У неділю, 18 листопада, Літературна агенція "Друге дихання" запрошує на презентацію книжки Чингіза Айтматова "Тавро Кассандри", яка вперше побачить світ українською.

«Коли Кассандра відкинула любов Аполлона, він покарав її тим, що ніхто не вірив її віщуванню...»

У науково-фантастичному романі киргизького письменника Чингіза Айтматова «Тавро Кассандри» долі вченого-генетика, який працює над створенням штучної людини, і старіючого футуролога тісно переплелися. Генетик після тріумфу в науці раптом відмовляється від подальшої кар’єри і поселяється в Космосі на орбітальній станції. Звідти він збурює світ відкриттям Тавра Кассандри. З’являються прихильники його теорії і опоненти. На Землі його підтримує авторитетний американський футуролог, який часто задумується про причину викидання на берег китів. Коли готується телеміст Земля-Космос, футуролога убивають. Під час трансляції телемосту і запитань-відповідей, за участі генетика і журналістів зі всього світу, присутні дізнаються про драматичну таємницю «космічного ченця». І поки обурені відкриттям Тавра Кассандри земляни оговтуються від почутого, генетик обирає повільну смерть – виходить у відкритий Космос назавжди.

Де: м. Київ, ст. м. Театральна, вул. Б. Хмельницького, 3-Б, книгарня "Буква", 2 поверх

Коли: 18 листопада з 15.00 до 17.00

Презентація книжки Чингіза Айтматова "Тавро Кассандри" відбудеться за участі представників Посольства Киргизької Республіки в Україні та письменників.

Чингиз Тороку́лович Айтма́тов (12 грудня 1928 — 10 червня 2008року) — киргизький письменник-прозаїк, гуманіст, політичний та культурний діяч, представник генерації «шістдесятників». Писав російською та киргизькою мовами.

Народився 1928 року в селі Шекер Таласької області Киргизстану.

1952 року почав публікувати в періодичних виданнях оповідання киргизькою мовою. 1956 року поступив на «Вищі літературні курси» в Москві (закінчив 1958 року). У рік закінчення курсів в журналі «Жовтень» було опубліковано повість «Обличчям до обличчя» (переклад з киргизької). Того ж року були опубліковані його оповідання в журналі «Новий світ», а також вийшла друком повість «Джаміля», що здобула Айтматову світову славу.

З 1990 року працював послом СРСР, а з 1992 послом Російської Федерації в Люксембурзі. Потім — посол Киргизстану в Бельгії.

Помер 10 червня 2008 в одній із лікарень Нюрнберга (Німеччина) від запалення легенів. На його честь названо гірську вершину в Киргизстані.
Ч. Айтматов був лауреатом трьох Державних премій (1968, 1977, 1983), народним письменником Киргизстану, членом Спілки письменників і Спілки кінематографістів, одним із керівників Радянського комітету солідарності країн Азії та Африки, головним редактором журналу «Іноземна література», ініціатором міжнародного інтелектуального руху «Іссик-кульський форум».

Айтматов організував 1986 року Іссик-Кульський форум, на який зібралися представники ЮНЕСКО, футурологи, письменники і художники. Обговорювалась проблема необхідності виховання нового «планетарного» мислення, завдяки якому людство змогло б уникнути тотального катаклізму — військового, екологічного, економічного тощо.

У творчості і духовному розвитку Айтматова можна виділити три періоди.

«Повісті гір і степів» — така емблема того нового слова, з яким він увійшов у літературу своїми ранніми, «молодіжними» здобутками: «Віч-на-віч», «Джаміля», «Верблюже око», «Топольок мій у червоній косинці» і «Перший учитель», за які й одержав у 1963 році премію. Його герой тут — молода пристрасна людина, що протиставляє себе патріархально-родовому суспільству.

Другий період — повісті «Материнське поле» і «Прощавай, Гульсарі!». Письменник переймається історією свого народу, подіями революції, війни. Герої тут — старець, мати.

Третій період почався з «Після казки (Білий пароплав)» і творів «Ранні журавлі», «Рудий пес, що біжить краєм моря», п'єси «Сходження на Фудзіяму», написаної разом з Калтаєм Мухамеджановим, роман «Буранний полустанок. (І довше століття триває день)». Тут письменник роздумує над першоосновами.

Серед написаного:
• «Джаміля» (1958)
• «Віч-на-віч» (1958)
• «Топольок мій у червоній косинці» (1961)
• «Перший учитель» (1962)
• «Материнське поле» (1965)
• «Прощавай, Гульсари!» (1966)
• «Білий пароплав» (1970)
• «Ранні журавлі» (1975)
• «Рудий пес, що біжить краєм моря» (1977)
• «І довше століття триває день» (1980).
• «Буранний полустанок»
• «Тавро Кассандри» (1994)
• «Після казки»
• «Плаха» (1986)
• «Сходження на Фудзіяму» п'єса

Твори Ч. Айтматова побачили світ українською:
• Айтматов Ч. «Материнське поле», К., 1967
• «Повісті гір і степів», К., 1972
• Айтматов Ч. «Джаміля», К., 1975