26 серпня 2011 року, п'ятниця  №123 (3948) номер газеты в PDF-формате PDF новини в RSS-форматі RSS  | Facebook   |  Київ | Економіка | Суспільство | Дозвілля | Авто | Здоров'я | Технології | Транспорт
images
images
 Логотип видання 'Хрещатик'
громадський бюджет kyiv smart city
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
12:37 |  У столиці відновили роботу спортивні школи та спортивно-масові заходи
images images images
09:50 |  Оперативна інформація про поширення коронавірусної інфекції COVID-19
images images images
09:02 |  Віталій Кличко: «Ще в 77 мешканців Києва виявили захворювання на коронавірус. Серед них – 15 медиків»
images images images
09:02 |  Випускники в столиці можуть самі вирішувати: здавати ЗНО чи ні
images images images
19:01 |  Київська опера святкує день народження та анонсує події просто неба
images images images
18:03 |  У вересні на Хрещатику відбудуться змагання «Найсильніший пожежний – рятувальник України. Київ-2020»
images images images
14:04 |  Столичні вчителі можуть взяти участь у конкурсі з призовим фондом 150 тис. грн
images images images
12:41 |  Віталій Кличко: «Із початку року з вулиць столиці прибрали більше 7 тисяч рекламних конструкцій і засобів» (+відео)
images images images
12:20 |  Віталій Кличко: «На сьогодні в Києві працюють 466 дитячих садочків»
images images images
12:14 |  Віталій Кличко: «У лікарнях столиці сьогодні перебувають 184 хворих на коронавірус. Троє підключені до апаратів ШВЛ»
images images images
12:07 |  Віталій Кличко: «Показник охоплення тестуванням у столиці перевищує норму в п’ять разів»
images images images
12:05 |  Віталій Кличко: «За минулу добу в Києві коронавірус підтвердили ще у 62 людей. Зокрема, у 10 медиків»
images images images
11:56 |  Як користуватися е-квитком у громадському транспорті
images images images
11:17 |  Прес-брифінг Віталія Кличка щодо ситуації в Києві
images images images
09:09 |  Дитячий садок на Святошино оточили захистом
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса
images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

Державні закупівлі
Бюджет міста Києва на 2019 рік
Бюджет міста Києва на 2020 рік
Контактний центр міста Києва - 1551
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    
images
полоса
images
images
Хрещатик, 36
images  
images
images
images
26/08/2011      надрукуватипрочитало 3731 человек  

images
Концесія у жкг. Без права на помилку Свою точку зору на вирішення важливої проблеми висловлюють столичні фахівці
images

З осені минулого року влада в Україні переймається питаннями концесії. У жовтні 2010 року був ухвалений довгоочікуваний Закон "Про особливості передачі в оренду або концесію об'єктів централізованого водо-, теплопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності". А вже 4 квітня 2011 року Кабінет Міністрів своєю Постановою розширив список концесійних об'єктів. Так, крім активів "Укравтодору", вітроенергетики та пам'ятників архітектури, до них були додані вугледобувні підприємства та підприємства ЖКГ. У травні в Києві відбулася — без перебільшення — одна з найбільш гучних концесійних угод за всю історію сучасної України: "Київенерго" було передано в концесію. Ця подія знову пробудила інтерес у суспільстві до теми концесії і стала об'єктом гострого обговорення, а в більшості випадків і засудження, серед журналістів, політиків та експертів. Учасники дискусії розділилися на два табори: тих, хто вважає передачу об'єктів в концесію, в цілому, адекватним кроком і єдиним можливим рішенням у ситуації, що склалася з ЖКГ, і тих, хто в цьому рішенні вбачає ознаки комунального апокаліпсису і завуальованої приватизації. Аби зрозуміти, що ж насправді несе в собі концесія, в чому її загроза або навпаки допомога, розібратися в її суті, передумовах і “гострих кутах” читачам “Хрещатика” пропонує депутат Київради Олена Овраменко. Причому без зайвих емоцій, політичних маніпуляцій чи гасел.

