20 та 21 лютого на сцені Національного театру опери та балету кияни мають змогу побачити справжній «бестселер» балетної трупи Бориса Ейфмана «Анна Кареніна». Це не лише чудова хореографія та одна з найбільш вартісних постановок колективу, але й сповнена психологізму розповідь про внутрішню драму жінки.

Прем'єра балету відбулася 31 березня 2005 року і з того часу користується величезним успіхом у всьому світі. Борис Ейфман, автор понад 40 балетних постановок, серед яких багато спектаклів по класичних творах ("Безумний день, або Одруження Фігаро", "Карамазови", "Дон Жуан, або Пристрасті по Мольєру", "Онєгін") прийшов до власної ідеальної формули: максимально стислий сюжет, мінімум дійових осіб, а кожен персонаж, зберігаючи конкретну сюжетну функцію, в той же час містить в собі якийсь образ-символ або алегорію. «Балет – це особлива область реалізації психологічних драм, можливість проникнути в підсвідомість. Кожен новий спектакль – пошук невідомого, -- говорить Борис Ейфман. -- Роман "Анна Кареніна" завжди цікавив мене. Коли читаєш Толстого, відчуваєш неймовірне розуміння автора психологічного світу його героїв, дивну чуйність і точність віддзеркалення життя Росії. У романі "Анна Кареніна" є не лише занурення в психологічний світ героїні, але і справжнє психоеротичне осмислення її особистості». Прибравши всі другорядні лінії роману Льва Толстого, хореограф зосередився на любовному трикутнику Анна-Каренін-Вронський, передаючи пластикою жіночу драму Анни. На думку Ейфмана, саме пристрасть, «основний інстинкт» породили злочин проти суспільних норм, знищили материнську любов і перервали зв'язок Анни Кареніної з душею. «Для мене Анна була перевертнем, тому що в ній жили дві люди: зовні – світська пані, яка була відома Кареніну, синові, оточуючим. Інша – жінка, занурена в світ пристрастей. Що важливіше – зберегти загальноприйняту ілюзію гармонії боргу і почуттів або підкорятися щирій пристрасті - такі питання осмислював в постановці Борис Ейфман. Як музичний супровід використовуються лише твори Петра Чайковського, не лише відомі, як Шоста симфонія, «Серенада», "Франческа та Ріміні" або "Ромео і Джульєта", але і фрагменти з "Гамлета", "Бурі", "Воєводи". "Анна Кареніна" є одним з найдорожчих спектаклів Ейфмана. Для нього зроблені елегантні костюми за ескізами В'ячеслава Окунева і унікальні декорації за ескізами Зиновія Марголіна. Окрім декорацій і костюмів велику роль відіграє і світлова партитура, яку створив майстер по світлу Гліб Фільштинський.