Логотип видання 'Хрещатик'

images
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама  | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
images
Новини
  images
22 червня 2011 року, середа  №89 (3914) номер газеты в PDF-формате PDF новини в RSS-форматі RSS   |    |    |    |    |    |    
images
полоса
images
images
Людина, місто, країна
images  
images
images
images
22/06/2011      надрукуватипрочитало 6069 человек  

images
Віталій МОХОРЄВ: “Розвиток первинної медичної допомоги — це один із головних пріоритетів у медичній галузі”
images

Новопризначений керівник Головного управління охорони здоров’я КМДА розповів "Хрещатику" про те, як розвиватиметься медицина в столиці.

— Яке ваше бачення розвитку медицини в місті, чи відрізнятиметься воно від ваших попередників?
— Стратегічний план розвитку медицини в Києві було опрацьовано ще в минулому році. Він націлений на докорінну реорганізацію в галузі охорони здоров’я в столиці. На сьогодні наше завдання — серйозніше втілювати його в практику. Ми опрацювали стратегію розвитку Києва на період до 2025 року. Вона передбачає суттєві зміни і в цій сфері.

— До кінця року місто обіцяло побудувати сто первинних амбулаторій, Кабінет Міністрів мав виділити 100 мільйонів гривень. Чи надійшли кошти до міста? Якщо вони не надійшли, то за рахунок чого можете виконати таке завдання?
— Так, справді, розвиток первинної медичної допомоги — це один із головних пріоритетів у медичній галузі. На сьогодні в столиці відкрито 15 нових лабораторій, окрім тих, які працювали до цього. Завдання наше — до кінця року відкрити ще 90 амбулаторій. Я хочу, щоб ви розуміли, що це не якась віртуальна мета чи віртуальна цифра 100 або 90 амбулаторій. Ці розрахунки абсолютно чіткі. Вони ґрунтуються насамперед на потребах у медичній допомозі. Ми знаємо, наскільки сьогодні поліклінічна допомога в нас малодоступна — наші поліклініки і дільничні педіатри перевантажені. За нормативами, на одного дільничного лікаря має припадати 1800 пацієнтів. Насправді ж у нас ця цифра сягає до 2000 тисяч осіб. Така сама ситуація і в педіатрів. За нормативами, вони мають обслуговувати 800 осіб закріпленого за ними населення, а обслуговують — 1100, подекуди — 1200 на одного лікаря. Тому доступність цієї допомоги потребує поліпшення. Ми порахували, що першочергово нам потрібно відкрити приблизно 90 амбулаторій там, де доступність цієї допомоги є низькою. Це віддалені райони Києва, в яких поліклініки дуже перевантажені. Щодо фінансування, то ці гроші закладено в плані соціально-економічного розвитку Києва. Нині ми вирішуємо технічні питання щодо фінансування цих об’єктів.

— Розвиток первинної медицини одразу виявив проблему кадрового забезпечення. Нині місто шукає фахівців переважно в області. Як будете розв’язувати цю проблему?
— Це проблема не лише Києва. По всій Україні є низьким рівень матеріальних стимулів для наших медичних працівників. На жаль, багато випускників медичних вузів ідуть не в муніципальну медицину і не в бюджетну, а в приватну. Їх можна зрозуміти, тому що рівень заробітної плати в приватних медичних закладах вищий, ніж у бюджетних. Тому місто розробило програму залучення медичних працівників для роботи саме в бюджетних амбулаторіях. Робитимемо це ще на етапі навчання студентів в наших державних вузах. Адміністрація міста підписала угоду з медичним університетом імені Богомольця про співпрацю з підготовки студентів із муніципального замовлення. Відповідно до цієї програми, протягом 6 років буде підготовлено 140 фахівців. Студенти пройдуть конкурсний відбір і навчатимуться за кошти міста. Рік навчання в медичному університеті коштує 15-16 тисяч гривень. Тому нескладно підрахувати кількість коштів, затрачених на підготовку майбутніх фахівців. За це вони повинні відпрацювати не менше, ніж п’ять років у наших медичних закладах.


Окрім цього, ми підписали угоду з Академією післядипломної освіти, відповідно до якої, буде підготовлено 90 сімейних лікарів до кінця року на курсах спеціалізації та курсах перепідготовки. Управління охорони здоров’я проводить відповідну роботу з лікарями, щоб це навчання відбулося за їхньою згодою і бажанням. Тобто в цьому плані в нас немає ніякого примусу. Лікарі свідомо йдуть на це перенавчання, бо розуміють, що за сімейними лікарями майбутнє і так само за педіатрами. Розподіл на дитячого та дорослого дільничного лікаря в практиці сімейної медицини є недоцільним. Сімейний лікар має вести хворого від народження і впродовж усього життя. Лікар координує, створює медичний маршрут пацієнта і є відповідальним за кінцевий результат лікування.