Успіх концесії за кордоном


Концесія як один з видів державно-приватного партнерства (нині модного терміну серед вітчизняних політиків) ефективно застосовується у міжнародній практиці понад 100 років. Світовий банк наводить такі цифри: у країнах, що розвиваються, на частку концесій припадає близько 70 % контрактів, які держава укладає у сфері транспортної інфраструктури, включаючи залізничні й автомобільні дороги, морські порти й аеропорти. На сьогоднішній день концесія успішно діє в багатьох країнах по всьому світу, серед лідерів можна назвати Францію, Німеччину, Великобританію, Італію та США. Наприклад, у сучасній Франції сьогодні вся система газопостачання та комунального обслуговування працює на концесійному механізмі. У Буенос-Айресі до залучення бізнесу тільки 70 % населення цього міста мали доступ до послуг центрального водопостачання і тільки 58 % — до послуг каналізації. У результаті ж передачі системи водопостачання в концесію були досягнуті такі результати: значно зменшилися тарифи, виробництво питної води збільшилося на 39 %, мережі водопостачання були розширені на 27 %, а каналізаційні — на 19 %, оплата рахунків склала понад 90 % (до концесії — менше 80 %).

Була успішно проведена концесія водопостачання та водовідведення і в Єревані. Ситуація з водопостачанням в цьому місті на 2000 рік була критичною, зношеність основних фондів становила 60 %, а оплата рахунків — 12%. У результаті спільної роботи приватного оператора й міста було досягнуто збільшення тривалості та підвищення надійності системи водопостачання Єревана, а рівень оплати рахунків підвищився до 98 %.


На рівні місцевої влади потрібно створити інформаційну інфраструктуру щодо готовності до концесії об’єктів

І таких прикладів можна навести чимало, але всі вони демонструють важливу тенденцію: досягнення успішних результатів концесійних угод було досить тривалим процесом, а початковий етап їх дії часто не приносив відчутних результатів, що загострювало недовіру до концесіонера у суспільстві. Та кінцеві позитивні результати, безсумнівно, свідчать про ефективність і необхідність її використання для підвищення рівня життя населення міста і збільшення прибутковості об’єкта/галузі.

Національна специфіка концесії


Отже, світовий досвід демонструє, що концесійна модель може бути ефективною не тільки в інфраструктурних проектах, а й у сфері ЖКГ. Але, як ми всі розуміємо, нікуди не подітися від “національної специфіки”, яка в Україні часом здатна деформувати до невпізнання будь-яку іноземну бізнес-модель. Пропоную розібратися, які “підводні камені” на даний період загрожують розвитку концесії в Україні, навіть з урахуванням “відрихтованого” за останній рік законодавства.

1. Відповідно до Закону “Про особливості передачі в оренду або концесію об’єктів централізованого водо-, теплопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності” (далі — Закон про концесію), передбачається можливість регулювання тарифів ЖКГ концесіонером, оскільки умови встановлення і зміни цін на надані послуги є істотною умовою договору між концесіонером і органом місцевого самоврядування. У підсумку, існує небезпека, що тарифи на ЖКГ, які й без концесії галопують у бік зростання, можуть стати непідйомною ношею для жителів українських міст. Хоча в ідеалі концесіонер повинен заробляти не за рахунок простого підвищення тарифів на свої послуги, а за рахунок забезпечення зменшення енерговитрат на шляху від виробника до споживача. А щоб не допустити чергового витка тарифного хаосу, стає актуальною нинішня ініціатива — створити єдиний національний орган з регулювання житлово-комунальних тарифів.

