Наметове містечко — один з етапів програми боротьби з алко- та наркозалежністю, яку впроваджують у Центрі соціальних служб для сім’ї, дітей і молоді, що функціонує при Деснянській райдержадміністрації та Центрі соціальної роботи “Світ без залежності”.

Наметове містечко на Десенці саме те місце, де люди, залежні від алкоголю чи наркотиків, можуть замислитися над сенсом життя, переосмислити реальність, а також розпочати нове життя. Адже більшість із цих людей потрапляє сюди вже тоді, коли їхній фізичний і духовний стан дійшли до тієї межі, коли здається, є лише один вихід — позбавити себе життя.

“На острові цим людям доводиться заново вчитися обслуговувати себе, працювати, спілкуватися одне з одним, повертатися до нормального способу життя, а головне — вірити в своє одужання. Більшість із тих, хто до нас потрапляє, мають багаторічний “стаж” вживання наркотиків та алкоголю. Вони забувають про прості речі — перестають працювати, поважати почуття рідних, підпорядковують своє життя лише наркотикам та алкоголю”, — зазначив Руслан Литвинов, керівник і вихователь табору.

Наметове містечко “живе” за своїми правилами — о 7-й ранку підйом, потім фізичні вправи та водні процедури, після чого — обов’язкова молитва. В обід чоловіки працюють у містечку та мають вільний час, а ввечері — збираються біля вогнища з гітарою. Обладнане містечко і всіма зручностями. На березі побудований пірс, є кухня, їдальня, душова кабіна та туалет. Для занять спортом — футбольне та волейбольне поля. Про цивілізацію на острові нагадує телевізор, який чоловіки вмикають лише під час трансляції футбольних матчів.

“У наметовому містечку я знаходжуся вже п’ятий місяць. До цього “лікувався” у відомого гіпнотизера. Там застосовували електрошокову терапію, яка мені зовсім не допомогла. Однак на двадцятиденний курс було витрачено 2 тисячі доларів. Перебування ж у таборі абсолютно безплатне”, — розповів “Хрещатику” мешканець табору Валерій Басок.

Навідуються до містечка і колишні його мешканці, які тепер мають абсолютно нормальне життя. Так, перукар Олександр Ільєнко без наркотиків уже три роки поспіль. Колишній випускник Національного авіаційного університету тепер опанував іншу професію і відчуває себе потрібним людям.

“Уперше наркотики я спробував у 22 роки. Це тоді було дуже модно. І наступних дванадцять років просто були викреслені з мого життя. Вибратися з цього мені допомогло саме містечко. Тож тепер вважаю своїм обов’язком допомагати іншим”, — сказав пан Олександр.