Логотип видання 'Хрещатик'

images
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама  | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
images
Новини
  images
14 вересня 2011 року, середа  №133 (3958) номер газеты в PDF-формате PDF новини в RSS-форматі RSS   |    |    |    |    |    |    
images
полоса
images
images
Персона дня
images  
images
images
images
14/09/2011      надрукуватипрочитало 7013 человек  

images
Володимир ЗАГОРОДНІЙ: “Сімейна медицина в Києві має бути доступною, зрозумілою для лікарів та пацієнтів”
images

Про розвиток і перспективи сімейної медицини в Києві у програмі "Столиця. Спецпроект" розповів гість студії, заступник начальника Головного управління охорони здоров'я КМДА Володимир Загородній.

— Пане Володимире, наскільки ідея сімейної медицини популярна серед киян?
— Однозначно складно відповісти. Перед тим, як запровадити перші кроки в Києві, було проведено соціологічне опитування групи населення, для якого планували зробити першу амбулаторію. І хоча на той момент і медики, і пересічні громадяни мало уявляли, що таке сімейна медицина, 84 % респондентів висловилися “за”.

Сімейна медицина — це довіра та відповідальність лікаря за здоров’я пацієнта


— З вашого досвіду, в киян не асоціюється слово “сімейний” із поняттями “сімейний адвокат” чи “сімейний консультант”, тобто з платним та дороговартісним?
— За законодавством про охорону здоров’я, держава має підтримати всі форми організації медичної допомоги — державну чи комунальну та недержавну. Це має бути національна система охорони здоров’я, що не залежатиме від форми власності. Може бути якась різниця в організації оплати праці.

— З огляду на попит і потребу в наближенні медичних послуг до пацієнтів, скільки в ідеалі у Києві має бути амбулаторій сімейного типу?
— До кінця року ми плануємо відкрити до 100 амбулаторій. Нині їх працює уже 29. Я розумію, що сьогодні відвідувачів амбулаторій може щось не влаштовувати, але для початку кожної справи треба пройти відповідний шлях. По-перше, змінюються умови організації роботи безпосередньо персоналу. Якщо лікар працює в поліклініці, то в нього поруч є лабораторія, завідувач відділення, головний лікар, ним опікуються. В цьому випадку особливі умови праці лікаря, за великим рахунком, підвищують міру відповідальності перед пацієнтом. Повертаючись до принципів сімейної медицини, хочу сказати один канон як для своїх колег, так і для пересічних киян. Якщо людина звертається з якимось проблемами здоров’я, то в нас це зазвичай проблема пацієнта, він починає ходити по колу, шукати вихід. Коли є проблема, а лікар не може одразу однозначно дати відповідь, це не стає проблемою пацієнта. Це проблема лікаря також. І поки вони удвох не знайдуть виходу із ситуації, це буде проблемою для двох.

— Яка різниця між дільничним терапевтом і сімейним лікарем за кількістю населення, яке вони обслуговують? Чи може людина дістатися сімейного лікаря самостійно? (Запитання глядача)
— Згідно з чинним законодавством про охорону здоров’я, громадянин має право вільного вибору як лікувального закладу, так і лікаря. За радянських часів сформувався стереотип організації роботи дільничного терапевта. Прийшов пацієнт до дільничного терапевта на прийом з радикулітом, той мав відправити до невропатолога, і тільки він міг відкрити лікарняний лист і далі лікувати хворого. А сімейний лікар мав би право відкрити лікарняний лист, направити за потреби на консультацію, і після цього пацієнт повернувся б до свого лікаря. Тобто забезпечується безперервне динамічне спостереження за перебігом хвороби. І найголовніше в сімейній медицині, коли лікар відчуває ту межу, де йому потрібно скористатися послугами спеціаліста. Має бути живий контакт, щоб лікар міг підказати пацієнтові “маршрут”. Сподіваюсь, що Міністерство охорони здоров’я найближчим часом визначить повноваження сімейного лікаря в межах чинного законодавства.

Переваги амбулаторій — у доступності та зручності


— Є дані, що кількість викликів невідкладної допомоги в результаті роботи амбулаторій сімейного типу вже зменшилася на 3 відсотки. Скажіть, якщо сімейна медицина розвиватиметься, чи стане “швидка” насправді швидкою на практиці, а не лише на словах?
— Якщо говорити про службу швидкої допомоги, то в нас доволі багато роботи в організаційному плані, щоб вона стала швидкою. З усієї кількості викликів, а це в середньому майже 2,5 тисячі за добу, лише в 30 відсотках випадків хворого госпіталізують. 70 відсотків — це візит лікаря додому до пацієнта, що не зовсім виправдане в ресурсному забезпеченні використання. Що стосується зменшення кількості викликів невідкладної допомоги. Наприклад, нещодавно в Солом’янському районі відкривали амбулаторію якраз у такому мікрорайоні, де людині незручно і далекувато діставатися до поліклініки. Впевнений, що навіть суто психологічно зручніше, коли амбулаторія під боком, іноді швидше дістатися до лікаря за 5—7 хвилин, ніж викликати і чекати невідкладну допомогу. Більше того, обсягу процедур в амбулаторії — ін’єкція, електрокардіограма, огляд — абсолютно достатньо. Це залежить від організації, можливості управлінців створити умови для максимальної реалізації лікаря сімейної практики.