2. Згідно з вказаним вище Законом про концесію, термін дії концесійного договору в Україні становить від 3 до 50 років, при тому, що в інших країнах, які ефективно використовують концесію (а їх налічується близько 37 по усьому світові) терміни концесії встановлені до 15 — 25 років. Інакше це не концесія, а підміна понять, за якої нівелюється сама суть концесії.

3. Закон про концесії передбачає, що передача об’єкта у концесію має здійснюватися за результатами конкурсу. У той же час необхідно відзначити, що стаття 6 цього Закону допускає можливість укладання концесійного договору і в тому випадку, якщо на участь у конкурсі подав заявку лише один претендент. Чи потрібно тут зайвий раз пояснювати, яке є поле для маніпуляцій у недобросовісних місцевих чиновників?

4. На рівні місцевої влади потрібно створити інформаційну інфраструктуру щодо готовності до концесії об’єктів. Для цього потрібно створити єдині муніципальні структури, які концентрують, обробляють і систематизують усю інформацію, що дозволяє потенційному інвесторові визначитися як з умовами концесії того чи іншого об’єкта, так і з конкретними особливостями, притаманними певному місту або території. У таких умовах залучення насправді серйозних іноземних інвесторів-концесіонерів стає проблематичним.

5. Згідно з положеннями Європейської енергетичної хартії, яку ратифікувала і Україна: “Споживач повинен мати право вибору, а виробник — можливість доступу”. В умовах монополії на тепло- або водопостачання в Україні споживач такої розкоші, як вибір, не має. За нинішньої масштабності монополії жоден концесіонер-бізнесмен не може бути дійсно зацікавлений у модернізації теплообладнання, прокладанні нових комунікацій тощо. Основне завдання — зберігати систему в працюючому стані і викачувати з неї побільше грошей. Адже концесія — це не благодійний проект, а бізнес, мета якого — прибуток. Саме тому більшість експертів ПЕК налаштовані вкрай скептично і заявляють, що за монополії теплогенеруючих та теплопостачальних організацій в Україні навіть найперспективніші концесійні проекти не здатні будуть поліпшити якість комунальних послуг.

* * *

Проте навіть з урахуванням усіх існуючих “гострих кутів” концесії, вітчизняне ЖКГ без неї очікує колапс, при чому вже впродовж найближчих п’яти років. За підрахунками експертів, для модернізації ЖКГ країні потрібно приблизно 150 млрд доларів, що становить 100 % національного ВВП. Для одного тільки Києва на модернізацію лише теплового та енергетичного господарства необхідно інвестувати 1,5 млрд євро і 220 млн євро відповідно.
Питання полягає не в тому, хороша концесія чи ні для ЖКГ, і відповідь очевидна: без бізнесу держава не спроможна самостійно змінити ситуацію. Важливо, наскільки державна влада зможе в найкоротший термін забезпечити баланс інтересів окремого концесіонера і громадян, тобто в умовах існуючих прогалин у законодавстві буде мати право в потрібний момент втручатися в хід виконання концесійної угоди, аби забезпечити безперервність надання послуг і гарантувати життєзабезпечення всього населення.

довідка “Хрещатика”


Олена Овраменко народилася 17 листопада 1969 року в Києві. Має повну вищу освіту. З вересня 1988 року до червня 1993 року навчалася в Київському торговельно-економічному університеті за спеціальністю “Економіст з обліку та аудиту”. З грудня 1993 року до жовтня 2005 року — директор ТОВ “Васильок-ЛТД”. З жовтня 2005 року до теперішнього часу — Генеральний директор ТОВ “Колосок”. Олена Овраменко — член Народної Партії. У травні 2008 року обрана депутатом Київської міської ради. Одружена. Виховує двох дітей.

Олена ОВРАМЕНКО депутат Київради, економічний експерт. Фото Бориса КОРПУСЕНКА
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images

images
© газета "Хрещатик", "Хрещатик.Київ"
У разi використання матерiалiв
гіперпосилання на kreschatic.kiev.ua обов'язкове.
Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
| | | | | | | |