![]() |
«Коли Кассандра відкинула любов Аполлона, він покарав її тим, що ніхто не вірив її віщуванню...»
У науково-фантастичному романі киргизького письменника Чингіза Айтматова «Тавро Кассандри» долі вченого-генетика, який працює над створенням штучної людини, і старіючого футуролога тісно переплелися. Генетик після тріумфу в науці раптом відмовляється від подальшої кар’єри і поселяється в Космосі на орбітальній станції. Звідти він збурює світ відкриттям Тавра Кассандри. З’являються прихильники його теорії і опоненти. На Землі його підтримує авторитетний американський футуролог, який часто задумується про причину викидання на берег китів. Коли готується телеміст Земля-Космос, футуролога убивають. Під час трансляції телемосту і запитань-відповідей, за участі генетика і журналістів зі всього світу, присутні дізнаються про драматичну таємницю «космічного ченця». І поки обурені відкриттям Тавра Кассандри земляни оговтуються від почутого, генетик обирає повільну смерть – виходить у відкритий Космос назавжди.
Де: м. Київ, ст. м. Театральна, вул. Б. Хмельницького, 3-Б, книгарня "Буква", 2 поверх
Коли: 18 листопада з 15.00 до 17.00
Презентація книжки Чингіза Айтматова "Тавро Кассандри" відбудеться за участі представників Посольства Киргизької Республіки в Україні та письменників.
Чингиз Тороку́лович Айтма́тов (12 грудня 1928 — 10 червня 2008року) — киргизький письменник-прозаїк, гуманіст, політичний та культурний діяч, представник генерації «шістдесятників». Писав російською та киргизькою мовами.
Народився 1928 року в селі Шекер Таласької області Киргизстану.
1952 року почав публікувати в періодичних виданнях оповідання киргизькою мовою. 1956 року поступив на «Вищі літературні курси» в Москві (закінчив 1958 року). У рік закінчення курсів в журналі «Жовтень» було опубліковано повість «Обличчям до обличчя» (переклад з киргизької). Того ж року були опубліковані його оповідання в журналі «Новий світ», а також вийшла друком повість «Джаміля», що здобула Айтматову світову славу.
З 1990 року працював послом СРСР, а з 1992 послом Російської Федерації в Люксембурзі. Потім — посол Киргизстану в Бельгії.
Помер 10 червня 2008 в одній із лікарень Нюрнберга (Німеччина) від запалення легенів. На його честь названо гірську вершину в Киргизстані.
Ч. Айтматов був лауреатом трьох Державних премій (1968, 1977, 1983), народним письменником Киргизстану, членом Спілки письменників і Спілки кінематографістів, одним із керівників Радянського комітету солідарності країн Азії та Африки, головним редактором журналу «Іноземна література», ініціатором міжнародного інтелектуального руху «Іссик-кульський форум».
Айтматов організував 1986 року Іссик-Кульський форум, на який зібралися представники ЮНЕСКО, футурологи, письменники і художники. Обговорювалась проблема необхідності виховання нового «планетарного» мислення, завдяки якому людство змогло б уникнути тотального катаклізму — військового, екологічного, економічного тощо.
У творчості і духовному розвитку Айтматова можна виділити три періоди.
«Повісті гір і степів» — така емблема того нового слова, з яким він увійшов у літературу своїми ранніми, «молодіжними» здобутками: «Віч-на-віч», «Джаміля», «Верблюже око», «Топольок мій у червоній косинці» і «Перший учитель», за які й одержав у 1963 році премію. Його герой тут — молода пристрасна людина, що протиставляє себе патріархально-родовому суспільству.
Другий період — повісті «Материнське поле» і «Прощавай, Гульсарі!». Письменник переймається історією свого народу, подіями революції, війни. Герої тут — старець, мати.
Третій період почався з «Після казки (Білий пароплав)» і творів «Ранні журавлі», «Рудий пес, що біжить краєм моря», п'єси «Сходження на Фудзіяму», написаної разом з Калтаєм Мухамеджановим, роман «Буранний полустанок. (І довше століття триває день)». Тут письменник роздумує над першоосновами.
Серед написаного:
• «Джаміля» (1958)
• «Віч-на-віч» (1958)
• «Топольок мій у червоній косинці» (1961)
• «Перший учитель» (1962)
• «Материнське поле» (1965)
• «Прощавай, Гульсари!» (1966)
• «Білий пароплав» (1970)
• «Ранні журавлі» (1975)
• «Рудий пес, що біжить краєм моря» (1977)
• «І довше століття триває день» (1980).
• «Буранний полустанок»
• «Тавро Кассандри» (1994)
• «Після казки»
• «Плаха» (1986)
• «Сходження на Фудзіяму» п'єса
Твори Ч. Айтматова побачили світ українською:
• Айтматов Ч. «Материнське поле», К., 1967
• «Повісті гір і степів», К., 1972
• Айтматов Ч. «Джаміля», К., 1975