images


images
 Логотип видання 'Хрещатик'

images | | | | |        facebook новини в RSS-форматі номер в PDF-форматі
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
17:00 |  LED-освітлення змінює життя київських вулиць
images images images
16:30 |  «Рухова активність - здоровий спосіб життя - здорова нація»
images images images
14:00 |  Цього року на низці мостів та шляхопроводів виконано капітальний ремонт
images images images
11:00 |  Третині киян "навішали" боргів. Як перевірити, справжні вони чи вигадані?
images images images
08:00 |  Спецтехніка знаходиться у стовідсотковій готовності до зимового періоду
images images images
17:00 |  У Києві відбулося відкриття виставки, присвяченої українському святковому вбранню
images images images
14:00 |  Без секретів і втрат: усю інформацію БТІ столиці оцифрують
images images images
11:00 |  За отриманим у листопаді рахунком-повідомленням кияни можуть сплатити за усі житлово-комунальні послуги разом або за кожну окремо
images images images
08:00 |  Софію Київську підсвітять фіолетовим кольором до Міжнародного дня передчасно народжених дітей
images images images
19:00 |  Вперше в Україні театр ожив в бібліотеці
images images images
17:00 |  Зима прийшла на два тижні раніше норми і йти не планує
images images images
14:00 |  Киянам порадили "легалізувати" домашніх улюбленців
images images images
11:00 |  Ключовою темою Інвестиційного форуму міста Києва 2018 стануть інновації
images images images
08:00 |  Синоптики знову попередили про ожеледицю
images images images
17:00 |  Уперше українською:
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса

images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

раделитель розцінки на рекламуРеклама
раделитель меню репроцентрКольороподіл/репроцентр
images меню государственные закупкиДержавні закупівлі
images

Бюджет Києва 2018 Бюджет міста Києва на 2018 рік
images
фото "Картка киянина". Інформаційна сторінка
images
фото Контактний центр
міста Києва - 1551
images
images
images
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    
виходить у вівторок, середу, п‘ятницю images 17 серпня 2011 року, середа  №119 (3944) images
images
полоса
images
images
Персона дня
images  
images
images
images
17/08/2011



images
Михайло РАДУЦЬКИЙ: “Без страхової медицини галузь не розвиватиметься”
images

У черговому випуску "Столиця. Спецпроект" учасники обговорили питання реформування медичної галузі Києва. Гість студії — Михайло Радуцький, президент приватної медичної клініки "Борис", розповів, як зробити столичну медицину близькою до європейської, про страхування, здорову конкуренцію та роботу "швидких".

— Пане Михайле, ви — відомий у Києві успішний бізнесмен, який вміє надавати якісні медичні послуги. Ви входите до громадської ради, яка працювала над створенням концепції реформування медицини. Навіщо вам було братися за таку справу, і що можете запропонувати Києву в плані реформування медичної галузі?
— По-перше, я — киянин. І від того, якою буде медицина в Києві, залежить і моє життя як мешканця міста. По-друге, вперше за останніх 17 років, а саме стільки я працюю в приватній медицині, міська влада запросила до співпраці не чиновника, а людей, котрі знають, якою є медицина в Європі та якою має бути в Україні. Я вдячний київській владі за те, що серйозно поставилася до цього питання. Думаю, цього разу повинно щось вийти. Оскільки я все ж таки належу до приватного сектору медицини, то скажу: найбільше питання, яке постає перед приватною медициною — економічне обґрунтування. Від реформування в економіці медицини залежатиме і тривалість життя, і зменшення захворюваності, це пов’язані речі.

— Які, на вашу думку, “хворі місця” столичної медицини, і як потрібно розв’язувати ці проблеми?
— Найбільш хворе місце в місцевій медицині — це якраз економічні відносини, фінансування галузі. Вважаю, що не може бути нормальної медицини, якщо її фінансувати так, як за часів радянської влади, коли була так звана система охорони здоров’я Семашка. Хоча, наприклад, Велика Британія досі застосовує таку систему, однак у Європі британську медицину не вважають найкращою. Ця система полягає в розподілі грошей на медицину не від наданої послуги, а від наявної кількості, наприклад, ліжок у лікарні. Якщо головний лікар отримуватиме кошти на лікарню лише за надані послуги, то якість послуг буде кращою, зарплата в лікарів — більшою, а ліжка використовуватимуть тільки ті, що потрібні цьому закладу. На решту грошей можна купити нове обладнання, ліки, підвищити заробітну платню. Для цього потрібно змінити систему фінансування, і це є в Стратегії. На жаль, сьогодні багато лікарів звикли нічого не робити і отримувати хай маленьку, але зарплату. Їх треба звільняти, вони можуть перевчитися, приміром, на соціальних працівників.

— З початку року в місті запрацювала лікарняна каса. Дехто її називає першим кроком до страхової медицини. Як вважаєте, чи потрібна Україні страхова медицина, чи піде вона на користь медичним працівникам та пацієнтам?
— Не можна вводити страхову медицину одразу, бо прийнято таке рішення на державному чи місцевому рівні. Потрібно змінювати Податковий кодекс, закон про податки, підвести до цього економічно багато законів. Те, що в місті запрацювали лікарняні каси, — дуже важливо, адже без страхової медицини в країні галузь не розвиватиметься, її взагалі не буде. Жодна країна світу не може собі дозволити безплатну медицину. Не треба великих коштів, щоб застрахуватися, навіть сьогодні, коли є лише приватні страхові компанії. Коли це буде державна програма, вартість стане ще меншою. Наприклад, в Ізраїлі людина на місяць за повне медичне забезпечення платить 8 доларів, це менше, ніж сто гривень. Хіба це великі гроші? І якщо там людина не може собі дозволити заплатити, є бюджетні кошти, на які купують страховку для конкретної людини. Далі страхова компанія, що вже знає, як розподілити ці гроші, щоб вистачило на її лікування. Це нормально і працює у всьому світі.