— Одним із методів стимуляції розвитку первинної медицини було забезпечення квартирами та залучення приватно-практикуючих лікарів. Тепер ні того, ні іншого немає. Чи будуть якісь регулювання в цьому аспекті?
— Я вже казав про низький рівень матеріальних стимулів в оплаті праці наших працівників і, на жаль, на сьогодні в цілому у країні немає серйозних надбавок до заробітної плати. Одним із механізмів вирішення цього питання є залучення приватно-практикуючих лікарів, з якими укладатимуть відповідні угоди зі співробітництва і ставитимуть їм певні медичні завдання. За їх виконання адміністрація буде виплачувати заробітну плату. Ми будемо оцінювати роботу лікаря саме за показниками здоров’я їхніх пацієнтів. Це перспективно, а для населення — це поліпшення якості медичного обслуговування.


Стосовно житла. Ми вже опрацювали питання будівництва окремих будинків для медичних працівників, вирішуємо питання виділення земельної ділянки в Печерському районі. Сподіваємося, що до кінця року розпочнеться будівництво. У найближчий час очікуємо фінансування програми “Доступне житло”. До слова, до Дня медичного працівника місто виділило 5 безплатних квартир.

— Уже відкриті амбулаторії поки що не мають ані обладнання, ані медикаментів...
— Це не відповідає дійсності! Відкриті амбулаторії працюють у стабільному режимі, мають потрібне обладнання та кваліфікований персонал. Роботу амбулаторій будемо вдосконалювати щодо розширення послуг і якості медичної допомоги.

— У секторі вторинної медицини передбачається скорочення лікарень, поліклінік і, відповідно, ліжкового фонду?
— Наша стаціонарна допомога теж потребує певного вдосконалення. Ми проаналізували стан ліжок у наших лікувальних закладах. Значна частина ліжкового фонду використовується неефективно. Ми в жодному разі не плануємо скорочувати ліжка або лікувальні заклади. Зараз ми маємо вжити відповідні заходи, щоб використовувати їх ефективно. Наприклад, багато хірургічних ліжок у столиці використовуються неефективно, по 30-40 днів на рік простоюють. За рахунок тих ліжок, які будуть вивільнятися, плануємо створити ефективні соціально-медичні заклади, що опікуватимуться хворими людьми, які потребують паліативної допомоги, яким потрібно надати гідний догляд, аби вони почувалися комфортно. Це і психологічна, і духовна допомога, а також питання знеболення. Таких хосписів має бути на Київ не менше 5-6, потужністю 100-150 ліжок на кожний, щоб задовольнити потреби в цьому виді допомоги.

— У фармацевтичному забезпеченні були певні перекоси в бік імпорту. Чи в змозі ви повністю забезпечити вітчизняними ліками муніципальні медзаклади?
— Це одне з важливих питань, оскільки неабияка кількість державних фінансових ресурсів витрачається саме на імпортні препарати. Є розрахунки по державі — це приблизно 70 відсотків ліків, які ми закуповуємо для наших медзакладів. Наше головне завдання — опрацювати програму розвитку виробництва імпортозамінних препаратів на базі фармацевтичних підприємств столиці. В першу чергу йдеться про ліки, які ми закуповуємо за державні кошти. Таким чином ми можемо зекономити приблизно 50 відсотків від тих грошей, які йдуть на придбання імпортних ліків.

— І кілька слів про третинний рівень медицини, оскільки в нас є дуже хороший потенціал спеціалізованих закладів. Розкажіть про перспективи розвитку медичного туризму?
— На жаль, наші хворі часто їдуть лікуватися за кордон, але хочу наголосити — у нас є також свої вітчизняні можливості надання такої медичної допомоги. Питання щодо налагодження приватно-державного співробітництва нещодавно було порушено на зустрічі Олександра Попова з представниками приватних лікувальних закладів. У нас уже створено “Муніципальне медичне агентство”, яке покликане розвивати медичний туризм. Плануємо створити сприятливі умови для іноземних пацієнтів. Відкриємо можливості доступу до медичної допомоги за кордоном із тих видів лікування, які поки що в нас не надаються. У Києві працює сучасний Центр серця, який може конкурувати з будь-яким таким закордонним центром. У нас є потужний Центр мікрохірургії ока. І за науковим потенціалом, і за обладнанням він знаходиться на провідних позиціях разом з іншими європейськими клініками. Тому медичний туризм — це перспективний напрямок у розвитку медицини.

 

Спілкувалася Ірина ЩЕРБАТА, “Хрещатик”. Фото Павла ПАЩЕНКА
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images

images
© газета "Хрещатик", "Хрещатик.Київ"
У разi використання матерiалiв
гіперпосилання на kreschatic.kiev.ua обов'язкове.
Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
| | | | | | | |