неподалік села Ходорів, що на Черкащині. Тільки через 65 років пошуковці знайшли його останки, щоб поховати з почестями в присутності нащадків.


Його останки знайшли під час проведення пошукових робіт на Букринському плацдармі. Серед грудок землі пошуковці з групи “Рубіж” Всеукраїнського фонду пошуку “Пам’ять” розгледіли капсулу з особистими даними.

Саме завдяки їй змогли встановити особу солдата й дізнатися про трагедію його життя та солдатський подвиг на війні. Народився Іван Гречкін у 1907 році на Кубані в станиці Барсуківській Ставропольського краю в родині Василя Гречкіна — козака кінного стану. На той час це було дуже престижно. Під час революції Василя було обрано отаманом станиці як найсправедливішого та більш гідного за рангом. На той час, окрім одинадцятирічного Івана, в родині Гречкіних уже було двоє синів. Але довго побути отаманом Василеві не довелося. За словами родичів, його в грізні роки революції повісили білогвардійці. Їм не сподобалося те, що його обрали прості козаки. Вдова з дітьми переїхала до Невиномиська. У 1939-му в Івана народився син Микола. З початком війни про долю Івана Гречкіна родичі мають доволі уривчасті спогади. За їхніми словами, у 1941 році він проходив підготовку у Самарканді. Про це свідчить й єдине фото Івана Васильовича того часу. Найімовірніше пояснення цього факту — він навчався у Московському артилерійському училищі, був евакуйований у 41-му саме до цього міста. Що сталося з ним далі, можна лише припускати. Закінчивши училище, він повинен був стати офіцером. Але в документах про загибель записаний червоноармійцем. За словами онуки Івана Наталі, він потрапив в оточення у 1943-му, а коли вийшов, то його направили до штрафбату. В такому разі він був позбавлений звань і нагород. А “провину” мав спокутувати кров’ю. На жаль, вижити йому не вдалося. Пошуковці знайшли його останки влітку 2009 року на схилі однієї з висот на Букринському плацдармі. За словами керівника групи “Рубіж” Юрія Савченка, земля тут щедро полита кров’ю: “Ця висота кілька разів переходила з рук у руки. Гречкіна ми знайшли без ступнів. Мабуть, він наступив на міну й загинув від втрати крові. Солдатів тоді ховали, як доведеться. Найчастіше стягували до окопів і воронок і присипали землею. Через це й лежать на нашій землі тисячі невідомих, на котрих й досі чекають діти та онуки. Ім’я Гречкіна викарбуване на пам’ятнику у Ходорові. На місці його загибелі ми встановили величезний хрест на знак пам’яті про загиблих”. Микола Гречкін дізнався про те, що батька знайшли, але до церемонії перепоховання не дожив кілька місяців.


За словами керівника пошукової групи “Перемога” Олександра Тарасюка, історія Івана Гречкіна по-своєму є унікальною. Адже сьогодні пошуковцям вдається ідентифікувати не більше кількох відсотків радянських солдатів. Щодо німців, то їх особи не можна встановити, лише кілька відсотків. Секрет такого стану речей простий. Усі німецькі солдати мали при собі іменні металеві жетони, які складалися з двох частин. Якщо солдат гинув, одну частину жетона кидали в могилу, а іншу — відправляли родичам. У радянських же солдатів із 1942 року були при собі тільки червоноармійські книжки, які на сьогодні перетворилися на купу попелу. Зберігаються вони або якимось дивом у землі, як, наприклад, документ Петра Мовчана, або, якщо їх ще в ті роки ретельно зберігали, як, наприклад, Михайло Корнюшкін із Калуги.


Багато імен було відновлено завдяки номерам нагород, які було знайдено у похованнях. Як, наприклад, грузина Валеріана Абутидзе, який був розвідником і в 1943-му загинув, звільняючи Кіровоградщину від німців.


Варто додати, що разом із останками Гречкіна було знайдено останки ще 30 воїнів. Але всі вони так і лишилися невідомими. Загалом того дня перепоховали 48 солдатів, яких знайшли пошукові групи: “Рубіж”, “Перемога”, “Вертикаль”, імені Пилипа Орлика та інші. Останній спокій воїни знайшли на території православного Спасо-Преображенського храму милосердя у Вишгородському районі. На церемонію перепоховання прибули не лише родичі, а й чимало людей. А також на церемонію приїхали навіть представники Спілки офіцерів і прапорщиків Чехії. Батько одного з них — полковника Прокаша — воював під Києвом у 1-й окремій Чехословацькій бригаді Людвіга Свободи.


Після пам’ятного мітингу вікарій Київської Митрополії УПЦ єпископ Броварський Феодосій відслужив панахиду за полеглими. А Наталя Гречкіна кинула до могили діда жменю землі, яку привезла з його рідної Кубані.

Євген ЛЕВЧЕНКО “Хрещатик”
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images
images
22/06/2011 | “Війна. Документ. Пам’ять. Рік 41-й”. Документальну виставку, яка відкрилася в Музеї історії Великої Вітчизняної війни, приурочено до 70-річчя початку війни
images
images
22/06/2011 | Очима очевидця. Сьогодні вже мало залишилося людей, які усвідомлювали, що насправді відбувається. До нашої редакції адійшло кілька листів ветеранів, які розповідають про те, як для них розпочалася війна
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images

images
© газета "Хрещатик", "Хрещатик.Київ"
У разi використання матерiалiв
гіперпосилання на kreschatic.kiev.ua обов'язкове.
Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
| | | | | | | |