“Те, що в місті запрацювали лікарняні каси — дуже важливо, адже без страхової медицини в країні галузь не розвиватиметься, її взагалі не буде. Жодна країна світу не може собі дозволити безплатну медицину. Не треба великих коштів, щоб застрахуватися, навіть сьогодні, коли є лише приватні страхові компанії. ”

— Сьогодні обов’язковий профогляд проходять не всі, переважно це медики, вчителі, діти. Чи потрібно його зробити обов’язковим для всіх? (Дзвінок глядача)
— Це дуже важливе питання. Якщо буде прийнято закон про страхову медицину, то вам ніхто не продасть страховки, доки ви не пройдете професійного огляду в лікарів, щоб знати, які хвороби чи ризики у вас є. Від цього залежатиме страхова програма. Тоді повернуться і загальні професійні медичні обстеження. Я вважаю, що це дуже правильно, і так має бути. Нині профогляди є для багатьох професій, не лише для вчителів і медпрацівників.

— А як щодо створення конкурентного середовища? Наприклад, “Борис” і ще кілька великих приватних клінік успішні, вони надають платні послуги, і люди задоволені їхньою якістю. А в який спосіб державні клініки можуть конкурувати між собою?
— Якщо лікарня одержуватиме кошти за надану послугу, то це і є конкуренція. Чому ми між собою конкуруємо? Бо нам платять після надання послуги. І якщо ми її надали неякісно, людина більше до нас не звернеться, а ми втратимо прибуток. Яка різниця між державною лікарнею і приватною? Вона має надавати послугу якісно. У Німеччині або Польщі страхова компанія, навіть державна, оголошує тендер на закупівлю певної послуги, наприклад, швидкої допомоги. І там однаково конкурують приватні та державні служби — за ціною, якістю, обладнанням. Тоді й ми чесно конкуруватимемо з Олександрівською чи іншою лікарнею. Тоді й лікар, котрий хоче працювати, отримає ліцензію, візьме собі кабінет в державній лікарні, працюватиме за державними розцінками, але за все платитиме. І тоді вже не буде такого, що за все заплатила держава, а людина собі в кишеню поклала.

— Є плани з медичного туризму в Києві, коли місто зможе заробляти на послугах іноземним пацієнтам. Що треба зробити, аби ці плани стали реальністю?
— Здійснити реформу медичної галузі. Передусім — економічну, а потім — науково-ідеологічну. Київ є батьківщиною дуже видатних учених-медиків. Сьогодні тут працюють такі люди, як пан Борис Тодоров, директор Київського центру серця. Навіть у найближчих сусідів таких фахівців немає. І сюди б поїхали на операції. Але як можна поїхати до країни, де немає протоколів, стандартів, страхової медицини, відповідальності перед пацієнтом? А це є в усьому світі, інакше не може існувати медицина. Якщо до 2025 року зробити все, що написано в Стратегії, люди до нас поїдуть.


“Так ось, якщо київська “швидка” почне нарешті виїжджати на ДТП, на масові надзвичайні ситуації, на нещасний випадок на виробництві, це вже скоротить час її прибуття на місце виклику. А в нас “швидка” виїздить навіть на високий тиск. Але це дуже дорого — цілу бригаду професіоналів відправляти на такий виклик.”

— Наскільки вартість медичного обслуговування відрізнятиметься від європейської? (Запитання від глядача)
— Мерседес у Києві та Німеччині коштує однаково, різниця лише в розмитненні. Якщо ми намагаємося зробити якісною медицину, як у Німеччині, то вона не може дуже відрізнятися за вартістю. Вона залежатиме від рівня життя, вартості комунальних послуг, орендної плати за приміщення. Але це не повинно хвилювати пацієнтів, бо для них буде страховка і недорога. Власне, і в Німеччині страховка недорога.

— Як, на ваш погляд, потрібно реформувати столичну службу швидкої допомоги та що зробити, аби пришвидшити рух її машин містом? (Запитання від глядача)
— Насамперед її потрібно зробити насправді швидкою. Швидка допомога в будь-якій країні світу дорога, і бригада виїжджає там у насправді екстрених випадках. Так ось, якщо київська “швидка” почне нарешті виїжджати на ДТП, на масові надзвичайні ситуації, на нещасний випадок на виробництві, це вже скоротить час її прибуття на місце виклику. А в нас “швидка” виїздить навіть на високий тиск. Але це дуже дорого — цілу бригаду професіоналів відправляти на такий виклик. Це завдання сімейних лікарів, невідкладної допомоги. А “швидка”, якщо її зробити швидкою, доїжджатиме вчасно.
Що ж стосується шляхів, то хоча б що придумуватиме міська влада, хоча б як ДАІ штрафуватиме, поки ми з вами не навчимося культури, нічого не зміниться. Поки нас не привчать, що машину з проблисковими маячками — “швидку”, пожежну, міліцію — потрібно обов’язково пропускати. Адже наступного разу “швидка” в цій пробці може запізнитися до когось із наших близьких чи й до нас самих.

 

Підготувала Марія БЄЛЯЄВА, “Хрещатик”. Фото Григорія КУБЛАНОВА

прочитало 3196 человек      images  
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images


images
© Редакцiя газети "Хрещатик".

У разi використання матерiалiв сайту,
гіперпосилання на www.kreschatic.kiev.ua обов'язкове.

Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
bigmir)net TOP 100 images



: 0.6493 sec