— Як ви дивитеся на те, що амбулаторії планують відкривати на непридатних для цього територіях чи в приміщеннях, а амбулаторію, що вже доволі давно працює на Трьохсвятительській, намагаються закрити? (Запитання глядача)
— Ми переймаємося цієї проблемою, там суто правова колізія, тому що будівля вже не належить до комунальної власності міста. В нас буде зустріч із персоналом та активістами, сподіваюся, врегулюємо питання. Треба буде змістовно організувати діяльність амбулаторії на Трьохсвятительській якраз у перспективі нашої сімейної медицини і лікарської практики, це вже буде робота для управлінців і персоналу. Найближчим часом КМДА зробить усе для того, щоб амбулаторія збереглася, і особливої стурбованості з цього приводу не повинно бути.

— У Стратегії розвитку Києва до 2025 року зазначено, що потрібно якомога потужніше розвивати амбулаторії сімейного типу, насамперед у віддалених районах. Чи не буде скупчення амбулаторій у центральних районах?
— Першу амбулаторію було відкрито в самому центрі міста на вулиці Заньковецької, і тоді мені дорікали: “Як це ти додумався прямо на лобному місці відкрити амбулаторію?” Але на сьогодні вона обслуговує майже 10 тисяч населення, а раніше до поліклініки доводилося діставатися трьома або чотирма видами транспорту, що нелегко для літніх людей. І нині є спроби замахнутися на цю амбулаторію. Якраз завдяки тому, що пересічні громадяни оцінили розташування закладу і користь від нього, він зберігся. Можливо, він не зовсім відповідає сучасним вимогам, що є в нових амбулаторіях, як, скажімо, на Алма-Атинській. Однак це раціонально.
— Що враховують насамперед для відкриття амбулаторії?
— Перш за все — доступність. Далі йдеться про те, щоб діяльність амбулаторії була наповнена зовсім іншим змістом: лікар має відчути себе в іншій іпостасі, а пацієнт повинен знати, що може отримати. На перший погляд, здається, що нічого не змінилося: раніше ходили до дільничного в поліклініку, а тепер — до сімейного лікаря в амбулаторію. Але диплом лікаря в його кишені ще не означає, що він лікар. Щоб ним стати, треба попрацювати 3, 5, а то й 7 років. Ми маємо створити умови для професійної зрілості та професійного зростання сімейних лікарів.

Найважливіше — створити умови для розвитку персоналу та мати попит від пацієнтів


— Чи достатній рівень підготовки наших спеціалістів для виконання функцій сімейного лікаря? (Запитання глядача)
— Боюся, що візьму на себе завелику відповідальність. Однак я впевнений, що більшість лікарів у нас насправді віддані своїй професії. По-друге, я не зовсім поділяю точку зору деяких професіоналів, що сімейний лікар — це “механізатор” широкого профілю. Найголовніше — це зрозуміти пацієнта, його потребу і володіючи відповідними навичками та знаннями, допомогти. Важливо знати межу, де треба скористатися консультацією свого колеги-спеціаліста. Ми вивчали, як призначають медикаменти дільничний терапевт і кардіолог. З’ясувалося, що різниця лише в 30 відсотках випадків, а 70 відсотків призначень збігаються. Якраз 70 і 30 — це та межа, коли лікар загальної практики має вже скористатися консультацією спеціаліста, зокрема і кардіолога. Важливо, щоб реакція його була адекватною і вчасною.

— Як досвід сімейної медицини зарекомендував себе в столицях інших країн?
— У цивілізованих та розвинених країнах є і терапевти, і педіатри, і лікарі загальної практики. Має бути сформований соціальний попит. Якщо говорити про досвід Києва, особливо протягом останніх років, то для залучення фахівців ми маємо створити відповідні умови, щоб пацієнти також відчули користь.

— Якою все ж таки має бути сімейна медицина в Києві?
— Насамперед вона має бути доступною, зрозумілою для лікарів і для пацієнтів. Це покладає велику відповідальність на управлінців у системі охорони здоров’я. Перше питання — створити умови для персоналу, щоб він відчув, що робить і навіщо там є. Друга складова — пацієнти, котрі хочуть і можуть скористатися цими послугами.

 

Підготувала Марія БЄЛЯЄВА, “Хрещатик”
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images

images
© газета "Хрещатик", "Хрещатик.Київ"
У разi використання матерiалiв
гіперпосилання на kreschatic.kiev.ua обов'язкове.
Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
| | | | | | | |