Логотип видання 'Хрещатик'

images
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама  | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
images
Новини
  images
26 липня 2011 року, вiвторок  №106 (3931) номер газеты в PDF-формате PDF новини в RSS-форматі RSS   |    |    |    |    |    |    |    
images
полоса
images
images
Хрещатик, 36
images  
images
images
images
26/07/2011      надрукуватипрочитало 2989 человек  

images
Олександр КУЛИК: “Після Києва ланцюгова реакція поширилась по всій Україні” Депутат Київради першого скликання — про знакове рішення та підняття національного прапора у столиці
images

24 липня минув двадцять один рік відтоді, як у центрі Києва вперше замайоріло синьо-жовте знамено — національний український прапор. Про це “Хрещатику” розповів депутат Київради І скликання, безпосередній учасник події Олександр КУЛИК.


— Пане Олександре, якою була Київрада першого скликання?
— Київраду першого скликання обирали ще за часів СРСР. Передвиборча кампанія розпочалась у грудні 1989 року. Той рік став особливим: в лютому — березні було створено Товариство української мови імені Тараса Шевченка, у вересні — “Народний Рух України за перебудову” як громадсько-політична організація. З політичних партій, крім КПРС, утворилася Українська республіканська партія. Але вона не була суб’єктом виборного процесу, бо тоді депутатів обирали за мажоритарними округами. Найпотужнішою політичною силою був НРУ. До Руху звертались усі, зокрема і проукраїнські комуністи.


До Київради першого скликання було обрано 294 депутати (з 300 мандатів). Ми швидко організували демократичний блок зі 108 депутатів (рухівці, позапартійні, члени КПРС). Звісно, це було менше, ніж половина, і ми не могли приймати рішень. Але могли блокувати антиукраїнські рішення, адже рішення вважається дійсним за умови голосування не менше, як двох третин, тобто 200 депутатів. Таким чином ми змушували провладну більшість іти на поступки.

— Яка історія проекту рішення про національну символіку в столиці?
— Київ уже не був першим — до цього відповідні рішення про прапор прийняли Львівська, Івано-Франківська і Тернопільська облради. Ті рішення, можливо, носили більше пропагандистський, політичний характер, але збурювали суспільство до побудови нової держави. Далі вся надія була на Київ. Я був ініціатором створення постійної комісії Київради з національних питань та запровадження Закону “Про мови Української РСР” (скорочено — з національних і мовних питань), аргументуючи це тим, що Київрада має контролювати виконання Закону “Про мови Української РСР”, прийнятого в жовтні 1989 року. Головою комісії стала кореянка Світлана Лі, яка чітко займала проукраїнські позиції і говорила українською, а заступником — я. Наша комісія почала розробляти проект рішення “Про використання української національної символіки на території міста Києва”. Журнал “Пам’ятки України”, що видавала Спілка письменників України, в березні 1989 року опублікував статтю “До питання про українську національну символіку” про історичне походження синьо-жовтого прапора, тризуба та гімну “Ще не вмерла України ні слава, ні воля”. Я скопіював цю статтю, аби пояснити депутатам, що то за символіка. Бо тоді її вважали петлюрівською, бандерівською, націоналістичною.


У проекті рішення була велика преамбула — про історичні традиції українського народу, а головний пункт утверджував використання в Києві державної символіки та підняття над будівлею Київради синьо-жовтого прапора. 18 липня рішення було прийнято за основу на Президії Київради, що діяла в міжсесійний період. Вона мала повноваження Київради і приймала всі рішення, окрім земельних, фінансових і питань власності.
Коли робоча комісія напрацювала остаточний варіант проекту рішення, його включили до порядку денного Президії Київради 24 липня 1990 року — за рік і місяць до проголошення Незалежності України.

— З якими труднощами зіткнулися демократичні сили на шляху до прийняття рішення?
— Оскільки рішення вважали антирадянським, за вказівкою “згори” ми не могли скористатися послугами друкарського та копіювального бюро. Друкували та розмножували його для депутатів у приміщенні Народного Руху. Їх роздавали скрізь.


Разом з тим постало питання з прапором. Начальник господарського відділу виконкому Київради Олег Петренко знайшов на швейній фабриці людей, які пошили полотно, сам заплатив гроші за роботу. Був ще один прапор, який привезли до столиці зі Львова. Його освятили на Софійській площі. Саме його було піднято 24 липня.
Коли розпочалося засідання, нам заявили, що через страйк тролейбусників Президію потрібно припинити. Вдале рішення запропонував Сергій Головатий — сформувати тимчасову комісію з тих депутатів, які не є членами Президії — вони й поїдуть розбиратися. Як з’ясувалося, тролейбусники не планували страйку того дня, їм наказали це зробити, тож охорона не випустила тролейбуси на лінію. Коли депутати пояснили, що під загрозою рішення про символіку, тролейбусники офіційно оголосили: якщо сьогодні питання про символіку не розглянуть, відбудеться безстроковий страйк. Таким чином нас підтримали.


— За яких обставин приймали рішення?
— Під час розгляду питання було багато антагонізму з боку комуністів. Водночас на вулиці збиралися люди, які прагли інформації. Транспорт на Хрещатику зупинився, люди повилазили на тролейбуси. Ближче до вісімнадцятої години всім стало зрозуміло, що прапор буде піднято незалежно від того, проголосують за нього чи ні. Подвір’я Київради заповнила міліція спеціального призначення з усією амуніцією. На території стояли підключені водомети.


Коли комуністи зрозуміли, що не зможуть протистояти, надійшла вказівка з ЦК Компартії: виводити членів Президії — депутатів-комуністів, щоб зірвати кворум. Коли ми це помітили, просто стали тримати їх до ухвалення рішення. Голові Київради стало зле, Олександр Мосіюк узяв головування в свої руки, провів засідання, обговорення питання і голосування. Із 24 членів Президії рішення було прийнято 13 голосами. Вирішальним став голос члена КПРС Миколи Нестеренка — співголови комісії з політичних питань.

— Як кияни сприйняли підняття прапора?
— За даними міліції, від Бессарабської до Європейської площі зібралося до 200 тисяч людей. Виступали народні депутати, було стільки радості та ейфорії! Національний прапор підняли на щоглі зліва, яку використовували для підняття радянського прапора на державних святах.


Потім люди приходили до Київради, клали під прапор квіти. З ЦК Компартії надійшла вказівка, щоб квіти лежали і під прапором УРСР. Але, певно, тим, кому давали доручення, не платили грошей, одна жінка навіть крала квіти і переносила їх під прапор УРСР. Прапор охороняли спочатку ентузіасти, потім міліція. Усе було в рамках чинного законодавства, в правовому полі. Ми рекомендували районним у місті Києві радам прийняти аналогічне рішення, зробила це лише рада Московського району.

 


 

Розмовляла Марія БЄЛЯЄВА, “Хрещатик”. Фото Бориса КОРПУСЕНКА
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images
images
26/07/2011 | Провісник вільної України. У столиці відсвяткували День українського національного прапора
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images

images
© газета "Хрещатик", "Хрещатик.Київ"
У разi використання матерiалiв
гіперпосилання на kreschatic.kiev.ua обов'язкове.
Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
| | | | | | | |